Сечовипускний канал, сечівник, urethra

Урологія

Чоловічий сечівник, urethra masculina, являє собою трубку довжиною близько 18 см, що продовжується від сечового міхура до зовнішнього отвору сечівника, ostium urethrae externum, на головці статевого члена.

Сечівник проходить через різні утворення. У чоловіків у ньому виділяють три частини; pars prostatica, pars membranacea i pars spongiosa (рис. 1.10-1.12).

Pars prostatica, передміхурова частина, найближча до сечового міхура, проходить через передміхурову залозу. Довжина цього відділу приблизно 2,5 см. Передміхурова частина, особливо її середній відділ, є найбільш широкою і розтяжною ділянкою сечівника. На його задній стінці розташоване невелике серединне піднесення – colliculus seminalis, сім'яний горбик завдовжки близько 1,5 см. На верхівці сім'яного горбика щілиноподібний отвір веде в невелику сліпу кишеню, розташовану в товщі передміхурової залози, що має назву utriculus prostaticus (передміхурова маточка).

На colliculus seminalis по боках від входу в utriculus prostaticus містяться маленькі отвори сім'явипорскувальних проток (по одному з правого і лівого боків). Латерально від сім'яного горбика по обидва боки відкриваються численні отвори простатичних залозок. Стінка в цій частині сечовипускального каналу складається зі слизової і м'язової оболонок. Слизова оболонка в нерозтягнутому каналі утворює поздовжні складки. По колу передміхурової частини сечівника є кільце м'язових волокон, що становлять частину гладенької м'язової тканини передміхурової залози, посилюють сфінктер сечового міхура, sphincter vesicae urinariae (гладком'язовий, мимовільний).

Pars membranacea, перетинчаста частина, являє собою ділянку сечівника на відстані від верхівки передміхурової залози до bulbus penis, довжина її приблизно 1 см. Таким чином, цей відділ каналу є найкоротшим і водночас найвужчим з усіх трьох. Він лежить ззаду і знизу від lig. arcuatum pubis, пронизуючи на своєму шляху diaphragma urogenitale з її верхньою та нижньою фасціями; нижній кінець перетинчастої частини на місці прориву нижньої фасції являє собою найвужчу і найменш протяжну ділянку каналу, що необхідно враховувати при введенні катетера, щоб не прорвати канал. Перетинчаста частина сечівника оточена м'язовими пучками довільного сфінктера т. sphincter urethrae.

Передміхурова і перетинчаста частини утворюють фіксовану частину сечівника, губчаста – рухливу його частину.

Pars spongiosa, губчаста частина, довжиною близько 15 см, оточена тканиною corpus spongiosum penis. Частина каналу відповідно bulbus дещо розширена, на решті відстані до головки діаметр каналу рівномірний, у головці впродовж приблизно 1 см канал знову розширюється, утворюючи човноподібну ямку, fossa navicularis urethrae. Зовнішній отвір є малорозтяжною частиною сечівника, що слід враховувати при встановленні зонда. Крім анатомічного поділу сечівника на 3 частини, в урологічній клініці (відповідно до перебігу запальних процесів) розрізняють 2 його відділи: передню уретру, тобто pars spongiosa, і задню – інші дві частини. Межею між ними є т. sphincter urethrae, який перешкоджає проникненню інфекції з передньої уретри в задню.

На всьому протязі слизової оболонки, за винятком найближчої до зовнішнього отвору уретри, в канал відкриваються численні залозки – glandulae urethrales. Крім того, переважно на верхній стінці сечівника, особливо спереду від цибулини, містяться заглиблення – lacunae urethrales, отвори яких спрямовані вперед і прикриті клапаноподібними заслінками. Назовні від підслизової основи розташовується шар непосмугованих м'язових волокон (зсередини поздовжні, зовні – циркулярні).

Сечівник у чоловіків на своєму протязі має S-подібну вигнутість і утворює дві кривини: першу, вигнуту вниз, що огинає лобковий симфіз, і другу, вигнуту догори і до кореня статевого члена. При підніманні догори pars spongiosa передньої кривини випрямляється і залишається один вигин з увігнутістю, поверненою до symphysis pubica. Велика фіксованість задньої кривини забезпечується ligg. puboprostatica, що йдуть від симфізу до передміхурової залози, diaphragma urogenitale (через неї проходить pars membranacea urethrae), а також lig. suspensorium penis, з'єднуючи penis із симфізом. Калібр просвіту сечівника не скрізь однаковий: місце з'єднання pars spongiosa і pars membranacea становить у середньому 4,5 мм, зовнішній отвір – 6 мм, середина pars prostatica – 11 мм, у ділянці цибулини – 17 мм.

Кровопостачання відбувається з гілок a. pudenda interna. Різні відділи каналу живляться з різних джерел: pars prostatica – з гілок a. rectalis media та a. vesicalis inferior, pars membranacea – за. rectalis inferior та a. perineals; pars spongiosa – за. pudenda interna. У васкуляризації стінок каналу беруть участь також a. dorsalis penis та a. profunda penis. Венозна кров відтікає до вен статевого члена і до вен сечового міхура.

Іннервація здійснюється з пп. perinei та п. dorsalis penis (із n. pudendus), а також з вегетативного сплетення, plexus prostaticus.

Відтік лімфи відбувається з pars prostatica до лімфатичних судин передміхурової залози, з pars membranacea і pars spongiosa – до пахових вузлів.

Жіночий сечівник, urethra feminina, суттєво відрізняється від чоловічого. Починаючись, як і чоловічий, від сечового міхура внутрішнім отвором (ostium urethrae internum) і обігнувши знизу і ззаду нижній край лобкового симфізу, він закінчується вже за 3-3,5 см, тобто має в 5-6 разів меншу, ніж у чоловіків, довжину. Зовнішній отвір каналу, ostium urethrae externum, відкривається у присінок піхви попереду і вище її отвору і являє собою вузьке місце каналу. Задня стінка каналу тісно з'єднується з передньою стінкою піхви. Поза періодом проходження сечі через сечівник передня і задня його стінки прилягають одна до одної, але за рахунок значної їх розтяжності просвіт жіночої уретри може збільшуватися до 7-8 мм.

Стінка жіночого сечівника складається з м'язової, підслизової і слизової оболонок. Слизова оболонка (tunica mucosa) на своїй поверхні має поздовжні складки і заглиблення – лакуни сечівника (lacunae urethrales); у товщі слизової оболонки розташовані залози сечівника (glandulae urethrales). Групи таких залоз відкриваються з обох боків від зовнішнього отвору сечівника загальними парауретральними протоками. Особливо сильно розвинена складка слизової оболонки на задній стінці уретри, вона має вигляд гребеня сечівника (crista urethralis). У пухкій tela submucosa, проникаючи також в tunica muscularis, розташовується судинне сплетення, що на розрізі нагадує печеристу тканину.

Назовні від слизової оболонки міститься м'язова оболонка (tunica muscularis), в якій виділяють внутрішній повздовжній і зовнішній круговий шари. Круговий шар, зрощений з м'язовою оболонкою сечового міхура, охоплює внутрішній отвір жіночого сечівника, утворюючи мимовільний сфінктер. У нижній частині, в місці проходження через сечостатеву діафрагму, жіночий сечівник отримує оточення пучками м'язових волокон, які утворюють довільний сфінктер (msphincter urethrae).

Кровопостачання жіночий сечівник отримує з a. vesicalis inferior та a. pudenda interna. Вени вливаються через венозне сплетення plexus venosus vesicalis в v. iliaca interna.

Іннервація здійснюється з plexus hypogastricus inferior, nn. splanchnici pelvini i n. pudendus.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сечовипускний канал, сечівник, urethra“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Клінічна анатомія і фізіологія органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Внутрішня будова нирок

  • Кровопостачання нирок

  • Сегментарна будова нирок

  • Будова сечоводів

  • Іннервація

  • Будова сечового міхура

  • Сечовипускний канал, сечівник, urethra
  • Фізіологія органів сечової системи

  • Анатомічна будова органів чоловічої статевої системи

  • Синтопія передміхурової залози

  • Сім'явивідна протока, ductus deferens

  • Сім'яні міхурці, vesicula seminalis

  • Статевий член

  • Фізіологія органів чоловічої статевої системи

  • Яєчка

  • Розділ 2. Симптоми урологічних захворювань

  • Біль

  • Кількісні зміни сечі

  • Якісні зміни сечі

  • Патологічні зміни сперми та виділення із сечівника

  • Розділ 3. Методи дослідження урологічних хворих

  • Лабораторна діагностика

  • Дослідження крові

  • Променеві методи обстеження

  • Оглядова урографія

  • Екскреторна урографія

  • Ретроградна уретеропієлографія

  • Цистографія

  • Комп'ютерна томографія

  • Віртуальна ендоскопія

  • Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ)

  • УЗД

  • Новітні різновиди УЗД

  • Інвазивна діагностика під контролем ультразвукового зображення

  • Апаратні та інструментальні методи обстеження

  • Ендоскопія в урологи

  • Уретроскопія

  • Цистоскопія

  • Фотодинамічна діагностика уротеліальних пухлин

  • Трансуретральна фіброуретеропієлоскопія

  • Розділ 4. Аномалії розвитку органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Аномалії ниркових судин

  • Додаткова верхньополярна артерія

  • Аномалії ниркових вен

  • Аномалія величини нирки

  • Аномалії взаєморозташування (зрощення) нирок

  • Аномалії структури нирок Полікістоз нирок

  • Солітарна (проста) кіста нирки

  • Аномалії розвитку сечоводів

  • Уретероцеле

  • Діагностика

  • Аномалії розвитку сечового міхура

  • Дивертикул сечового міхура

  • Надмірність слизової оболонки сечоміхурового трикутника

  • Дисфункції сечового міхура

  • Аномалії розвитку сечівника

  • Природжені структури сечівника

  • Вроджені клапани сечівника

  • Епіспадія

  • Аномалії розвитку статевого члена

  • Аномалії розвитку органів калитки

  • Крипторхізм

  • Розділ 5. Інфекційно-запальні захворювання

  • Гострий пієлонефрит

  • Хронічний пієлонефрит

  • Піонефроз

  • Паранефрит

  • Цистит

  • Інтерстиціальний цистит

  • Простатит

  • Хронічний бактеріальний простатит

  • Хронічний абактеріальний, запальний простатит

  • Фізикальне обстеження

  • Альфа-адреноблокатори

  • Уретрит

  • Епідидиміт, орхіепідидиміт

  • Каверніт

  • Туберкульоз сечової і чоловічої статевої систем

  • Клінічна класифікація туберкульозу

  • Паразитарні захворювання сечової і чоловічої статевої систем

  • Сечостатевий шистосомоз (більгарціоз)

  • Філяріатоз

  • Розділ 6. Сечокам'яна хвороба (СКХ)

  • Епідеміологія

  • Фізикальне обстеження

  • Камені сечового міхура

  • Камені сечівника

  • Камені передміхурової залози

  • Метафілактика (протирецидивне лікування) СКХ

  • Розділ 7. Гідронефроз

  • Розділ 8. Травматичні пошкодження органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Консервативне лікування

  • Оперативне лікування

  • Пошкодження сечоводів

  • Пошкодження сечового міхура

  • Ускладнення

  • Пошкодження сечівника

  • Пошкодження органів калитки

  • Пошкодження статевого члена

  • Розділ 9. Новоутворення органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Пухлина Вільмса

  • Пухлини верхніх сечових шляхів

  • Рак сечового міхура

  • Патоморфологія

  • Поверхневий рак сечового міхура (без інвазії у м'язовий шар)

  • Методи деривації сечі після радикальної цистектомії

  • Доброякісна гіперплазія передміхурової залози

  • Рак передміхурової залози

  • Монотерапія аналогами гонадотропін-рилізинг-гормона

  • Пухлини яєчка

  • Рак статевого члена

  • Розділ 10. Гостра та хронічна ниркова недостатність

  • Консервативне лікування ГНН

  • Хірургічне лікування ГНН

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Ураження систем і органів при ХНН

  • Трансплантація нирки

  • Розділ 11. Невідкладна допомога при урологічних захворюваннях

  • Гематурія

  • Гостра затримка сечовипускання

  • Анурія

  • Перекрут гідатид яєчка і його придатка

  • Перекрут яєчка

  • Розділ 12. Нефроптоз

  • Клінічна картина Скарги

  • Розділ 13. Нейрогенні розлади сечовипускання

  • Розділ 14. Інші урологічні захворювання

  • Нефрогенна артеріальна гіпертензія

  • Паренхіматозна нефрогенна артеріальна гіпертензія Етіологія і патогенез

  • Сечостатеві нориці у жінок

  • Диференційна діагностика СН

  • Водянка оболонок яєчка (гідроцеле)

  • Варикозне розширення вен сім'яного канатика (варикоцеле)

  • Розділ 15. Сучасні ендоскопічні методи лікування урологічних захворювань

  • Ендоскопічні методики лікування пухлин сечової системи та передміхурової залози

  • Ендоскопічні методи лікування стриктур сечової системи