Ниркова артерія бере початок від аорти і має досить великий калібр, що відповідає сечовивідній функції органа, пов'язаній з "фільтрацією" крові. Біля воріт нирки ниркова артерія ділиться відповідно з відділами нирки на артерії для верхнього полюса, аа. polares superiores, для нижнього, аа. polares inferiores, і для центральної частини нирок, аа. centrales (рис. 1.7).
Рис. 1.7. Кровопостачання нирки
Кровоносні судини особливо тісно пов'язані з системою ниркових канальців. Гілки ниркової артерії, a. renalis, проникаючи з ниркової пазухи, sinus renalis, у ниркову речовину, розташовуються радіально між пірамідами у вигляді міжчасткових артерій нирки, аа. interlobares renis.
Наближаючись до межі кіркової і мозкової речовини, кожна міжчасточкова артерія ділиться на дві дугові артерії, аа. arcuatae, що вступають у сусідні частки і розташовуються тут над основою піраміди. Вони посилають у мозкову речовину прямі артеріоли, arteriolae rectae, і в кіркову речовину – міжчасточкові артерії, аа. interlobulares. Від останніх відходять артеріоли, що отримали назву приносної судини, vas afferens, яка розпадається на сіткоподібний клубочок (glomerulus) капілярів, оточений капсулою. Ця капсула клубочка, capsula glomeruli, є початком сечових канальців. Капсула клубочка і нирковий клубочок, що міститься в ній, утворюють ниркове тільце, corpusculum renis (див. рис. 1.5). Капілярна мережа клубочків є чисто артеріальною (по типу чудової мережі – rete mirabile). На виході з клубочка артеріола, що розміщена вже за межами капсули, називається виносною судиною, vas efferens. Вона вторинно розпадається на мережу капілярів, що обплітають сечові канальці, і дає початок венозній системі. Вени повторюють хід артерій у паренхімі нирки. Із мозкової речовини кров збирають прямі венули, venulae rectae, що впадають у дугові вени, w. arcuatae. У кірковому шарі відповідно до ходу міжчасточкової артерії йдуть міжчасточкові вени, w. interlobulares. Ці вени формуються з дрібних судин поверхневого шару кіркової речовини, так званих зірчастих вен, w. stellatae, а надалі приймають вени із вторинної капілярної мережі, які обплітають ниркові канальці. Вливаються міжчасточкові вени в дугові вени. Дугові вени двох сусідніх часток, зливаючись, утворюють міжчасткові вени, vv. interlobares, які прямують через ниркові стовпи разом з міжчастковими артеріями. Потім навколо сосочків w. interlobares виходять з паренхіми нирки в ниркову пазуху, де, зливаючись між собою, формують ниркову вену, V. renalis, яка впадає в нижню порожнисту вену, v. cava inferior.
Таким чином, у нирці міститься дві системи капілярів: одна з'єднує артерії з венами, інша – спеціального характеру, у вигляді судинного клубочка, в якому кров відділена від порожнини капсули тільки двома шарами плоских клітин: ендотелієм капілярів і епітелієм капсули. Це створює сприятливі умови для виділення з крові води та продуктів обміну.
Сегментарна будова нирок
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кровопостачання нирок“ на сторінці 1. Приємного читання.
