Філяріатоз

Урологія

Філяріатози (філяріози) – глистні інвазії людини і тварин, що викликаються філяріями – нематодами з сімейства Onchocercidae (рис. 5.19). Поширені філяріатози у тропічних країнах Африки, Азії, Південної Америки, на островах Тихого океану. На сьогодні інфіковано понад 120 мільйонів осіб, а близько 40 мільйонів в результаті цього захворювання спотворені і стали інвалідами.

Етіологія та патогенез. Філярії – живородні гельмінти. Людина, хребетні тварини – остаточні господарі, двокрилі кровосисні комахи різних видів – проміжні господарі, вони ж є переносниками паразита. В організмі людини зрілі гельмінти паразитують у лімфатичних судинах і вузлах, у брижі, заочеревинній клітковині, в різних порожнинах тіла, шкірі і підшкірній клітковині. При кровосмоктанні комахи мікрофілярії з кров'ю потрапляють у її шлунок, далі мігрують у м'язи, де перетворюються на інвазійних личинок. Гемолімфою вони заносяться в хоботок комахи і при кровосмоктанні через шкіру потрапляють в організм остаточного господаря. Концентрація личинок деяких видів філярій, що циркулюють у крові, може протягом доби змінюватися. У зв'язку з цим виділяють три типи інвазії: періодичний – виражений пік чисельності припадає на певний час доби – вдень чи вночі, субперіодичний – личинки постійно знаходяться в крові, але в якийсь час доби їх концентрація зростає; неперіодичний (постійний) – мікрофілярії виявляються в крові у будь-який час в однаковій кількості. Періодичність мікрофіляріємії зумовлена часом максимальної активності комахи-переносника.

В організмі людини дорослі філярії паразитують у лімфатичних судинах і вузлах, личинки (мікрофілярії) – в кровоносних судинах. Найчастіше уражуються лімфатичні шляхи в ділянках таза і попереку.

Філярії призводять до часткової чи повної обстркуції лімфатичних судин і внаслідок токсично-алергенного впливу викликають запалення їх стінок і розвиток склеротичних змін. Прогресування процесу призводить до порушення лімфовідтоку із зовнішніх статевих органів та нижніх кінцівок, зумовлюючи в подальшому слоновість.

Нематода Filarioidea

Рис. 5.19. Нематода Filarioidea

Клінічна картина. Філяріатоз із ураженням чоловічих статевих органів характеризується розвитком: 1) лімфаденіту – ураження пахових лімфатичних вузлів (найбільш ранній, а інколи і єдиний симптом захворювання); 2) лімфангоїту органів калитки, який проявляється інтенсивним болем у пахових ділянках та яєчках, лихоманкою, набряком шкіри калитки, фунікулітом, лімфангоїтом статевого члена, епідидимітом, орхітом, які перебігають гостро або хронічно; 3) гідроцеле, 4) слоновості калитки (рис. 5.20, 5.21). Характерною клінічною ознакою філяріатозу є хілурія.

Діагностика проводиться з урахуванням клініки захворювання. Особливе значення має виявлення личинок паразита – мікрофілярій – у крові, сечі, пунктатах та ін. Діагноз визначають на підставі клінічної картини, даних епідеміологічного анамнезу (перебування в ендемічних районах) та виявлення мікрофілярій в мазку і товстій краплі крові, пофарбованих за Романовським – Гімзою, біоптатах шкіри, лімфатичних вузлів, вмісту гідроцеле. Застосовують також імунологічні методи дослідження (реакція пасивної гемаглютинації, реакція зв'язування комплементу, імуноферментний аналіз та ін). Під час цистоскопії інколи вдається виявити варикозно розширені лімфатичні судини. Лімфографія дозволяє встановити місце проникнення лімфи в сечову систему.

Лікування – консервативне. Призначають препарати діетилкарбамазину (дитразин, баноцид, нотезин, гетразан). Місцево в сечовий міхур вводять 2 % розчин срібла нітрату або виконують електрокоагуляцію в місці витікання лімфи. При масивних втратах лімфи сечовий міхур видаляють. Оперативне лікування гострого філяріозного епідидиміту, орхіту та гідроцеле не відрізняється від такого при непаразитарних аналогічних захворюваннях. При значній хілурії з ураженої нирки і задовільній функції протилежної нирки застосовують нефректомію.

Хворий зі слоновістю калитки та нижніх кінцівок

Рис. 5.20. Хворий зі слоновістю калитки та нижніх кінцівок

Дитина із слоновістю калитки

Рис. 5.21. Дитина із слоновістю калитки

Прогноз серйозний через можливість розвитку елефантіазу, що може призвести до інвалідності. Причиною летальних випадків можуть бути гнійно-септичні ускладнення.

Профілактика – захист людей від укусів комах-переносників.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Філяріатоз“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Клінічна анатомія і фізіологія органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Внутрішня будова нирок

  • Кровопостачання нирок

  • Сегментарна будова нирок

  • Будова сечоводів

  • Іннервація

  • Будова сечового міхура

  • Сечовипускний канал, сечівник, urethra

  • Фізіологія органів сечової системи

  • Анатомічна будова органів чоловічої статевої системи

  • Синтопія передміхурової залози

  • Сім'явивідна протока, ductus deferens

  • Сім'яні міхурці, vesicula seminalis

  • Статевий член

  • Фізіологія органів чоловічої статевої системи

  • Яєчка

  • Розділ 2. Симптоми урологічних захворювань

  • Біль

  • Кількісні зміни сечі

  • Якісні зміни сечі

  • Патологічні зміни сперми та виділення із сечівника

  • Розділ 3. Методи дослідження урологічних хворих

  • Лабораторна діагностика

  • Дослідження крові

  • Променеві методи обстеження

  • Оглядова урографія

  • Екскреторна урографія

  • Ретроградна уретеропієлографія

  • Цистографія

  • Комп'ютерна томографія

  • Віртуальна ендоскопія

  • Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ)

  • УЗД

  • Новітні різновиди УЗД

  • Інвазивна діагностика під контролем ультразвукового зображення

  • Апаратні та інструментальні методи обстеження

  • Ендоскопія в урологи

  • Уретроскопія

  • Цистоскопія

  • Фотодинамічна діагностика уротеліальних пухлин

  • Трансуретральна фіброуретеропієлоскопія

  • Розділ 4. Аномалії розвитку органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Аномалії ниркових судин

  • Додаткова верхньополярна артерія

  • Аномалії ниркових вен

  • Аномалія величини нирки

  • Аномалії взаєморозташування (зрощення) нирок

  • Аномалії структури нирок Полікістоз нирок

  • Солітарна (проста) кіста нирки

  • Аномалії розвитку сечоводів

  • Уретероцеле

  • Діагностика

  • Аномалії розвитку сечового міхура

  • Дивертикул сечового міхура

  • Надмірність слизової оболонки сечоміхурового трикутника

  • Дисфункції сечового міхура

  • Аномалії розвитку сечівника

  • Природжені структури сечівника

  • Вроджені клапани сечівника

  • Епіспадія

  • Аномалії розвитку статевого члена

  • Аномалії розвитку органів калитки

  • Крипторхізм

  • Розділ 5. Інфекційно-запальні захворювання

  • Гострий пієлонефрит

  • Хронічний пієлонефрит

  • Піонефроз

  • Паранефрит

  • Цистит

  • Інтерстиціальний цистит

  • Простатит

  • Хронічний бактеріальний простатит

  • Хронічний абактеріальний, запальний простатит

  • Фізикальне обстеження

  • Альфа-адреноблокатори

  • Уретрит

  • Епідидиміт, орхіепідидиміт

  • Каверніт

  • Туберкульоз сечової і чоловічої статевої систем

  • Клінічна класифікація туберкульозу

  • Паразитарні захворювання сечової і чоловічої статевої систем

  • Сечостатевий шистосомоз (більгарціоз)

  • Філяріатоз
  • Розділ 6. Сечокам'яна хвороба (СКХ)

  • Епідеміологія

  • Фізикальне обстеження

  • Камені сечового міхура

  • Камені сечівника

  • Камені передміхурової залози

  • Метафілактика (протирецидивне лікування) СКХ

  • Розділ 7. Гідронефроз

  • Розділ 8. Травматичні пошкодження органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Консервативне лікування

  • Оперативне лікування

  • Пошкодження сечоводів

  • Пошкодження сечового міхура

  • Ускладнення

  • Пошкодження сечівника

  • Пошкодження органів калитки

  • Пошкодження статевого члена

  • Розділ 9. Новоутворення органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Пухлина Вільмса

  • Пухлини верхніх сечових шляхів

  • Рак сечового міхура

  • Патоморфологія

  • Поверхневий рак сечового міхура (без інвазії у м'язовий шар)

  • Методи деривації сечі після радикальної цистектомії

  • Доброякісна гіперплазія передміхурової залози

  • Рак передміхурової залози

  • Монотерапія аналогами гонадотропін-рилізинг-гормона

  • Пухлини яєчка

  • Рак статевого члена

  • Розділ 10. Гостра та хронічна ниркова недостатність

  • Консервативне лікування ГНН

  • Хірургічне лікування ГНН

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Ураження систем і органів при ХНН

  • Трансплантація нирки

  • Розділ 11. Невідкладна допомога при урологічних захворюваннях

  • Гематурія

  • Гостра затримка сечовипускання

  • Анурія

  • Перекрут гідатид яєчка і його придатка

  • Перекрут яєчка

  • Розділ 12. Нефроптоз

  • Клінічна картина Скарги

  • Розділ 13. Нейрогенні розлади сечовипускання

  • Розділ 14. Інші урологічні захворювання

  • Нефрогенна артеріальна гіпертензія

  • Паренхіматозна нефрогенна артеріальна гіпертензія Етіологія і патогенез

  • Сечостатеві нориці у жінок

  • Диференційна діагностика СН

  • Водянка оболонок яєчка (гідроцеле)

  • Варикозне розширення вен сім'яного канатика (варикоцеле)

  • Розділ 15. Сучасні ендоскопічні методи лікування урологічних захворювань

  • Ендоскопічні методики лікування пухлин сечової системи та передміхурової залози

  • Ендоскопічні методи лікування стриктур сечової системи