Сечостатеві нориці у жінок

Урологія

Сечові нориці (СН) – патологічні сполучення між органами сечової системи і зовнішньою поверхнею тіла (зовнішні сечові нориці) або статевими органами (сечостатеві нориці), кишечником (сечокишкові нориці).

Епідеміологія

За статистикою ООН, у країнах Африки і Близького Сходу проживає близько 2 мільйонів жінок з СН, при цьому щорічно близько 100 000 жінок поповнюють цю цифру. На даний момент за даними ВООЗ поширеність акушерських нориць становить приблизно 0,3 % серед усіх пологів.

Якщо в країнах третього світу більшість міхурово-вагінальних та уретропіхвових нориць утворюються в результаті акушерської травми, то в економічно розвинених країнах основною причиною утворення нориць служать різні гінекологічні операції. У Великобританії і США на їх частку припадає більше 70 % СН. За різними даними, частота утворення СН після гістеректомії в Європі коливається в середньому від 1 випадку на 650 операцій до 1 випадку на 900 операцій.

Етіологія і патогенез

Зовнішні СН, як правило, губовидні з прямим коротким ходом, який утворюється при безпосередньому контакті епітелію стінок сечових органів з поверхнею шкіри. Навколо отвору нориці відзначається гіперемія шкіри, нерідко виникають гнійничкові ураження. Зустрічаються зовнішні нориці складнішої будови, що мають довгі звивисті ходи та кишені, що сприяють утворенню в оточуючих тканинах абсцесів і флегмон. При відновленні прохідності сечових шляхів нижче нориці можливе самостійне її закриття.

До внутрішніх СН відносяться міхурово-вагінальні, уретеровагінальні, оваріовезикальні, сальпінговезикальні, уретровагінальні, уретропростаторектальні, а також сечокишкові нориці. Найчастіше зустрічаються нориці, що з'єднують органи сечової та статевої системи. Вони спостерігаються переважно у жінок в результаті пошкоджень, отриманих під час ускладнених пологів, при медичних і кримінальних абортах, а також при травмі сечоводу і сечового міхура в ході гінекологічних операцій. При сечостатевих норицях зберігається довільне сечовипускання, але поряд з цим відзначається постійне підтікання сечі з піхви.

У нерозвинених країнах міхурово-піхвова нориця з'являється найчастіше після пологів. Тривалі пологи можуть привести до збільшення тиску на сечовий міхур, в результаті чого розвивається некроз сечового міхура і з'являється міхурово-піхвова нориця. Розвиток акушерства в розвинених країнах дозволив істотно знизити частоту виникнення післяпологових СН. Частішою причиною виникнення СН у розвинених країнах е ятрогенна травма сечового міхура під час хірургічного втручання. Гінекологічні операції складають приблизно 70-80 % від усіх випадків виникнення СН. СН утворюються в 1 % випадків після лапароскопічної піхвової гістеректомії. Після променевої терапії нориці утворюються в середньому від 1 до 4 % випадків. Найчастіше СН утворюються після евісцерації таза – частота доходить до 10 %. Променеве ураження сечового міхура також може стати причиною розвитку СН, при цьому нориця зазвичай з'являється через 6-12 місяців після закінчення лікування, однак може з'явитися і через кілька років.

Найчастіше виникнення СН пояснюється наслідком некрозу через недостатнє кровопостачання в ділянці дна сечового міхура або ерозії, що з'явилася під впливом лігатур, розташованих між сечовим міхуром і склепінням піхви.

СН може бути наслідком ненавмисної перфорації стінки сечового міхура. Сеча, яка виливається з перфораційного отвору, збирається в тазу позаду сечового міхура (уринома). Недренована уринома може заподіювати біль та здуття живота, паралітичну непрохідність кишечника, а згодом розвивається СН, коли місцем відтоку сечі з пошкодженого сечового міхура стає лінія швів піхви. СН формується, коли сполучення між сечовим міхуром і піхвою епітелізується.

Класифікація

Розрізняють вроджені і набуті, зовнішні і внутрішні СН. Вроджені СН є наслідком вад розвитку – повного або часткового незарощення ембріональних проток і щілин. Так, при повному незарощенні сечової протоки утворюється нориця між сечовим міхуром і пупком. До вроджених сечових нориць відносяться також міхурово-кишкові, уретроректальні, уретропростаторектальні нориці.

Набуті СН зустрічаються частіше, ніж вроджені. Основні причини їх утворення – поєднані травми, запальні та гнійні ускладнення різних захворювань органів сечової системи та черевної порожнини, трофічні зміни тканин у зв'язку з променевою терапією пухлин, розпад пухлин органів малого таза.

В окрему групу виділяють артифіційні зовнішні СН, які накладаються для відведення сечі (нефростома, цистостома).

Існує також клініко-морфологічна класифікація СН.

Міхурові нориці:

• міхурово-піхвові;

• міхурово-маткові;

• міхурово-придаткові.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сечостатеві нориці у жінок“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Клінічна анатомія і фізіологія органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Внутрішня будова нирок

  • Кровопостачання нирок

  • Сегментарна будова нирок

  • Будова сечоводів

  • Іннервація

  • Будова сечового міхура

  • Сечовипускний канал, сечівник, urethra

  • Фізіологія органів сечової системи

  • Анатомічна будова органів чоловічої статевої системи

  • Синтопія передміхурової залози

  • Сім'явивідна протока, ductus deferens

  • Сім'яні міхурці, vesicula seminalis

  • Статевий член

  • Фізіологія органів чоловічої статевої системи

  • Яєчка

  • Розділ 2. Симптоми урологічних захворювань

  • Біль

  • Кількісні зміни сечі

  • Якісні зміни сечі

  • Патологічні зміни сперми та виділення із сечівника

  • Розділ 3. Методи дослідження урологічних хворих

  • Лабораторна діагностика

  • Дослідження крові

  • Променеві методи обстеження

  • Оглядова урографія

  • Екскреторна урографія

  • Ретроградна уретеропієлографія

  • Цистографія

  • Комп'ютерна томографія

  • Віртуальна ендоскопія

  • Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ)

  • УЗД

  • Новітні різновиди УЗД

  • Інвазивна діагностика під контролем ультразвукового зображення

  • Апаратні та інструментальні методи обстеження

  • Ендоскопія в урологи

  • Уретроскопія

  • Цистоскопія

  • Фотодинамічна діагностика уротеліальних пухлин

  • Трансуретральна фіброуретеропієлоскопія

  • Розділ 4. Аномалії розвитку органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Аномалії ниркових судин

  • Додаткова верхньополярна артерія

  • Аномалії ниркових вен

  • Аномалія величини нирки

  • Аномалії взаєморозташування (зрощення) нирок

  • Аномалії структури нирок Полікістоз нирок

  • Солітарна (проста) кіста нирки

  • Аномалії розвитку сечоводів

  • Уретероцеле

  • Діагностика

  • Аномалії розвитку сечового міхура

  • Дивертикул сечового міхура

  • Надмірність слизової оболонки сечоміхурового трикутника

  • Дисфункції сечового міхура

  • Аномалії розвитку сечівника

  • Природжені структури сечівника

  • Вроджені клапани сечівника

  • Епіспадія

  • Аномалії розвитку статевого члена

  • Аномалії розвитку органів калитки

  • Крипторхізм

  • Розділ 5. Інфекційно-запальні захворювання

  • Гострий пієлонефрит

  • Хронічний пієлонефрит

  • Піонефроз

  • Паранефрит

  • Цистит

  • Інтерстиціальний цистит

  • Простатит

  • Хронічний бактеріальний простатит

  • Хронічний абактеріальний, запальний простатит

  • Фізикальне обстеження

  • Альфа-адреноблокатори

  • Уретрит

  • Епідидиміт, орхіепідидиміт

  • Каверніт

  • Туберкульоз сечової і чоловічої статевої систем

  • Клінічна класифікація туберкульозу

  • Паразитарні захворювання сечової і чоловічої статевої систем

  • Сечостатевий шистосомоз (більгарціоз)

  • Філяріатоз

  • Розділ 6. Сечокам'яна хвороба (СКХ)

  • Епідеміологія

  • Фізикальне обстеження

  • Камені сечового міхура

  • Камені сечівника

  • Камені передміхурової залози

  • Метафілактика (протирецидивне лікування) СКХ

  • Розділ 7. Гідронефроз

  • Розділ 8. Травматичні пошкодження органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Консервативне лікування

  • Оперативне лікування

  • Пошкодження сечоводів

  • Пошкодження сечового міхура

  • Ускладнення

  • Пошкодження сечівника

  • Пошкодження органів калитки

  • Пошкодження статевого члена

  • Розділ 9. Новоутворення органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Пухлина Вільмса

  • Пухлини верхніх сечових шляхів

  • Рак сечового міхура

  • Патоморфологія

  • Поверхневий рак сечового міхура (без інвазії у м'язовий шар)

  • Методи деривації сечі після радикальної цистектомії

  • Доброякісна гіперплазія передміхурової залози

  • Рак передміхурової залози

  • Монотерапія аналогами гонадотропін-рилізинг-гормона

  • Пухлини яєчка

  • Рак статевого члена

  • Розділ 10. Гостра та хронічна ниркова недостатність

  • Консервативне лікування ГНН

  • Хірургічне лікування ГНН

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Ураження систем і органів при ХНН

  • Трансплантація нирки

  • Розділ 11. Невідкладна допомога при урологічних захворюваннях

  • Гематурія

  • Гостра затримка сечовипускання

  • Анурія

  • Перекрут гідатид яєчка і його придатка

  • Перекрут яєчка

  • Розділ 12. Нефроптоз

  • Клінічна картина Скарги

  • Розділ 13. Нейрогенні розлади сечовипускання

  • Розділ 14. Інші урологічні захворювання

  • Нефрогенна артеріальна гіпертензія

  • Паренхіматозна нефрогенна артеріальна гіпертензія Етіологія і патогенез

  • Сечостатеві нориці у жінок
  • Диференційна діагностика СН

  • Водянка оболонок яєчка (гідроцеле)

  • Варикозне розширення вен сім'яного канатика (варикоцеле)

  • Розділ 15. Сучасні ендоскопічні методи лікування урологічних захворювань

  • Ендоскопічні методики лікування пухлин сечової системи та передміхурової залози

  • Ендоскопічні методи лікування стриктур сечової системи