Якщо причину болю неможливо пояснити патологічним процесом у сечовому міхурі, слід припустити, що він носить відображений характер і зумовлений захворюваннями тазового відділу сечоводу, передміхурової залози, сечовипускного каналу, внутрішніх статевих органів і прямої кишки.
Для захворювань передміхурової залози характерний постійний ниючий біль в ділянці промежини і заднього проходу, що посилюється під час акту сечовипускання або дефекації з іррадіацією в яєчка, головку статевого члена, лобкову ділянку, крижі. Для захворювань яєчка характерний біль в ділянці калитки, що має інтенсивний характер, іррадіює в пахвинну, поперекову і лобкову ділянку, походу сім'яних канатиків. При хронічних захворюваннях статевих органів біль неінтенсивний, часто супроводжується відчуттям важкості в калитці.
Біль у статевому члені може виникати при його захворюваннях або внаслідок іррадіації з вищерозташованих сечових шляхів, передміхурової залози і сім'яних міхурців, що необхідно враховувати при диференційному діагнозі.
Розлади сечовипускання
Сечовипускання – це фізіологічний акт, який контролюється центральною нервовою системою. В нормі сечовипускання має бути своєчасним, вільним, безболісним, повним та приносити полегшення.
Будь-які розлади акту сечовипускання об'єднують у поняття "дизурія". Практично всі захворювання сечового міхура, сечівника, передміхурової залози та сім'яних міхурців супроводжуються одним або кількома симптомами дизурії.
Гостра затримка сечовипускання, або ішурія, – це неможливість самостійного сечовипускання при достатньому наповненні сечового міхура. Такий стан найчастіше виникає внаслідок перешкоди до відтоку сечі з сечового міхура (пухлини або абсцес передміхурової залози, камінь сечового міхура чи сечівника тощо) і зазвичай супроводжується частими позивами до сечовипускання та різким болем внизу живота. Біль і позиви хворі не відчувають тоді, коли гостра затримка сечовипускання розвивається в результаті ураження центральної нервової системи, а також безпосередньо після операцій в ділянці таза і на органах черевної порожнини. При гострій затримці сечовипускання хворому необхідна термінова допомога, яка полягає в катетеризації або надлобковій пункції сечового міхура з евакуацією сечі.
Хронічна затримка сечовипускання – неповне спорожнення сечового міхура під час сечовипускання з появою так званої "залишкової сечі". Хронічна затримка сечовипускання виникає внаслідок перешкоди до відтоку сечі в шийці сечового міхура або сечівнику, зниженні тонусу м'яза, що виштовхує сечу. У дітей хронічна затримка сечовипускання буває також при звуженні крайньої плоті – фімозі.
Парадоксальна затримка сечовипускання або парадоксальна ішурія, – це комбінація затримки і нетримання сечі, яка виникає внаслідок перерозтягнення сечею сечового міхура та рефлекторного парезу його внутрішнього сфінктера. За цих умов у хворого сечовий міхур переповнений сечею, самостійних сечовипускань немає, сеча виділяється мимовільно краплями або невеликими порціями.
Нетримання сечі – це мимовільне виділення сечі без позивів до сечовипускання. Розрізняють кілька видів цієї патології: справжнє і несправжнє, стресове (при напруженні) і нічне (під час сну) нетримання сечі.
Справжнє нетримання виникає внаслідок недостатності функції сфінктерів сечового міхура при їх анатомічній цілісності.
Несправжнє нетримання сечі зумовлене вродженими чи набутими дефектами сечових шляхів. Цей вид нетримання сечі спостерігається при екстрофії сечового міхура (відсутності передньої його стінки), тотальної епіспадії (дефект стінки уретри), ектопії отвору сечоводу (відкриття отвору одного чи обох сечоводів у статеву щілину, склепіння піхви, уретру тощо). Нетримання сечі може бути наслідком травми сечового міхура з утворенням міхурово-піхвової або сечовідно-піхвової нориці, наприклад, після пологової травми.
Енурез – нічне нетримання сечі, переважно спостерігається у дітей при функціональних порушеннях нервових центрів сечовипускання (органічні зміни сечостатевої і нервової систем відсутні).
Стресове нетримання сечі (при напруженні) спостерігається при фізичних навантаженнях, навіть незначних – під час кашлю, сміху. Цей стан характерний для жінок зі слабкістю діафрагми таза, опущенням стінок піхви, матки, найчастіше – в результаті пологової травми, важкої фізичної роботи.
Неутримання сечі – це мимовільне сечовипускання при наявності імперативного позиву. Цей розлад сечовипускання зумовлений патологічними процесами в сечовому міхурі або простаті, при яких навіть невелика кількість сечі викликає настільки сильний позив, що хворому не вдається його стримати.
Странгурія – це утруднене болюче сечовипускання.
Полакіурія – часте сечовипускання невеликими порціями при нормальній кількості сечі (діурезі).
Полакіурія може бути фізіологічною (стрес, переохолодження, вагітність) або патологічною (запальні або пухлинні захворювання сечового міхура, передміхурової залози, порушення іннервації сечового міхура). Іноді вона супроводжується болем під час сечовипускання. У деяких хворих позиви до сечовипускання настільки сильні, що вони не можуть їх стримати. Такі позиви мають назву імперативних, або наказових.
Ноктурія (нічна полакіурія) – необхідність прокидатися вночі більше одного разу з метою сечовипускання.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Біль“ на сторінці 1. Приємного читання.
