Парний орган, розташований позаду і з обох боків дна сечового міхура, спереду від прямої кишки. Сім'яний міхурець являє собою мішкоподібну трубку із сліпим закінченням довжиною до 12 см, товщиною 6-7 мм, яка утворює ряд вигинів, складених між собою і пов'язаних сполучною тканиною; в нерозправленому (нероз'єднаному) вигляді насіннєвої бульбашки сім'яний міхурець має вигляд довгастого, дещо сплющеного в передньо-задньому напрямку тіла довжиною до 5 см, шириною до 2 см і товщиною 1 см, в якому роз-
Рис. 1.16. Сагітальний розріз чоловічого таза
різняють звернену догори і латерально широку частину і звернену вниз і медіально вузьку частину – вивідну протоку, ductus excretorius (рис. 1.14, 1.16).
Стінка міхурця, спрямована в бік протоки, медіальна, трохи товща, ніж латеральна. Порожнина сім'яного міхурця являє собою звивистий канал з бічними кишенями, що утворюють на розрізі лабіринт. Стінка сім'яного міхурця утворена еластичними, гладком'язовими і колагеновими волокнами – м'язова оболонка, tunica muscularis. Порожнина міхурця вистелена слизовою оболонкою, tunica mucosa, що несе різноманітної форми підвищення, які іноді заповнюють просвіт міхурця. Ззовні кожен сім'яний міхурець оповитий адвентиціальною оболонкою, tunica adventitia. Сім'яні міхурці своєю передньою поверхнею прилягають до дна сечового міхура, задньою – до ампули прямої кишки, будучи відокремленими від неї прямокишково-міхуровою перегородкою. Медіально від них розташовується ампула сім'явивідної протоки, ampulla ductus deferentis. Біля основи передміхурової залози вивідна протока міхурця зливається з дистальним кінцем ампули в загальну сім'явипорскувальну протоку, ductus ejaculatorius, яка, пройшовши через тіло передміхурової залози, відкривається щілиноподібним отвором на поверхні слизової оболонки передміхурової частини сечовипускного каналу, збоку від сім'яного горбика, colliculus seminalis.
Кровопостачання: аа. rectales superior et media, vesicalis inferior, ductus deferentis. Іннервація: plexus hypogastrici superior et inferior.
Яєчка
Яєчка, testis (грец. – orchis s. didymis), являють собою пару овальної форми дещо сплющених з боків тіл, розташованих у калитці. Довжина яєчка складає в середньому 4 см, поперечник – 2,5 см, маса – від 15 до 25 г. Ліве яєчко зазвичай опущене трохи нижче, ніж праве. У яєчку розрізняють дві поверхні – facies medialis et lateralis, два краї – margo anterior i posterior і два кінці – extremitas superior et inferior. При нормальному положенні яєчка в калитці верхній кінець його повернений догори, вперед і латерально, внаслідок чого і нижній кінець повернений не тільки донизу, але також назад і медіально (рис. 1.15-1.17). До заднього краю яєчка підходить сім'яний канатик, funiculus spermaticus, і придаток яєчка, epididymis; останній розташовується уздовж заднього краю. Epididymis має вигляд вузького довгого тіла, в якому розрізняють верхню, дещо потовщену частину – головку придатка, caput epididymidis, і нижній, більш загострений кінець – хвіст, cauda epididymidis; проміжна ділянка становить тіло, corpus epididymidis. У ділянці тіла між передньою увігнутою поверхнею придатка і яєчком є пазуха, sinus epididymidis, вистелена серозною оболонкою і відкрита в латеральну сторону.
На верхньому кінці яєчка нерідко розташовується маленький відросток – привісок яєчка, appendix testis (рис. 1.15), який на розрізі складається з тонких канальців. На головці придатка зустрічається appendix epididymidis, розміщений зазвичай на ніжці (залишок mesonephros).
Яєчко оточене щільною фіброзною оболонкою білуватого забарвлення, tunica albuginea, що лежить безпосередньо на речовині, або паренхімі яєчка, parenchyma testis. По задньому краю фіброзна тканина оболонки вдається на коротку відстань всередину залозистої тканини яєчка у вигляді неповної вертикальної перегородки або потовщення, що носить назву mediastinum testis; від mediastinum променеподібно відходять фіброзні перегородки – septula testis, які своїми зовнішніми кінцями прикріплюються до внутрішньої поверхні tunica albuginea і, таким чином, ділять всю паренхіму яєчка на часточки, lobuli testis. Число часточок яєчка доходить до 250-300. Вершини часточок звернені до mediastinum, а основи – до tunica albuginea. Придаток яєчка також має tunica albuginea, але тоншу (рис. 1.17,1.18).
Рис. 1.17. Будова яєчка
Рис. 1.18. Канали яєчка
Паренхіма яєчка складається із сім'яних канальців, у яких розрізняють два відділи – tubuli seminiferi contorti і tubuli seminiferi recti (рис. 1.18). У кожній часточці є 2-3 і більше канальців. Маючи звивистий напрям в самій часточці, сім'яні канальці, tubuli seminiferi contorti, наближаючись до mediastinum, з'єднуються один з одним і безпосередньо у mediastinum звужуються в короткі прямі трубки, tubuli seminiferi recti. Прямі канальці відкриваються в мережу ходів – rete testis, розташовану в товщі mediastinum. З мережі яєчка відкриваються 12-15 виносних канальців – ductuli efferentes testis, спрямованих до головки придатка. Після виходу з яєчка виносні канальці стають звивистими і утворюють ряд конічних часточок придатка, lobuli s. coni epididymidis. Ductuli efferentes відкриваються в одиночний канал придатка, ductus epididymidis, який, створюючи численні вигини, продовжується в ductus deferens. Будучи розправленим, канал придатка сягає 3-4 метри. Ductuli efferentes, lobuli epididymidis і початковий відділ каналу придатка утворюють в сукупності головку придатка. На придатку яєчка зустрічаються протоки, які відхиляються, ductuli aberrantes. Вище головки придатка, спереду від сім'яного канатика, зустрічається невелике тіло, paradidymis, – рудиментарний залишок первинної нирки.
Місцем утворення сперміїв, spermium, – складової частини чоловічого сімені – є лише tubuli seminiferi contorti. Tubuli recti і канальці мережі яєчка належать уже до вивідних шляхів.
Кровопостачання: a. testicularis, a .ductus deferentis і частково a. cremasterica. Венозна кров відтікає з testis і epididymis в plexus pampiniformis і далі в v, testicularis. Яєчкові артерії відходять високо в поперековій ділянці: a. testicularis – від черевної аорти або ниркової артерії, у. testicularis впадає в нижню порожнисту вену.
Іннервація: симпатичні сплетення – plexus testicularis і plexus deferentialis – навколо однойменних артерій.
Лімфатичні судини від яєчка йдуть у складі сім'яного канатика і, минаючи пахові вузли, закінчуються в nodi lymphatici lumbales. Цей факт, так само як високе положення а. і v. testiculares, перебуває у зв'язку із закладкою яєчка в ділянці нирок.
Статевий член
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сім'яні міхурці, vesicula seminalis“ на сторінці 1. Приємного читання.
