Сім'яні міхурці, vesicula seminalis

Урологія

Парний орган, розташований позаду і з обох боків дна сечового міхура, спереду від прямої кишки. Сім'яний міхурець являє собою мішкоподібну трубку із сліпим закінченням довжиною до 12 см, товщиною 6-7 мм, яка утворює ряд вигинів, складених між собою і пов'язаних сполучною тканиною; в нерозправленому (нероз'єднаному) вигляді насіннєвої бульбашки сім'яний міхурець має вигляд довгастого, дещо сплющеного в передньо-задньому напрямку тіла довжиною до 5 см, шириною до 2 см і товщиною 1 см, в якому роз-

Сагітальний розріз чоловічого таза

Рис. 1.16. Сагітальний розріз чоловічого таза

різняють звернену догори і латерально широку частину і звернену вниз і медіально вузьку частину – вивідну протоку, ductus excretorius (рис. 1.14, 1.16).

Стінка міхурця, спрямована в бік протоки, медіальна, трохи товща, ніж латеральна. Порожнина сім'яного міхурця являє собою звивистий канал з бічними кишенями, що утворюють на розрізі лабіринт. Стінка сім'яного міхурця утворена еластичними, гладком'язовими і колагеновими волокнами – м'язова оболонка, tunica muscularis. Порожнина міхурця вистелена слизовою оболонкою, tunica mucosa, що несе різноманітної форми підвищення, які іноді заповнюють просвіт міхурця. Ззовні кожен сім'яний міхурець оповитий адвентиціальною оболонкою, tunica adventitia. Сім'яні міхурці своєю передньою поверхнею прилягають до дна сечового міхура, задньою – до ампули прямої кишки, будучи відокремленими від неї прямокишково-міхуровою перегородкою. Медіально від них розташовується ампула сім'явивідної протоки, ampulla ductus deferentis. Біля основи передміхурової залози вивідна протока міхурця зливається з дистальним кінцем ампули в загальну сім'явипорскувальну протоку, ductus ejaculatorius, яка, пройшовши через тіло передміхурової залози, відкривається щілиноподібним отвором на поверхні слизової оболонки передміхурової частини сечовипускного каналу, збоку від сім'яного горбика, colliculus seminalis.

Кровопостачання: аа. rectales superior et media, vesicalis inferior, ductus deferentis. Іннервація: plexus hypogastrici superior et inferior.

Яєчка

Яєчка, testis (грец. – orchis s. didymis), являють собою пару овальної форми дещо сплющених з боків тіл, розташованих у калитці. Довжина яєчка складає в середньому 4 см, поперечник – 2,5 см, маса – від 15 до 25 г. Ліве яєчко зазвичай опущене трохи нижче, ніж праве. У яєчку розрізняють дві поверхні – facies medialis et lateralis, два краї – margo anterior i posterior і два кінці – extremitas superior et inferior. При нормальному положенні яєчка в калитці верхній кінець його повернений догори, вперед і латерально, внаслідок чого і нижній кінець повернений не тільки донизу, але також назад і медіально (рис. 1.15-1.17). До заднього краю яєчка підходить сім'яний канатик, funiculus spermaticus, і придаток яєчка, epididymis; останній розташовується уздовж заднього краю. Epididymis має вигляд вузького довгого тіла, в якому розрізняють верхню, дещо потовщену частину – головку придатка, caput epididymidis, і нижній, більш загострений кінець – хвіст, cauda epididymidis; проміжна ділянка становить тіло, corpus epididymidis. У ділянці тіла між передньою увігнутою поверхнею придатка і яєчком є пазуха, sinus epididymidis, вистелена серозною оболонкою і відкрита в латеральну сторону.

На верхньому кінці яєчка нерідко розташовується маленький відросток – привісок яєчка, appendix testis (рис. 1.15), який на розрізі складається з тонких канальців. На головці придатка зустрічається appendix epididymidis, розміщений зазвичай на ніжці (залишок mesonephros).

Яєчко оточене щільною фіброзною оболонкою білуватого забарвлення, tunica albuginea, що лежить безпосередньо на речовині, або паренхімі яєчка, parenchyma testis. По задньому краю фіброзна тканина оболонки вдається на коротку відстань всередину залозистої тканини яєчка у вигляді неповної вертикальної перегородки або потовщення, що носить назву mediastinum testis; від mediastinum променеподібно відходять фіброзні перегородки – septula testis, які своїми зовнішніми кінцями прикріплюються до внутрішньої поверхні tunica albuginea і, таким чином, ділять всю паренхіму яєчка на часточки, lobuli testis. Число часточок яєчка доходить до 250-300. Вершини часточок звернені до mediastinum, а основи – до tunica albuginea. Придаток яєчка також має tunica albuginea, але тоншу (рис. 1.17,1.18).

Будова яєчка

Рис. 1.17. Будова яєчка

Канали яєчка

Рис. 1.18. Канали яєчка

Паренхіма яєчка складається із сім'яних канальців, у яких розрізняють два відділи – tubuli seminiferi contorti і tubuli seminiferi recti (рис. 1.18). У кожній часточці є 2-3 і більше канальців. Маючи звивистий напрям в самій часточці, сім'яні канальці, tubuli seminiferi contorti, наближаючись до mediastinum, з'єднуються один з одним і безпосередньо у mediastinum звужуються в короткі прямі трубки, tubuli seminiferi recti. Прямі канальці відкриваються в мережу ходів – rete testis, розташовану в товщі mediastinum. З мережі яєчка відкриваються 12-15 виносних канальців – ductuli efferentes testis, спрямованих до головки придатка. Після виходу з яєчка виносні канальці стають звивистими і утворюють ряд конічних часточок придатка, lobuli s. coni epididymidis. Ductuli efferentes відкриваються в одиночний канал придатка, ductus epididymidis, який, створюючи численні вигини, продовжується в ductus deferens. Будучи розправленим, канал придатка сягає 3-4 метри. Ductuli efferentes, lobuli epididymidis і початковий відділ каналу придатка утворюють в сукупності головку придатка. На придатку яєчка зустрічаються протоки, які відхиляються, ductuli aberrantes. Вище головки придатка, спереду від сім'яного канатика, зустрічається невелике тіло, paradidymis, – рудиментарний залишок первинної нирки.

Місцем утворення сперміїв, spermium, – складової частини чоловічого сімені – є лише tubuli seminiferi contorti. Tubuli recti і канальці мережі яєчка належать уже до вивідних шляхів.

Кровопостачання: a. testicularis, a .ductus deferentis і частково a. cremasterica. Венозна кров відтікає з testis і epididymis в plexus pampiniformis і далі в v, testicularis. Яєчкові артерії відходять високо в поперековій ділянці: a. testicularis – від черевної аорти або ниркової артерії, у. testicularis впадає в нижню порожнисту вену.

Іннервація: симпатичні сплетення – plexus testicularis і plexus deferentialis – навколо однойменних артерій.

Лімфатичні судини від яєчка йдуть у складі сім'яного канатика і, минаючи пахові вузли, закінчуються в nodi lymphatici lumbales. Цей факт, так само як високе положення а. і v. testiculares, перебуває у зв'язку із закладкою яєчка в ділянці нирок.

Наступний розділ:

Статевий член


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сім'яні міхурці, vesicula seminalis“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Клінічна анатомія і фізіологія органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Внутрішня будова нирок

  • Кровопостачання нирок

  • Сегментарна будова нирок

  • Будова сечоводів

  • Іннервація

  • Будова сечового міхура

  • Сечовипускний канал, сечівник, urethra

  • Фізіологія органів сечової системи

  • Анатомічна будова органів чоловічої статевої системи

  • Синтопія передміхурової залози

  • Сім'явивідна протока, ductus deferens

  • Сім'яні міхурці, vesicula seminalis
  • Статевий член

  • Фізіологія органів чоловічої статевої системи

  • Яєчка

  • Розділ 2. Симптоми урологічних захворювань

  • Біль

  • Кількісні зміни сечі

  • Якісні зміни сечі

  • Патологічні зміни сперми та виділення із сечівника

  • Розділ 3. Методи дослідження урологічних хворих

  • Лабораторна діагностика

  • Дослідження крові

  • Променеві методи обстеження

  • Оглядова урографія

  • Екскреторна урографія

  • Ретроградна уретеропієлографія

  • Цистографія

  • Комп'ютерна томографія

  • Віртуальна ендоскопія

  • Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ)

  • УЗД

  • Новітні різновиди УЗД

  • Інвазивна діагностика під контролем ультразвукового зображення

  • Апаратні та інструментальні методи обстеження

  • Ендоскопія в урологи

  • Уретроскопія

  • Цистоскопія

  • Фотодинамічна діагностика уротеліальних пухлин

  • Трансуретральна фіброуретеропієлоскопія

  • Розділ 4. Аномалії розвитку органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Аномалії ниркових судин

  • Додаткова верхньополярна артерія

  • Аномалії ниркових вен

  • Аномалія величини нирки

  • Аномалії взаєморозташування (зрощення) нирок

  • Аномалії структури нирок Полікістоз нирок

  • Солітарна (проста) кіста нирки

  • Аномалії розвитку сечоводів

  • Уретероцеле

  • Діагностика

  • Аномалії розвитку сечового міхура

  • Дивертикул сечового міхура

  • Надмірність слизової оболонки сечоміхурового трикутника

  • Дисфункції сечового міхура

  • Аномалії розвитку сечівника

  • Природжені структури сечівника

  • Вроджені клапани сечівника

  • Епіспадія

  • Аномалії розвитку статевого члена

  • Аномалії розвитку органів калитки

  • Крипторхізм

  • Розділ 5. Інфекційно-запальні захворювання

  • Гострий пієлонефрит

  • Хронічний пієлонефрит

  • Піонефроз

  • Паранефрит

  • Цистит

  • Інтерстиціальний цистит

  • Простатит

  • Хронічний бактеріальний простатит

  • Хронічний абактеріальний, запальний простатит

  • Фізикальне обстеження

  • Альфа-адреноблокатори

  • Уретрит

  • Епідидиміт, орхіепідидиміт

  • Каверніт

  • Туберкульоз сечової і чоловічої статевої систем

  • Клінічна класифікація туберкульозу

  • Паразитарні захворювання сечової і чоловічої статевої систем

  • Сечостатевий шистосомоз (більгарціоз)

  • Філяріатоз

  • Розділ 6. Сечокам'яна хвороба (СКХ)

  • Епідеміологія

  • Фізикальне обстеження

  • Камені сечового міхура

  • Камені сечівника

  • Камені передміхурової залози

  • Метафілактика (протирецидивне лікування) СКХ

  • Розділ 7. Гідронефроз

  • Розділ 8. Травматичні пошкодження органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Консервативне лікування

  • Оперативне лікування

  • Пошкодження сечоводів

  • Пошкодження сечового міхура

  • Ускладнення

  • Пошкодження сечівника

  • Пошкодження органів калитки

  • Пошкодження статевого члена

  • Розділ 9. Новоутворення органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Пухлина Вільмса

  • Пухлини верхніх сечових шляхів

  • Рак сечового міхура

  • Патоморфологія

  • Поверхневий рак сечового міхура (без інвазії у м'язовий шар)

  • Методи деривації сечі після радикальної цистектомії

  • Доброякісна гіперплазія передміхурової залози

  • Рак передміхурової залози

  • Монотерапія аналогами гонадотропін-рилізинг-гормона

  • Пухлини яєчка

  • Рак статевого члена

  • Розділ 10. Гостра та хронічна ниркова недостатність

  • Консервативне лікування ГНН

  • Хірургічне лікування ГНН

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Ураження систем і органів при ХНН

  • Трансплантація нирки

  • Розділ 11. Невідкладна допомога при урологічних захворюваннях

  • Гематурія

  • Гостра затримка сечовипускання

  • Анурія

  • Перекрут гідатид яєчка і його придатка

  • Перекрут яєчка

  • Розділ 12. Нефроптоз

  • Клінічна картина Скарги

  • Розділ 13. Нейрогенні розлади сечовипускання

  • Розділ 14. Інші урологічні захворювання

  • Нефрогенна артеріальна гіпертензія

  • Паренхіматозна нефрогенна артеріальна гіпертензія Етіологія і патогенез

  • Сечостатеві нориці у жінок

  • Диференційна діагностика СН

  • Водянка оболонок яєчка (гідроцеле)

  • Варикозне розширення вен сім'яного канатика (варикоцеле)

  • Розділ 15. Сучасні ендоскопічні методи лікування урологічних захворювань

  • Ендоскопічні методики лікування пухлин сечової системи та передміхурової залози

  • Ендоскопічні методи лікування стриктур сечової системи