Стінка сечового міхура складається з гладкої м'язової тканини, порожнина його вистелена слизовою оболонкою, він вкритий частково сполучнотканинною оболонкою, частково серозною, очеревиною. М'язова оболонка, tunica muscularis, достатньо товста, складається з трьох шарів, що переходять один в один: зовнішнього, середнього і внутрішнього.
Зовнішній поздовжній шар, stratum externum, розпочинається з кожного боку лобкового зрощення від нижньої гілки лобкової кістки лобково-міхурового м'яза, т. pubovesicalis, який іде назад до шийки міхура і по нижній, а потім задній поверхні досягає верхівки міхура; проходячи по задній стінці міхура, м'яз віддає у чоловіків до м'язового шару прямої кишки парний прямокишково-міхуровий м'яз, т. rectovesicalis: у жінок аналогічний м'яз іде до шийки матки, а від задньої поверхні її до прямої кишки і крижі – прямокишково-матковий м'яз, т. rectouterinus. Наступний, розташований глибше, найпотужніший м'язовий шар сечового міхура, середній шар, є основним у структурі м'язових стінок; він утворений циркулярно (у горизонтальній площині) розташованими пучками. У ділянці шийки сечового міхура він утворює м'язовий жом сечового міхура. Найглибший внутрішній шар – найслабший, він складається з пучків м'язів поздовжнього, частково косого напрямку і розвинений лише в ділянці дна сечового міхура.
Всі три м'язові шари не в однаковій мірі розвинені у всіх ділянках сечового міхура, а внаслідок наявності м'язових пучків, що косо проходять з одного шару в інший, межі між ними недостатньо виражені. Нерівномірність розвитку м'язових шарів зумовлює те, що при сильному розтягуванні міхура деякі ділянки його стінки можуть стоншуватися, і розташована під ними слизова оболонка витягується. Слизова оболонка, tunica mucosa, складається з багатошарового перехідного епітелію, має підслизову основу, tela submucosa, багату волокнистою сполучною тканиною і пронизану тоншими і товщими еластичними волокнами, внаслідок чого утворюються численні складки, що повторюють контур м'язового шару; при наповненому міхурі ці складки розтягуються. В ділянці переднього відділу дна сечового міхура містяться три отвори: два – вічка сечоводів, ostium ureteris, і один – внутрішній отвір сечівника. Отвори розташовані по кутах сечоміхурового трикутника, trigonum vesicae, найбільш фіксованої ділянки міхура, що зміщується найменше. У межах цього трикутника слизова оболонка позбавлена підслизової основи і щільно, без складок, зрощена з м'язовим шаром. Отвори сечоводів, ostium ureteris, утворюють правий і лівий верхні кути трикутника. Обидва отвори з'єднані міжсечовідною складкою, plica interureterica, яка утворена пучками м'язів від обох сечоводів. Біля вершини трикутника, розташованої спереду і внизу, розміщується внутрішній отвір сечівника, ostium urethrae internum півмісяцевої форми. Ззаду від внутрішнього отвору сечівника слизова оболонка утворює випинання, язичок міхура, uvula vesicae, що переходить у гребінь сечівника, crista urethralis.
Верхньозадня і частково бічна поверхні сечового міхура вкриті очеревиною: при переході очеревини з міхура на задню поверхню передньої черевної стінки утворюється поперечна складка міхура, plica vesicalis transversa. Ззаду на рівні впадіння сечоводів очеревина переходить з міхура на пряму кишку, а у жінок – на матку. Своєю передньою, позаочеревинною, поверхнею сечовий міхур прилягає до лобкового симфізу і верхніх гілок лобкових кісток і відділений від них листком передміхурової фасції; у наповненому стані міхур виходить над лобковим симфізом догори, розташовуючись позаду прямих м'язів живота. У чоловіків до дна міхура прилягають сім'яні міхурці, сім'явиносна протока і частково передміхурова залоза; в проміжку між сім'яними міхурцями до дна сечового міхура примикає передня стінка ампули прямої кишки. Між прямою кишкою і сечовим міхуром міститься промежинно-очеревинний апоневроз. У жінок до дна міхура прилягає шийка матки і передня стінка піхви.
Передньонижній відділ сечового міхура, його шийка, примикає у чоловіків до задньої ділянки верхньопередньої поверхні передміхурової залози, у жінок – до сечостатевої діафрагми. Нижні відділи бічних стінок сечового міхура, розташовані підочеревинно, прилягають частково до тазового дна, а в наповненому стані сечового міхура – до замикального м'яза; у чоловіків до них прилягають сім'явиносні протоки, у жінок – круглі зв'язки матки.
Кровопостачання сечового міхура здійснюється із системи a. iliaca interna. Одна або дві аа. vesicalis superior відходять найчастіше від необлітерованої частини a. umbilicalis, a. vesicalis inferior – безпосередньо від переднього стовбура a. iliaca interna або від замикальної артерії.
Вени сечового міхура утворюють мережу у вісцеральному клітковинному просторі сечового міхура. Звідти кров спрямовується у венозне сплетення сечового міхура і простати, розташоване у позадулобковому просторі. Далі кров відтікає в V. iliaca interna.
Іннервацію сечового міхура забезпечують верхнє та нижнє підчеревні нервові сплетення, тазові нутрощеві нерви та статеві нерви, що утворюють на стінках сечового міхура та особливо біля місця впадіння в нього сечоводів і навколо них plexus vesicalis.
Відтік лімфи від сечового міхура здійснюється в nodi lymphoidei Шасі, розташовані уздовж зовнішніх клубових артерій і вен, і в nodi lymphoidei iliaci interni та sacrales.
Сечовипускний канал, сечівник, urethra
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Будова сечового міхура“ на сторінці 1. Приємного читання.
