Сечові нориці (СН) – патологічні сполучення між органами сечової системи і зовнішньою поверхнею тіла (зовнішні сечові нориці) або статевими органами (сечостатеві нориці), кишечником (сечокишкові нориці).
Епідеміологія
За статистикою ООН, у країнах Африки і Близького Сходу проживає близько 2 мільйонів жінок з СН, при цьому щорічно близько 100 000 жінок поповнюють цю цифру. На даний момент за даними ВООЗ поширеність акушерських нориць становить приблизно 0,3 % серед усіх пологів.
Якщо в країнах третього світу більшість міхурово-вагінальних та уретропіхвових нориць утворюються в результаті акушерської травми, то в економічно розвинених країнах основною причиною утворення нориць служать різні гінекологічні операції. У Великобританії і США на їх частку припадає більше 70 % СН. За різними даними, частота утворення СН після гістеректомії в Європі коливається в середньому від 1 випадку на 650 операцій до 1 випадку на 900 операцій.
Етіологія і патогенез
Зовнішні СН, як правило, губовидні з прямим коротким ходом, який утворюється при безпосередньому контакті епітелію стінок сечових органів з поверхнею шкіри. Навколо отвору нориці відзначається гіперемія шкіри, нерідко виникають гнійничкові ураження. Зустрічаються зовнішні нориці складнішої будови, що мають довгі звивисті ходи та кишені, що сприяють утворенню в оточуючих тканинах абсцесів і флегмон. При відновленні прохідності сечових шляхів нижче нориці можливе самостійне її закриття.
До внутрішніх СН відносяться міхурово-вагінальні, уретеровагінальні, оваріовезикальні, сальпінговезикальні, уретровагінальні, уретропростаторектальні, а також сечокишкові нориці. Найчастіше зустрічаються нориці, що з'єднують органи сечової та статевої системи. Вони спостерігаються переважно у жінок в результаті пошкоджень, отриманих під час ускладнених пологів, при медичних і кримінальних абортах, а також при травмі сечоводу і сечового міхура в ході гінекологічних операцій. При сечостатевих норицях зберігається довільне сечовипускання, але поряд з цим відзначається постійне підтікання сечі з піхви.
У нерозвинених країнах міхурово-піхвова нориця з'являється найчастіше після пологів. Тривалі пологи можуть привести до збільшення тиску на сечовий міхур, в результаті чого розвивається некроз сечового міхура і з'являється міхурово-піхвова нориця. Розвиток акушерства в розвинених країнах дозволив істотно знизити частоту виникнення післяпологових СН. Частішою причиною виникнення СН у розвинених країнах е ятрогенна травма сечового міхура під час хірургічного втручання. Гінекологічні операції складають приблизно 70-80 % від усіх випадків виникнення СН. СН утворюються в 1 % випадків після лапароскопічної піхвової гістеректомії. Після променевої терапії нориці утворюються в середньому від 1 до 4 % випадків. Найчастіше СН утворюються після евісцерації таза – частота доходить до 10 %. Променеве ураження сечового міхура також може стати причиною розвитку СН, при цьому нориця зазвичай з'являється через 6-12 місяців після закінчення лікування, однак може з'явитися і через кілька років.
Найчастіше виникнення СН пояснюється наслідком некрозу через недостатнє кровопостачання в ділянці дна сечового міхура або ерозії, що з'явилася під впливом лігатур, розташованих між сечовим міхуром і склепінням піхви.
СН може бути наслідком ненавмисної перфорації стінки сечового міхура. Сеча, яка виливається з перфораційного отвору, збирається в тазу позаду сечового міхура (уринома). Недренована уринома може заподіювати біль та здуття живота, паралітичну непрохідність кишечника, а згодом розвивається СН, коли місцем відтоку сечі з пошкодженого сечового міхура стає лінія швів піхви. СН формується, коли сполучення між сечовим міхуром і піхвою епітелізується.
Класифікація
Розрізняють вроджені і набуті, зовнішні і внутрішні СН. Вроджені СН є наслідком вад розвитку – повного або часткового незарощення ембріональних проток і щілин. Так, при повному незарощенні сечової протоки утворюється нориця між сечовим міхуром і пупком. До вроджених сечових нориць відносяться також міхурово-кишкові, уретроректальні, уретропростаторектальні нориці.
Набуті СН зустрічаються частіше, ніж вроджені. Основні причини їх утворення – поєднані травми, запальні та гнійні ускладнення різних захворювань органів сечової системи та черевної порожнини, трофічні зміни тканин у зв'язку з променевою терапією пухлин, розпад пухлин органів малого таза.
В окрему групу виділяють артифіційні зовнішні СН, які накладаються для відведення сечі (нефростома, цистостома).
Існує також клініко-морфологічна класифікація СН.
Міхурові нориці:
• міхурово-піхвові;
• міхурово-маткові;
• міхурово-придаткові.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сечостатеві нориці у жінок“ на сторінці 1. Приємного читання.
