Хірургічне лікування ГНН

Урологія

У більшості випадків хірургічного лікування вимагають випадки постренальної ГНН. Дренування нирки сечовідним катетером або стентом дозволяє адекватно підготувати хворого до оперативного втручання. Для профілактики вторинного пієлонефриту небажано залишати катетер у сечоводі більше 1 доби.

Неможливість проведення катетеризації сечоводу, відсутність точних даних за розташування конкременту (у поєднанні з виникненням ознак вторинного гнійного пієлонефриту) є показаннями для проведення термінової нефростомії. При двобічному ураженні нирок показана двобічна нефростомія.

Відновлення пасажу сечі від нирок не у всіх хворих знімає прояви ГНН. За даними літератури, якщо блок відтоку сечі від нирок зберігається протягом 3 діб, постренальна ГНН у більшості випадків переходить у ренальну форму у зв'язку з виникненням значних некробіотичних змін паренхіми нирок.

Максимальну увагу слід приділяти хворим з єдиною функціонуючою ниркою. Підготовка і хірургічне втручання при постренальній ГНН у цих хворих мають бути проведені в мінімально короткий термін, адже летальність при ГНН у хворих з єдиною ниркою втричі більша, ніж при наявності двох функціонуючих нирок.

Методи позаниркового очищення крові

Метод ультрафільтрації ґрунтується на фільтрації безбілкової частини крові через напівпроникну мембрану під дією гідростатичного тиску з боку крові або з використанням від'ємного тиску із зовнішнього боку діалізуючої мембрани. Мета ультрафільтрації – зменшення гіпергідратації шляхом видалення надмірної кількості рідини з кровоносного русла, зниження гіперазотемії.

Гемофільтрація базується на фільтрації рідкої частини крові і розчинених в ній речовин через мембрану з високою гідравлічною проникністю з частковим чи повним заміщенням ультрафільтрату розчином Рінгера – Локка або іншими, які підбираються залежно від стану водно-сольового балансу та кислотно-лужної рівноваги. Гемофільтрація максимально ефективна при некатаболічній олігоануричній ГНН. Найпоширенішим методом позаниркового очищення крові є метод екстракорпорального гемодіалізу за допомогою апарату "штучної нирки". Гемодіаліз грунтується на дифузії внаслідок концентраційного градієнта через низькопроникну мембрану сечовини, креатиніну, сечової кислоти, електролітів та інших речовин, які затримуються в організмі при уремії, за допомогою діалізуючого розчину. Проведення гемодіалізу, на відміну від гемофільтрації, не вимагає використання заміщуючого розчину.

Іноді гемодіаліз поєднують з гемосорбцією.

При ГНН з важким декомпенсованим метаболічним ацидозом і нестабільною гемодинамікою виконують біофільтрацію (варіант гемодіафільтрацГО, який проводиться з використанням ацетатного діалізуючого розчину і високопроникних мембран. Об'єм ультрафільтрату заміщують введенням бікарбонатного розчину (до 3 л за сеанс).

При перитонеальному діалізі роль напівпроникної мембрани виконує очеревина. Азотисті речовини, молекули середньої маси, уремічні токсини дифундують з крові через очеревину за градієнтом концентрації. Видалення надлишку води проходить шляхом осмосу. Залежно від збільшення концентрації глюкози в діалізуючому розчині (максимально до 4,25 %) збільшується кількість води, що переходить із крові в діалізат. Негативною властивістю методу перитонеального діалізу є небезпека інфікування очеревини і розвитку перитоніту. При інтенсивній дегідратації діалізуючим розчином з високою концентрацією глюкози може виникнути гіпотонія, потьмарення свідомості, порушення ритму серця.

Плазмаферез – метод екстракорпоральної детоксикації, що застосовується для лікування окремих видів ГНН. Принцип методу базується на видаленні крові хворого, з подальшим відділенням плазми шляхом центрифугування або розділенням крові на мембранних сепараторах і заміщенням плазми хворого донорською плазмою, альбуміном та іншими плазмозаміщуючими розчинами.

Ускладнення плазмаферезу: флебіти, сепсис, ризик інфікування вірусами гепатиту та СНІДу, зниження згортання крові з виникненням кровотеч, тромботичні ускладнення (тромбози периферичних вен, тромбоемболії легеневої артерії).

Вибір методу діалізної терапії залежить від стану хворого, стану гемодинаміки, важкості гіпергідратації, ступеня гіперкатаболізму, важкості метаболічного ацидозу та розладів водно-сольового обміну.

Лікувальна тактика при ГНН залежить від виду ГНН, ступеня її важкості, стадії та перебігу, рівня білкового катаболізму. Перебіг ГНН часто ускладнюється розвитком поліорганної недостатності, незважаючи на активну медикаментозну терапію і застосування методів позаниркового очищення крові.

Прогноз і диспансиризація

Прогноз при гострій нирковій недостатності залежить від основного захворювання, ступеня ушкодження внутрішніх органів, наявності інфекційних ускладнень і перебігу основного захворювання, яке призвело до розвитку ниркової недостатності.

Диспансеризація

При повному одужанні після ГНН хворий повинен протягом двох років спостерігатися у нефролога. У випадках перенесеної постренальної ГНН подальшу тактику лікування та попередження повторної ГНН слід вирішувати з лікарем-урологом.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хірургічне лікування ГНН“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Клінічна анатомія і фізіологія органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Внутрішня будова нирок

  • Кровопостачання нирок

  • Сегментарна будова нирок

  • Будова сечоводів

  • Іннервація

  • Будова сечового міхура

  • Сечовипускний канал, сечівник, urethra

  • Фізіологія органів сечової системи

  • Анатомічна будова органів чоловічої статевої системи

  • Синтопія передміхурової залози

  • Сім'явивідна протока, ductus deferens

  • Сім'яні міхурці, vesicula seminalis

  • Статевий член

  • Фізіологія органів чоловічої статевої системи

  • Яєчка

  • Розділ 2. Симптоми урологічних захворювань

  • Біль

  • Кількісні зміни сечі

  • Якісні зміни сечі

  • Патологічні зміни сперми та виділення із сечівника

  • Розділ 3. Методи дослідження урологічних хворих

  • Лабораторна діагностика

  • Дослідження крові

  • Променеві методи обстеження

  • Оглядова урографія

  • Екскреторна урографія

  • Ретроградна уретеропієлографія

  • Цистографія

  • Комп'ютерна томографія

  • Віртуальна ендоскопія

  • Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ)

  • УЗД

  • Новітні різновиди УЗД

  • Інвазивна діагностика під контролем ультразвукового зображення

  • Апаратні та інструментальні методи обстеження

  • Ендоскопія в урологи

  • Уретроскопія

  • Цистоскопія

  • Фотодинамічна діагностика уротеліальних пухлин

  • Трансуретральна фіброуретеропієлоскопія

  • Розділ 4. Аномалії розвитку органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Аномалії ниркових судин

  • Додаткова верхньополярна артерія

  • Аномалії ниркових вен

  • Аномалія величини нирки

  • Аномалії взаєморозташування (зрощення) нирок

  • Аномалії структури нирок Полікістоз нирок

  • Солітарна (проста) кіста нирки

  • Аномалії розвитку сечоводів

  • Уретероцеле

  • Діагностика

  • Аномалії розвитку сечового міхура

  • Дивертикул сечового міхура

  • Надмірність слизової оболонки сечоміхурового трикутника

  • Дисфункції сечового міхура

  • Аномалії розвитку сечівника

  • Природжені структури сечівника

  • Вроджені клапани сечівника

  • Епіспадія

  • Аномалії розвитку статевого члена

  • Аномалії розвитку органів калитки

  • Крипторхізм

  • Розділ 5. Інфекційно-запальні захворювання

  • Гострий пієлонефрит

  • Хронічний пієлонефрит

  • Піонефроз

  • Паранефрит

  • Цистит

  • Інтерстиціальний цистит

  • Простатит

  • Хронічний бактеріальний простатит

  • Хронічний абактеріальний, запальний простатит

  • Фізикальне обстеження

  • Альфа-адреноблокатори

  • Уретрит

  • Епідидиміт, орхіепідидиміт

  • Каверніт

  • Туберкульоз сечової і чоловічої статевої систем

  • Клінічна класифікація туберкульозу

  • Паразитарні захворювання сечової і чоловічої статевої систем

  • Сечостатевий шистосомоз (більгарціоз)

  • Філяріатоз

  • Розділ 6. Сечокам'яна хвороба (СКХ)

  • Епідеміологія

  • Фізикальне обстеження

  • Камені сечового міхура

  • Камені сечівника

  • Камені передміхурової залози

  • Метафілактика (протирецидивне лікування) СКХ

  • Розділ 7. Гідронефроз

  • Розділ 8. Травматичні пошкодження органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Консервативне лікування

  • Оперативне лікування

  • Пошкодження сечоводів

  • Пошкодження сечового міхура

  • Ускладнення

  • Пошкодження сечівника

  • Пошкодження органів калитки

  • Пошкодження статевого члена

  • Розділ 9. Новоутворення органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Пухлина Вільмса

  • Пухлини верхніх сечових шляхів

  • Рак сечового міхура

  • Патоморфологія

  • Поверхневий рак сечового міхура (без інвазії у м'язовий шар)

  • Методи деривації сечі після радикальної цистектомії

  • Доброякісна гіперплазія передміхурової залози

  • Рак передміхурової залози

  • Монотерапія аналогами гонадотропін-рилізинг-гормона

  • Пухлини яєчка

  • Рак статевого члена

  • Розділ 10. Гостра та хронічна ниркова недостатність

  • Консервативне лікування ГНН

  • Хірургічне лікування ГНН
  • Хронічна ниркова недостатність

  • Ураження систем і органів при ХНН

  • Трансплантація нирки

  • Розділ 11. Невідкладна допомога при урологічних захворюваннях

  • Гематурія

  • Гостра затримка сечовипускання

  • Анурія

  • Перекрут гідатид яєчка і його придатка

  • Перекрут яєчка

  • Розділ 12. Нефроптоз

  • Клінічна картина Скарги

  • Розділ 13. Нейрогенні розлади сечовипускання

  • Розділ 14. Інші урологічні захворювання

  • Нефрогенна артеріальна гіпертензія

  • Паренхіматозна нефрогенна артеріальна гіпертензія Етіологія і патогенез

  • Сечостатеві нориці у жінок

  • Диференційна діагностика СН

  • Водянка оболонок яєчка (гідроцеле)

  • Варикозне розширення вен сім'яного канатика (варикоцеле)

  • Розділ 15. Сучасні ендоскопічні методи лікування урологічних захворювань

  • Ендоскопічні методики лікування пухлин сечової системи та передміхурової залози

  • Ендоскопічні методи лікування стриктур сечової системи