Паренхіматозна нефрогенна артеріальна гіпертензія Етіологія і патогенез

Урологія

Паренхіматозна форма нефрогенної гіпертензії розвивається внаслідок захворювань, які втягують у процес ниркову паренхіму. Причинами розвитку паренхіматозної нефрогенної артеріальної гіпертензії можуть бути: хронічний пієлонефрит, гломерулонефрит, нефролітіаз, гідронефроз, полікістоз і кісти нирок, пухлина нирки, туберкульоз нирки, губчаста нирка. В патогенезі даного захворювання виділяють декілька механізмів, головними з яких являються порушення водно-електролітного балансу, активація пресорних гормональних систем, пригнічення депресорних.

Зниження маси діючих нефронів в результаті ураження паренхіми нирок тим чи іншим патологічним процесом призводить до затримки натрію і посиленої його реабсорбції, що призводить, у свою чергу, до гіпергідратації, гіперволемії, підвищення серцевого викиду і розвитку артеріальної гіпертензії. Ураження внутрішньониркових судин внаслідок склеротичних змін паренхіми при хронічному пієлонефриті або набряку інтерстиціальної тканини внаслідок запального процесу може стати пусковим моментом активації пресорних гормональних систем, у першу чергу – ренін-ангіотензин-альдостеронової системи.

Клінічна картина

Симптоматика артеріальної гіпертонії в результаті хронічного пієлонефриту складається із симптомів пієлонефриту і підвищеного артеріального тиску. В той же час майже у 30 % хворих хронічний пієлонефрит проявляється тільки гіпертонією, яку нерідко виявляють випадково. По мірі розвитку захворювання гіпертонія стає стійкою, з високими показниками діастолічного тиску і не піддається консервативній терапії. Лише деякі хворі скаржаться на головний біль, спрагу, субфебрильну температуру тіла, поліурію.

Діагностика

Діагностика грунтується на визначенні етіологічного зв'язку ниркового захворювання і артеріальної гіпертензії. Для діагностики хронічного пієлонефриту, при певних даних анамнезу, важливе значення мають аналізи сечі, виявлення піурії. Зниження артеріального тиску на фоні ефективної терапії ниркового захворювання свідчить про зв'язок останнього і гіпертензії.

Диференціальна діагностика

Диференціальну діагностику паренхіматозної форми нефрогенної артеріальної гіпертонії проводять з гіпертонічною хворобою, різними видами симптоматичної артеріальної гіпертонії. Діагностика грунтується на тих самих тестах, що й при вазоренальній гіпертонії.

Допоміжне значення в діагностиці паренхіматозної форми нефрогенної артеріальної гіпертонії мають тести Говарда і Раппопорта, а також ангіотензиновий тест визначення рівня альдостерону і катехоламіну в сечі, аортографія тощо.

Лікування

Лікування паренхіматозної форми нефрогенної гіпертонії в початковій стадії захворювання складається з призначення гіпотензивних препаратів і обов'язкового лікування ниркового захворювання. При стійкій гіпертонії на фоні однобічного хронічного пієлонефриту і зморщеній нирці показана нефректомія. При двобічному хронічному пієлонефриті процес зморщення в одній із нирок відбувається інтенсивніше. Тому при злоякісній артеріальній гіпертензії теж доцільна нефректомія, якщо друга нирка може забезпечити гомеостаз. При задавнених формах потрібна двостороння нефректомія з подальшою пересадкою донорської нирки.

Одночасне застосування кортикостероїдів, антибактеріальних і гіпотензивних засобів при хронічному пієлонефриті сприяє інактивації запального процесу і знижує ймовірність розвитку гіпертензії. Використання діуретичних засобів – спіронолактон – блокують внутрішньоклітинні рецептори альдостерону. Для зниження тиску призначають резерпін, гідрохлортіазид, гуанстадин та ін.

В комплексному лікуванні важливе місце належить блокаторам β-адренергічних рецепторів. Вони пригнічують активність клітин юкстагломерулярного апарату, особливо тоді, коли в патогенезі підтримки артеріального тиску бере участь ренін-ангіотензин-альдостеронова система. Найвищу симпатоміметичну активність має піндолол, а мембраностабілізуючий ефект – пропранолол. Бета-адреноблокатори протипоказані при атріовентрикулярній блокаді, бронхіальній астмі, виражених стадіях недостатності кровообігу. Оптимальна доза пропранололу становить 60-100 мг на добу. Його приймають протягом багатьох років.

Бета-блокатори в комплексі з салуретиками тіазидового ряду сприятливо діють на ниркову гемодинаміку. Доповнюючи один одного, вони впливають на різні ланцюги артеріальної гіпертензії. Рання діагностика гострого і хронічного пієлонефриту може забезпечити ефективне і раціональне лікування, а отже, профілактику гіпертензії.

Прогноз

Після нефректомії, виконаної до розвитку необоротних змін у протилежній нирці, а також при односторонньому хронічному пієлонефриті, що зумовив артеріальну гіпертензію, прогноз сприятливий. У разі двостороннього ураження нирок – прогноз несприятливий.

Наступний розділ:

Сечостатеві нориці у жінок


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Паренхіматозна нефрогенна артеріальна гіпертензія Етіологія і патогенез“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Клінічна анатомія і фізіологія органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Внутрішня будова нирок

  • Кровопостачання нирок

  • Сегментарна будова нирок

  • Будова сечоводів

  • Іннервація

  • Будова сечового міхура

  • Сечовипускний канал, сечівник, urethra

  • Фізіологія органів сечової системи

  • Анатомічна будова органів чоловічої статевої системи

  • Синтопія передміхурової залози

  • Сім'явивідна протока, ductus deferens

  • Сім'яні міхурці, vesicula seminalis

  • Статевий член

  • Фізіологія органів чоловічої статевої системи

  • Яєчка

  • Розділ 2. Симптоми урологічних захворювань

  • Біль

  • Кількісні зміни сечі

  • Якісні зміни сечі

  • Патологічні зміни сперми та виділення із сечівника

  • Розділ 3. Методи дослідження урологічних хворих

  • Лабораторна діагностика

  • Дослідження крові

  • Променеві методи обстеження

  • Оглядова урографія

  • Екскреторна урографія

  • Ретроградна уретеропієлографія

  • Цистографія

  • Комп'ютерна томографія

  • Віртуальна ендоскопія

  • Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ)

  • УЗД

  • Новітні різновиди УЗД

  • Інвазивна діагностика під контролем ультразвукового зображення

  • Апаратні та інструментальні методи обстеження

  • Ендоскопія в урологи

  • Уретроскопія

  • Цистоскопія

  • Фотодинамічна діагностика уротеліальних пухлин

  • Трансуретральна фіброуретеропієлоскопія

  • Розділ 4. Аномалії розвитку органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Аномалії ниркових судин

  • Додаткова верхньополярна артерія

  • Аномалії ниркових вен

  • Аномалія величини нирки

  • Аномалії взаєморозташування (зрощення) нирок

  • Аномалії структури нирок Полікістоз нирок

  • Солітарна (проста) кіста нирки

  • Аномалії розвитку сечоводів

  • Уретероцеле

  • Діагностика

  • Аномалії розвитку сечового міхура

  • Дивертикул сечового міхура

  • Надмірність слизової оболонки сечоміхурового трикутника

  • Дисфункції сечового міхура

  • Аномалії розвитку сечівника

  • Природжені структури сечівника

  • Вроджені клапани сечівника

  • Епіспадія

  • Аномалії розвитку статевого члена

  • Аномалії розвитку органів калитки

  • Крипторхізм

  • Розділ 5. Інфекційно-запальні захворювання

  • Гострий пієлонефрит

  • Хронічний пієлонефрит

  • Піонефроз

  • Паранефрит

  • Цистит

  • Інтерстиціальний цистит

  • Простатит

  • Хронічний бактеріальний простатит

  • Хронічний абактеріальний, запальний простатит

  • Фізикальне обстеження

  • Альфа-адреноблокатори

  • Уретрит

  • Епідидиміт, орхіепідидиміт

  • Каверніт

  • Туберкульоз сечової і чоловічої статевої систем

  • Клінічна класифікація туберкульозу

  • Паразитарні захворювання сечової і чоловічої статевої систем

  • Сечостатевий шистосомоз (більгарціоз)

  • Філяріатоз

  • Розділ 6. Сечокам'яна хвороба (СКХ)

  • Епідеміологія

  • Фізикальне обстеження

  • Камені сечового міхура

  • Камені сечівника

  • Камені передміхурової залози

  • Метафілактика (протирецидивне лікування) СКХ

  • Розділ 7. Гідронефроз

  • Розділ 8. Травматичні пошкодження органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Консервативне лікування

  • Оперативне лікування

  • Пошкодження сечоводів

  • Пошкодження сечового міхура

  • Ускладнення

  • Пошкодження сечівника

  • Пошкодження органів калитки

  • Пошкодження статевого члена

  • Розділ 9. Новоутворення органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Пухлина Вільмса

  • Пухлини верхніх сечових шляхів

  • Рак сечового міхура

  • Патоморфологія

  • Поверхневий рак сечового міхура (без інвазії у м'язовий шар)

  • Методи деривації сечі після радикальної цистектомії

  • Доброякісна гіперплазія передміхурової залози

  • Рак передміхурової залози

  • Монотерапія аналогами гонадотропін-рилізинг-гормона

  • Пухлини яєчка

  • Рак статевого члена

  • Розділ 10. Гостра та хронічна ниркова недостатність

  • Консервативне лікування ГНН

  • Хірургічне лікування ГНН

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Ураження систем і органів при ХНН

  • Трансплантація нирки

  • Розділ 11. Невідкладна допомога при урологічних захворюваннях

  • Гематурія

  • Гостра затримка сечовипускання

  • Анурія

  • Перекрут гідатид яєчка і його придатка

  • Перекрут яєчка

  • Розділ 12. Нефроптоз

  • Клінічна картина Скарги

  • Розділ 13. Нейрогенні розлади сечовипускання

  • Розділ 14. Інші урологічні захворювання

  • Нефрогенна артеріальна гіпертензія

  • Паренхіматозна нефрогенна артеріальна гіпертензія Етіологія і патогенез
  • Сечостатеві нориці у жінок

  • Диференційна діагностика СН

  • Водянка оболонок яєчка (гідроцеле)

  • Варикозне розширення вен сім'яного канатика (варикоцеле)

  • Розділ 15. Сучасні ендоскопічні методи лікування урологічних захворювань

  • Ендоскопічні методики лікування пухлин сечової системи та передміхурової залози

  • Ендоскопічні методи лікування стриктур сечової системи