Гідронефроз – вроджене або набуте захворювання, що характеризується дилатацією миски та чашок, порушенням функції нирки внаслідок функціонального чи органічного звуження мисково-сечовідного сегмента.
Етіологія і патогенез
Етіологія гідронефрозу носить різноманітний характер і може бути зумовлена:
• 1) нейром'язовою дисплазією мисково-сечовідного сегмента;
• 2) стриктурою мисково-сечовідного сегмента (рис. 7.1);
• 3) високим відходженням сечоводу;
• 4) перетисканням сечоводу кровоносними судинами, ембріональними тяжами, спайками (рис. 7.2).
Найбільший відсоток (68 %) становлять вроджені стриктури мисково-сечовідного сегмента.
Причиною ретенції сечі найчастіше є перешкода відтоку сечі в ділянці мисково-сечовідного сегмента. Ця типова локалізація пояснюється ембріологічно: сечовий міхур, сечові шляхи та нирки виходять з одного зародкового листка. Однак розвиваються та йдуть до з'єднання вони з трьох різних топографічних центрів. Найменші відхилення в часі чи напрямку руху клітинних груп призводять до значних зміщень нирок та виникнення вад розвитку. Найчастішим з них є недостатнє з'єднання сечоводу, який розвивається з так званого первинного ниркового листка, з первинною нирковою мискою. Гістологічно в цих випадках знаходять короткий та вузький сегмент нижче миски з переважанням поздовжніх м'язових волокон замість звичайних спіралеподібно розміщених. Це переважання поздовжніх волокон викликає анатомічну перешкоду для збереженої систолодіастолічної діяльності мисково-сечовідного сегмента. Описані випадки, коли в цій ділянці були повністю відсутні м'язові волокна. Тому звуженню мисково-сечовідного сегмента слід відводити домінуюче місце серед етіологічних факторів гідронефрозу. Утруднення відтоку викликає ектазію ниркової миски та чашок, а підвищення внутрішньомискового тиску негативно впливає на мікроциркуляцію та функції ниркової паренхіми.
Рис. 7.1. Структура мисково-сечовідного сегмента, правобічний гідронефроз. Ретроградна уретеропіелограма
Рис. 7.2. Аномалія розвитку правої нирки. Додаткова ниркова артерія, яка кровопостачас нижній сегмент правої нирки, правобічний гідронефроз: а – екскреторна урограма на 30 хвилині після введення контрастної речовини: б – тривимірна ультразвукова ангіограма з діуретичним навантаженням (комбінація режимів МІР і MIN); в – тривимірна ультразвукова ангіограма з діуретичним навантаженням (режим МІР); г – магнітно-резонансна ангіограма
Інші етіологічні фактори, такі як високе відходження сечоводу, додаткові нижньополяр- ні судини, клапани мисково-сечовідного сегмента, зустрічаються значно рідше.
Класифікація
• 1. За етіологією:
– а) первинний, або вроджений, що розвивається внаслідок природженої перешкоди в ділянці мисково-сечовідного сегмента або за ходом сечоводу;
– б) вторинний, або набутий, який є ускладненням будь-якої хвороби (каменя нирки чи сечоводу, педункуліту, пухлини нирки та ін.).
• 2. За стороною ураження:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 7. Гідронефроз“ на сторінці 1. Приємного читання.
