Ретроградно у нирку встановлюється струна-провідник під контролем цистоскопа і рентгентелевізійного екрана. По ній, якщо дозволяє "робочий" канал цистоскопа, гнучкий уретеропієлоскоп заводиться в сечовід – як сечовідний катетер. При проходженні вічка сечоводу гнучкий уретеропієлоскоп доцільно повернути на 180° навколо своєї осі, що полегшує цей етап втручання. Зазвичай гнучку уретеропієлоскопію через цистоскоп виконують два хірурги: один спостерігає в цистоскоп, інший – в уретеропієлоскоп. При керованих фіброендоскопах один хірург може заводити інструмент у сечовід по струні-провіднику, контролюючи цей процес ендоскопічно і рентгеноскопічно. Ускладнення трансуретрального введення інструментів у верхні сечові шляхи включають у себе перфорацію сечоводу, травму слизової оболонки і навіть відрив сечоводу. У більшості подібних ситуацій трансуретральне дренування нирки катетером або стентом на 3-30 днів дозволяють ліквідувати подібні ускладнення, але у ряді випадків при значній травмі сечоводу необхідно виконати черезшкірну пункційну нефростомію з подальшою корекцією прохідності верхніх сечових шляхів рентгеноендоскопічним або оперативним шляхом.
Перкутанна (черезшкірна) пієлоскопія, нефроскопія – метод огляду порожнинної системи та мисково-сечовідного сегмента нирки шляхом черезшкірного введення ендоскопа. Нефроскопію виконують в рентгеноопераційній, що дозволяє при необхідності
Рис. 3.32. Струна-провіднику просвіті сечоводу
Рис. 3.33. Камінь сечоводу
скористатись рентген контролем для локалізації конкременту, положення нефростомічного дренажу, а також пієлографічно перевірити стан порожнинної системи нирки у кінці втручання. Більшість черезшкірних ендоскопічних маніпуляцій роблять в горизонтальному положенні хворого на животі, лише іноді доводиться виконувати черезшкірну ендоскопічну літоекстракцію в положенні на боці для зміщення конкременту у полі зору ригідного ендоскопа. З метою профілактики запальних ускладнень перед втручанням внутрішньом'язово вводять антибіотики широкого спектра дії. Ригідний нефроскоп із включеним освітленням та іригацією вводять у нирку по кожуху під прямим контролем зору. Чашки і миски оглядаються при повільному зміщенні інструмента по його подовжній осі, а також зміною кута нахилу ендоскопа по відношенню до осей нирки. Достатня рухливість нирки і наявність певного досвіду дозволяють оглянути ригідним інструментом велику частину чашково- мискової системи і навіть частину сечоводу (до середньої третини).
Основна перевага гнучкого фіброендоскопа (зовнішній діаметр 15 Fr і більше) полягає у рухливості його дистального кінця, що дозволяє оглянути порожнинну систему нирки практично всю і сечовід до нижньої третини. Головні недоліки гнучкої нефроуретероскопії – це невеликий діаметр іригаційного (інструментального) каналу, менша видимість, маніпуляційні можливості, труднощі в орієнтації; недовгий термін служби інструмента й аксесуарів. Ускладнення перкутаної нефроуретероскопії пов'язані передусім з рідинною іригацією. Підвищення тиску в порожнинах нирки може супроводжуватись рефлюксуванням іригаційного розчину й інфікованої сечі з подальшим виникненням атаки пієлонефриту, аж до бактеріотоксичного шоку. Тривале витікання іригаційного розчину в паранефральний простір може викликати "синдром водної інтоксикації організму".
Основними шляхами профілактики і ліквідації подібних ускладнень є обмеження часу ендоскопії до 60-90 хв, застосування тефлонового кожуха (покращується відтік рідини з ЧЛС), використання спеціальних стерильних ізотонічних розчинів, раціональна антибактеріальна терапія до і після маніпуляції, форсування діурезу під час нефроскопії.
Катетеризація сечоводів та встановлення сечовідних катетерів-стентів проводять з лікувальною метою для відновлення пасажу сечі, шляхом обходження перешкоди в сечоводі або дренування нирки після операцій на верхніх сечових шляхах. З діагностичною метою застосовують односторонню катетеризацію сечоводу сечовідним катетером для виконання ретроградної пієлографії (встановити рівень перешкоди в сечоводі, визначення симптому Шевассю) або двосторонню – для роздільного збору сечі з нирок при білатеральному ураженні, для визначення сторони операції, диференціальної діагностики анурії(ренальної і постренальної). Сечовідні катетери та стенти являють собою порожнисті трубки, які вводяться за допомогою катетеризаційного цистоскопа або уретероскопа через сечовий міхур в сечовід і далі в ниркову миску, а інколи встановлюються інтраопераційно антеградно. Сечовідні катетери виготовлені з рентгеноконтрастного термолабільного біологічно інертного полімеру. Кінець катетера має сферичний профіль, що виключає травмування тканин при його введенні. Бічні отвори забезпечують безперешкодний вихід рідини з організму і введення лікарських засобів. Кільцеві мітки на катетері дозволяють контролювати глибину його введення. Вони мають довжину 70 см та номер від 3 до 8 Ch.
Сечовідні катетери-стенти виготовлені з поліуретану, силікону, силітеку, C-flex, Percuflex, а також із біорозсмоктуваних матеріалів (усуває необхідність видалення стента). Загальна їх довжина для дорослих становить 22-28 см та номер від 6 до 7 Ch. Катетер-стент має на кінцях завитки, які запобігають міграції його вниз (із сечоводу) або вгору (в сечовід). Стенти просочені барієм або вісмутом (містять солі металів), що робить їх рентгеноконтрастними. Таким чином, вони можуть бути вівуалізовані рентгенологічно, щоб забезпечити правильне позиціонування.
Основні показання до застосування катетерів-тентів:
• ліквідація обструкції, спричиненої, наприклад, конкрементом, стриктурою, пухлиною сечоводу або мисково-сечовідного сегмента, стисненням сечоводу ззовні;
• запобігання порушення відтоку сечі після уретероскопії;
• пасивна дилатація сечоводу перед уретероскопією;
• забезпечення антеградного току сечі після операцій або травми верхніх сечових шляхів;
• візуалізація сечоводу при відкритих хірургічних та лапароскопічних втручаннях шляхом передопераційного стентування;
• шинування і дренування сечоводу і мисково-сечовідного сегмента після ендотомій, реканалізації і накладання анастомозів;
• тривале (до 12 міс.) дренування сечовивідних шляхів людини.
Розділ 4. Аномалії розвитку органів сечової та чоловічої статевої систем
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Трансуретральна фіброуретеропієлоскопія“ на сторінці 1. Приємного читання.
