Цистоскопія – метод дослідження сечового міхура шляхом огляду його внутрішньої поверхні за допомогою спеціального приладу – цистоскопа.
Ідея огляду сечових шляхів за допомогою зовнішнього джерела світла належить італійському лікареві Боцціні (Ph. Bozzini, 1805) Німецький уролог Нітце (М. Nitze, 1877, 1879) з'єднав в одному приладі яскраве джерело світла й оптичну систему. Цей прилад вводили в сечовий міхур, заповнений рідиною. Порожнина сечового міхура освітлювалася електричною лампочкою, розташованою на внутрішньому кінці трубки. Французький уролог Альбарран (D. J. Albarran) у 1897 р. запропонував включити в систему цистоскопа спеціальний керований підйомник для введення катетера у вічко сечоводу.
Конструктивні удосконалення дозволили створити сучасний уретроцистоскоп, який має комбіновані оптичні частини для проведення оглядової цистоскопії, канал для катетеризації сечоводів і оперативних втручань. Цистоскопія є однією з найчастіших маніпуляцій в урологічній практиці. Показання до
Рис. 3.22. Ендоскопічне зображення уретри (без патології)
Рис. 3.23. Вигин уретри в мембранозній частині
Рис. 3.24. Простатичний відділ уретри з сім'яним горбиком та боковими частками простати
цистоскопії різноманітні і охоплюють не лише більшість захворювань сечового міхура, але й верхніх сечових шляхів та нирок. Цистоскопія дозволяє визначити стан слизової оболонки сечового міхура, вічок сечоводів, наявність чужорідних тіл, конкрементів, характер сечі, що виділяється з вічок сечоводів. Цистоскопія залишається провідним методом діагностики пухлин сечового міхура. Для виявлення поширеності пухлини цистоскопію виконують також при раку матки і придатків, сигмовидної і прямої кишки. Показаннями для екстреної цистоскопії є безбольова макрогематурія. Цистоскопія є невід'ємною частиною інших діагностичних процедур, наприклад, катетеризації сечоводів, ретроградної уретеропієлоскопії і уретеропієлографії, а також хірургічних, діагностичних і лікувальних втручань, наприклад, біопсії, цистолітотрипсії, трансуретральної резекції стінки сечового міхура з пухлиною, розтину уретероцеле тощо.
Цистоскопія протипоказана при гострих запальних захворюваннях уретри, передміхурової залози, яєчка і його придатка, сечового міхура, ушкодженнях уретри, атонії сечового міхура і верхніх сечових шляхів, ускладненої міхурово-сечовідно-нирковими рефлюксами. Гострий пієлонефрит з високою температурою тіла не є протипоказанням до цистоскопії й катетеризації сечоводів.
Для виконання цистоскопії потрібні певні умови: уретра має бути прохідна для цистоскопа, сечовий міхур – досить розтяжний, місткістю не менше 75-100 мл. Під час дослідження рідина, що заповнює сечовий міхур, має бути прозорою. Дослідження неможливе при непрохідності сечівника і ускладнене при малій ємності сечового міхура або захворюваннях, що супроводжуються швидким порушенням прозорості оптичного середовища в результаті гематурії, піурії тощо. Тому сечовий міхур промивають перед дослідженням і під час проведення процедури. За особливими показаннями при непрохідності уретри цистоскопія може бути здійснена через функціонуючу надлобкову сечоміхурову норицю.
Цистоскопію роблять за допомогою спеціального приладу – цистоскопа (цистоуретроскопа), забезпеченого освітлювальною й оптичною системами, який вводять у сечовий міхур по уретрі. Основними елементами цистоскопа є тонкостінний металевий ствол (тубус) і трубка, що вводиться в нього, з оптичною системою. Залежно від типу цистоскопа, на дистальному кінці цистоскопа розміщується освітлювач або паралельно оптичній системі проходить канал волоконнооптичної системи освітлювання. Між оптичною трубкою і стволом є проміжок, використовуваний для введення в сечовий міхур рідини та її виведення, а також для проведення катетерів або гнучких інструментів.
За призначенням розрізняють оглядові, катетеризаційні, операційні, спеціального призначення й універсальні цистоскопи. Оглядовий цистоскоп забезпечує огляд і промивання сечового міхура. Катетеризаційні цистоскопи призначені для катетеризації сечоводів. За кількістю катетерів, що одночасно проводяться, розрізняють односторонні і двосторонні катетеризаційні цистоскопи. Операційний цистоскоп служить для проведення лікувальних або діагностичних маніпуляцій за допомогою гнучких інструментів. Універсальний цистоскоп призначений для огляду сечового міхура, катетеризації сечоводів, втручань гнучкими інструментами під контролем зору, а також для електрогідравлічного дроблення каменів у порожнині сечового міхура за допомогою спеціальних апаратів. Цистоскопи спеціального призначення пристосовані для виконання певної процедури або дослідження. Цистолітотриптор призначений для механічного дроблення каменів у порожнині сечового міхура під контролем зору. Каменедробіння здійснюють шляхом здавлення каменя зубчастими губками приладу. Цисторезектоскоп (резектоскоп) служить для трансуретальноі електро резекції шийки сечового міхура при її склерозі, резекції передміхурової залози при її ГПЗ і раку, резекції під контролем зору папілом і пухлин сечового міхура струмом високої частоти. Для обстеження дітей є дитячі цистоскопи невеликого діаметра.
Техніка цистоскопії. Після забезпечення місцевої регіональної або загальної анестезії, хворого розміщують в літотомічному положенні на спині в урологічному кріслі з підведеними і зігнутими ногами. Для місцевої анестезії в уретру вводять 10-15 мл спеціального гелю з анестетиком і затискують зовнішній отвір уретри на 5-10 хвилин.
Діти, особливо дошкільного і молодшого шкільного віку, негативно ставляться до різних ендоскопічних діагностичних і лікувальних маніпуляцій. Страх перед ними, можливість виникнення болю є причиною активного їх опору. Тому для отримання повної інформації при ендоскопії у дітей раннього віку, а при маніпуляціях – і у дітей шкільного віку необхідно використовувати наркоз.
Цистоскопію виконують з дотриманням таких самих правил асептики й антисептики, як і операцію. Введення ригідного цистоскопа в сечовий міхур проводять без насильства, м'яко і плавно, обов'язково з мандреном-обтуратором у просвіті тубуса. Статевий член піднімають догори і в зовнішній отвір уретри вводять кінець тубуса ендоскопа, кривиною звернений до передньої стінки сечівника. Ендоскоп, що притримується рукою за павільйон на проксимальному його кінці (щоб дзьоб Інструмента не обернувся вбік або назад), силою свого тяжіння вільно занурюється в уретру. Самостійний подальший рух тубуса ендоскопа припиняється, як тільки він опуститься в цибулинну частину уретри і зупиниться перед сфінктерним кільцем. Утримуючи тубус ендоскопа, опускають, як і раніше натягнутий, статевий член донизу – дзьоб тубуса при цьому входить у задню уретру. Безпечнішим способом уведення цистоскопа в сечовий міхур є попереднє виконання під контролем зору уретроскопії. Змащувати уретроцистоскоп перед введенням його в уретру слід стерильним гліцерином, який не порушує прозорості оптичного середовища. Після введення уретроцистоскопа в сечовий міхур випускають залишкову сечу, сечовий міхур промивають теплим водним розчином антисептика і наповнюють фізіологічним розчином до позиву на сечовипускання. Це дозволяє визначити місткість сечового міхура. Зазвичай цистоскопію виконують при введенні в сечовий міхур 150-250 мл рідини.
Дослідження слизової оболонки сечового міхура розпочинають з передньої його стінки, де візуалізують повітряний міхурець (рис. 3.25).
Потім оглядають ліву бічну, задню і праву бічну стінки, обертаючи уретроцистоскоп по ходу годинникової стрілки. Найретельніше слід оглядати сечовий міхур у ділянці трикутника Льєто, оскільки саме тут найчастіше локалізуються патологічні процеси. Для полегшення орієнтації внутрішню поверхню сечового міхура умовно розділяють на сектори відповідно до годинникового циферблату. Тоді нормально розташовані вічка сечоводів відповідатимуть цифрам 7 (праве) і 5 (ліве) (рис. 3.26).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Цистоскопія“ на сторінці 1. Приємного читання.
