Трансуретральна фіброуретеропієлоскопія

Урологія

Ретроградно у нирку встановлюється струна-провідник під контролем цистоскопа і рентгентелевізійного екрана. По ній, якщо дозволяє "робочий" канал цистоскопа, гнучкий уретеропієлоскоп заводиться в сечовід – як сечовідний катетер. При проходженні вічка сечоводу гнучкий уретеропієлоскоп доцільно повернути на 180° навколо своєї осі, що полегшує цей етап втручання. Зазвичай гнучку уретеропієлоскопію через цистоскоп виконують два хірурги: один спостерігає в цистоскоп, інший – в уретеропієлоскоп. При керованих фіброендоскопах один хірург може заводити інструмент у сечовід по струні-провіднику, контролюючи цей процес ендоскопічно і рентгеноскопічно. Ускладнення трансуретрального введення інструментів у верхні сечові шляхи включають у себе перфорацію сечоводу, травму слизової оболонки і навіть відрив сечоводу. У більшості подібних ситуацій трансуретральне дренування нирки катетером або стентом на 3-30 днів дозволяють ліквідувати подібні ускладнення, але у ряді випадків при значній травмі сечоводу необхідно виконати черезшкірну пункційну нефростомію з подальшою корекцією прохідності верхніх сечових шляхів рентгеноендоскопічним або оперативним шляхом.

Перкутанна (черезшкірна) пієлоскопія, нефроскопія – метод огляду порожнинної системи та мисково-сечовідного сегмента нирки шляхом черезшкірного введення ендоскопа. Нефроскопію виконують в рентгеноопераційній, що дозволяє при необхідності

Струна-провіднику просвіті сечоводу

Рис. 3.32. Струна-провіднику просвіті сечоводу

Камінь сечоводу

Рис. 3.33. Камінь сечоводу

скористатись рентген контролем для локалізації конкременту, положення нефростомічного дренажу, а також пієлографічно перевірити стан порожнинної системи нирки у кінці втручання. Більшість черезшкірних ендоскопічних маніпуляцій роблять в горизонтальному положенні хворого на животі, лише іноді доводиться виконувати черезшкірну ендоскопічну літоекстракцію в положенні на боці для зміщення конкременту у полі зору ригідного ендоскопа. З метою профілактики запальних ускладнень перед втручанням внутрішньом'язово вводять антибіотики широкого спектра дії. Ригідний нефроскоп із включеним освітленням та іригацією вводять у нирку по кожуху під прямим контролем зору. Чашки і миски оглядаються при повільному зміщенні інструмента по його подовжній осі, а також зміною кута нахилу ендоскопа по відношенню до осей нирки. Достатня рухливість нирки і наявність певного досвіду дозволяють оглянути ригідним інструментом велику частину чашково- мискової системи і навіть частину сечоводу (до середньої третини).

Основна перевага гнучкого фіброендоскопа (зовнішній діаметр 15 Fr і більше) полягає у рухливості його дистального кінця, що дозволяє оглянути порожнинну систему нирки практично всю і сечовід до нижньої третини. Головні недоліки гнучкої нефроуретероскопії – це невеликий діаметр іригаційного (інструментального) каналу, менша видимість, маніпуляційні можливості, труднощі в орієнтації; недовгий термін служби інструмента й аксесуарів. Ускладнення перкутаної нефроуретероскопії пов'язані передусім з рідинною іригацією. Підвищення тиску в порожнинах нирки може супроводжуватись рефлюксуванням іригаційного розчину й інфікованої сечі з подальшим виникненням атаки пієлонефриту, аж до бактеріотоксичного шоку. Тривале витікання іригаційного розчину в паранефральний простір може викликати "синдром водної інтоксикації організму".

Основними шляхами профілактики і ліквідації подібних ускладнень є обмеження часу ендоскопії до 60-90 хв, застосування тефлонового кожуха (покращується відтік рідини з ЧЛС), використання спеціальних стерильних ізотонічних розчинів, раціональна антибактеріальна терапія до і після маніпуляції, форсування діурезу під час нефроскопії.

Катетеризація сечоводів та встановлення сечовідних катетерів-стентів проводять з лікувальною метою для відновлення пасажу сечі, шляхом обходження перешкоди в сечоводі або дренування нирки після операцій на верхніх сечових шляхах. З діагностичною метою застосовують односторонню катетеризацію сечоводу сечовідним катетером для виконання ретроградної пієлографії (встановити рівень перешкоди в сечоводі, визначення симптому Шевассю) або двосторонню – для роздільного збору сечі з нирок при білатеральному ураженні, для визначення сторони операції, диференціальної діагностики анурії(ренальної і постренальної). Сечовідні катетери та стенти являють собою порожнисті трубки, які вводяться за допомогою катетеризаційного цистоскопа або уретероскопа через сечовий міхур в сечовід і далі в ниркову миску, а інколи встановлюються інтраопераційно антеградно. Сечовідні катетери виготовлені з рентгеноконтрастного термолабільного біологічно інертного полімеру. Кінець катетера має сферичний профіль, що виключає травмування тканин при його введенні. Бічні отвори забезпечують безперешкодний вихід рідини з організму і введення лікарських засобів. Кільцеві мітки на катетері дозволяють контролювати глибину його введення. Вони мають довжину 70 см та номер від 3 до 8 Ch.

Сечовідні катетери-стенти виготовлені з поліуретану, силікону, силітеку, C-flex, Percuflex, а також із біорозсмоктуваних матеріалів (усуває необхідність видалення стента). Загальна їх довжина для дорослих становить 22-28 см та номер від 6 до 7 Ch. Катетер-стент має на кінцях завитки, які запобігають міграції його вниз (із сечоводу) або вгору (в сечовід). Стенти просочені барієм або вісмутом (містять солі металів), що робить їх рентгеноконтрастними. Таким чином, вони можуть бути вівуалізовані рентгенологічно, щоб забезпечити правильне позиціонування.

Основні показання до застосування катетерів-тентів:

• ліквідація обструкції, спричиненої, наприклад, конкрементом, стриктурою, пухлиною сечоводу або мисково-сечовідного сегмента, стисненням сечоводу ззовні;

• запобігання порушення відтоку сечі після уретероскопії;

• пасивна дилатація сечоводу перед уретероскопією;

• забезпечення антеградного току сечі після операцій або травми верхніх сечових шляхів;

• візуалізація сечоводу при відкритих хірургічних та лапароскопічних втручаннях шляхом передопераційного стентування;

• шинування і дренування сечоводу і мисково-сечовідного сегмента після ендотомій, реканалізації і накладання анастомозів;

• тривале (до 12 міс.) дренування сечовивідних шляхів людини.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Трансуретральна фіброуретеропієлоскопія“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Клінічна анатомія і фізіологія органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Внутрішня будова нирок

  • Кровопостачання нирок

  • Сегментарна будова нирок

  • Будова сечоводів

  • Іннервація

  • Будова сечового міхура

  • Сечовипускний канал, сечівник, urethra

  • Фізіологія органів сечової системи

  • Анатомічна будова органів чоловічої статевої системи

  • Синтопія передміхурової залози

  • Сім'явивідна протока, ductus deferens

  • Сім'яні міхурці, vesicula seminalis

  • Статевий член

  • Фізіологія органів чоловічої статевої системи

  • Яєчка

  • Розділ 2. Симптоми урологічних захворювань

  • Біль

  • Кількісні зміни сечі

  • Якісні зміни сечі

  • Патологічні зміни сперми та виділення із сечівника

  • Розділ 3. Методи дослідження урологічних хворих

  • Лабораторна діагностика

  • Дослідження крові

  • Променеві методи обстеження

  • Оглядова урографія

  • Екскреторна урографія

  • Ретроградна уретеропієлографія

  • Цистографія

  • Комп'ютерна томографія

  • Віртуальна ендоскопія

  • Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ)

  • УЗД

  • Новітні різновиди УЗД

  • Інвазивна діагностика під контролем ультразвукового зображення

  • Апаратні та інструментальні методи обстеження

  • Ендоскопія в урологи

  • Уретроскопія

  • Цистоскопія

  • Фотодинамічна діагностика уротеліальних пухлин

  • Трансуретральна фіброуретеропієлоскопія
  • Розділ 4. Аномалії розвитку органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Аномалії ниркових судин

  • Додаткова верхньополярна артерія

  • Аномалії ниркових вен

  • Аномалія величини нирки

  • Аномалії взаєморозташування (зрощення) нирок

  • Аномалії структури нирок Полікістоз нирок

  • Солітарна (проста) кіста нирки

  • Аномалії розвитку сечоводів

  • Уретероцеле

  • Діагностика

  • Аномалії розвитку сечового міхура

  • Дивертикул сечового міхура

  • Надмірність слизової оболонки сечоміхурового трикутника

  • Дисфункції сечового міхура

  • Аномалії розвитку сечівника

  • Природжені структури сечівника

  • Вроджені клапани сечівника

  • Епіспадія

  • Аномалії розвитку статевого члена

  • Аномалії розвитку органів калитки

  • Крипторхізм

  • Розділ 5. Інфекційно-запальні захворювання

  • Гострий пієлонефрит

  • Хронічний пієлонефрит

  • Піонефроз

  • Паранефрит

  • Цистит

  • Інтерстиціальний цистит

  • Простатит

  • Хронічний бактеріальний простатит

  • Хронічний абактеріальний, запальний простатит

  • Фізикальне обстеження

  • Альфа-адреноблокатори

  • Уретрит

  • Епідидиміт, орхіепідидиміт

  • Каверніт

  • Туберкульоз сечової і чоловічої статевої систем

  • Клінічна класифікація туберкульозу

  • Паразитарні захворювання сечової і чоловічої статевої систем

  • Сечостатевий шистосомоз (більгарціоз)

  • Філяріатоз

  • Розділ 6. Сечокам'яна хвороба (СКХ)

  • Епідеміологія

  • Фізикальне обстеження

  • Камені сечового міхура

  • Камені сечівника

  • Камені передміхурової залози

  • Метафілактика (протирецидивне лікування) СКХ

  • Розділ 7. Гідронефроз

  • Розділ 8. Травматичні пошкодження органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Консервативне лікування

  • Оперативне лікування

  • Пошкодження сечоводів

  • Пошкодження сечового міхура

  • Ускладнення

  • Пошкодження сечівника

  • Пошкодження органів калитки

  • Пошкодження статевого члена

  • Розділ 9. Новоутворення органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Пухлина Вільмса

  • Пухлини верхніх сечових шляхів

  • Рак сечового міхура

  • Патоморфологія

  • Поверхневий рак сечового міхура (без інвазії у м'язовий шар)

  • Методи деривації сечі після радикальної цистектомії

  • Доброякісна гіперплазія передміхурової залози

  • Рак передміхурової залози

  • Монотерапія аналогами гонадотропін-рилізинг-гормона

  • Пухлини яєчка

  • Рак статевого члена

  • Розділ 10. Гостра та хронічна ниркова недостатність

  • Консервативне лікування ГНН

  • Хірургічне лікування ГНН

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Ураження систем і органів при ХНН

  • Трансплантація нирки

  • Розділ 11. Невідкладна допомога при урологічних захворюваннях

  • Гематурія

  • Гостра затримка сечовипускання

  • Анурія

  • Перекрут гідатид яєчка і його придатка

  • Перекрут яєчка

  • Розділ 12. Нефроптоз

  • Клінічна картина Скарги

  • Розділ 13. Нейрогенні розлади сечовипускання

  • Розділ 14. Інші урологічні захворювання

  • Нефрогенна артеріальна гіпертензія

  • Паренхіматозна нефрогенна артеріальна гіпертензія Етіологія і патогенез

  • Сечостатеві нориці у жінок

  • Диференційна діагностика СН

  • Водянка оболонок яєчка (гідроцеле)

  • Варикозне розширення вен сім'яного канатика (варикоцеле)

  • Розділ 15. Сучасні ендоскопічні методи лікування урологічних захворювань

  • Ендоскопічні методики лікування пухлин сечової системи та передміхурової залози

  • Ендоскопічні методи лікування стриктур сечової системи