При візуальному огляді слизової сечових шляхів інколи буває складно відрізнити її зміни, спричинені пухлинним процесом, від змін запального характеру. Зокрема це часто трапляється при контрольних цистоскопіях у хворих, що проліковані з приводу раку сечового міхура.
Фотодинамічна діагностика – метод флюоресцентного розпізнавання перехідно-клітинної карциноми, що базується на реєстрації екзогенного світіння тканин під впливом штучного фотосенсибілізатора ряду порфірину (рис. 3.31). У якості останнього найбільш активно застосовують 5-амінолевулінову кислоту, яку вводять у сечові шляхи за 3 години до ендоскопії у фіолетовому світлі. Сьогодні розроблені різноманітні оптичні інструменти, що дозволяють діагностувати рак сечового міхура, сечоводу і чашково-мискової системи. Цю методику можна використовувати не лише в діагностичних, але й у лікувальних процедурах. Зокрема, при проведенні трансуретральної резекції пухлини з використанням зазначеної методики можна точніше визначити межі поширення пухлини і в повному об'ємі провести її видалення.
Уретеропієлоскопія
Уретеропієлоскопія – візуальне дослідження внутрішньої поверхні та просвіту сечоводу і порожнини ниркової миски за допомогою уретеропієлоскопа. Методика проведення уретеропієлоскопії, положення пацієнта, іригаційна рідина такі ж, як і уретроцистоскопії. Проте уретеропієлоскопію обов'язково слід проводити під загальним або регіональним знеболенням. Хворий знаходиться у літотомічному положенні лежачи на спині в урологічному кріслі. У сечовий міхур вводиться операційний цистоскоп, що має канал для проведення інструментів. Знаходять вічко сечоводу, яке для ретроградного проведення інструментів діаметром більше 8-9 Fr повинно бути розширене. Для цього зазвичай використовуються провідникові (по струні провідника) і непровідникові напівригідні металеві дилататори з оливою на кінці, діаметром від 8 до 14 Fr; напівригідні тефлонові і поліетиленові бужі діаметром 6-16 Fr, які заводяться в сечовід також по заздалегідь введеному провіднику; телескопічні сечовідні бужі з кожухом; провідникові і непровідникові балонні дилататори 3-7 Fr з діаметром балона в роздутому стані до 20 Fr; рідинна дилатація сечоводу із застосуванням спеціального насоса; також можлива пасивна дилатація сечоводу шляхом попередньої установки катетера або внутрішнього стента на 2-3 дні. Зазвичай дилатація вічка й інтрамурального відділу сечоводу проводиться під цистоскопічним контролем по струні-провіднику до того розміру дилататора, який проходить через "робочий" канал ендоскопа (при цистоскопи 21-23 Fr це дилататор діаметром до 10 Fr). Надалі, якщо це потрібно, використовується рентгентелевізійний контроль.
Трансуретральна ригідна уретеропієлоскопія Пацієнт знаходиться в цистоскопічному положенні. Протилежне від сторони втручання стегно пацієнта дещо відводиться й опускається. Уретеропієлоскоп із включеним освітленням та іригацією проводиться по уретрі в сечовий міхур. Якщо використовується стандартний ригідний уретеропієлоскоп (діаметром 10-12 Fr), зазвичай потрібно провести попередню дилатацію вічка; якщо застосовується мініскоп (діаметром < 9 Fr), дилатації, як правило, не вимагається. Інструмент підводять до вічка сечоводу практично у вертикальному положенні, потім заводять його дистальний кінець під верхнє півколо вічка і повільно опускають до поєднання його осі з віссю сечоводу, одночасно легким рухом просуваючи його вперед і вгору. При проведенні ригідного уретеропієлоскопа можуть виникати деякі труднощі, особливо при проходженні інтрамурального відділу, зони перехрещення з клубовими судинами і зони мис-
Рис. 3.31. Фотодинамічна діагностика раку сечового міхура: а) пухлина стінки сечового міхура; б) електровапоризація пухлини сечового міхура; в) при цистоскопії у фіолетовому кольорі відзначаються додаткові пухлини (in situ)
ково-сечовідного сегмента. Зазвичай вони долаються таким чином: а) посиленням іригації; 6) поворотом інструмента на 180° при проходженні зони міхурово-уретерального співустя; в) введенням по інструментальному каналу уретеропієлоскопа сечовідного катетера або струни провідника (рис. 3.32), які проводяться вперед, розпрямляють сечовід і відіграють роль напрямної для уретеропієлоскопа; г) зміною інструмента на ендоскоп з меншим діаметром; д) використанням телескопічних сечовідних бужів з кожухами діаметром 12-14 Fr, при цьому кожух, залишаючись у сечоводі після видалення бужів, створює "тунель" для закладання ендоскопа від зовнішнього отвору уретри до місця установки.
Як і при інших ендоскопічних процедурах в урології, при уретеропієлоскопії оцінюють стан слизової сечоводу та ниркової миски, розмір та локалізацію змінених ділянок, наявність звужень та вигинів сечоводу, а в просвіті – каменів, пухлин, сторонніх тіл (рис. 3.33).
Трансуретральна фіброуретеропієлоскопія
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фотодинамічна діагностика уротеліальних пухлин“ на сторінці 1. Приємного читання.
