Зустрічаються у вигляді повної (аплазія) або часткової (атрезія) відсутності сечівника, а також облітерації, природженого звуження (стриктури) і розширення (дивертикул); подвоєння сечівника; гіпоспадії, епіспадії; вроджених кіст і нориць; гіпертрофії слизової оболонки сечівника, клапанів сечівника.
Повна відсутність (аплазія) сечівника
Зустрічається дуже рідко. При цій патології плід здебільшого гине в утробі матері на 6-8-му місяці вагітності. Це зв'язано з тим, що в утробі матері відбувається здавлювання розтягнених сечовим міхуром пупкових судин і різке порушення кровообігу, що призводить до нежиттєздатності плода. Аплазія уретри часто поєднується з відсутністю статевого члена.
Доля плода при відсутності сечівника залежить від того, наскільки сполучений сечовий міхур із зовнішнім середовищем через пряму кишку, піхву, матку. Якщо відтік сечі встановлюється по одному із вищезазначених шляхів, плід може народитися живим, і при відсутності інших, несумісних із життям, аномалій такі діти можуть відносно добре рости і розвиватися.
Клінічна картина. Симптоми подразнення сечею кишечника, зовнішніх статевих органів (якщо міхур відкривається в піхву) і шкіри живота чи промежини (якщо сеча виділяється через сечову протоку або норицю промежини).
Лікування – симптоматичне.
Часткова відсутність сечівника
Відноситься до аномалій, при яких плід рідко буває життєздатним. Найчастіше спостерігається у ділянці головки статевого члена й у перетинчастому відділі, тобто в місцях з'єднання ділянок різного походження.
Клінічна картина. Проявляється затримкою сечовипускання. Над лобком спостерігається випинання переповненого сечового міхура.
Лікування – хірургічне. При відсутності зовнішнього отвору сечівника досить розсікти перетинку скальпелем; при більш виражених аномаліях сечівника показана уретростомія.
Часткова природжена облітерація сечівника
Розвивається в будь-якому відділі сечівника, однак найчастіше у ділянці головки статевого члена. Зустрічається також облітерація у ділянці човноподібної ямки. Винятково рідко спостерігаються множинні облітерації зі збереженням просвіту сечівника в проміжках між облітерованими місцями. В більшості випадків поєднується з іншими аномаліями, зокрема зарощенням прямої кишки, уретропромежинною чи уретроректальною норицями.
Клінічна картина. Симптоми часткової облітерації сечівника або відсутність сечовипускання природним шляхом у перші дні життя і непрохідність сечівника, виявлена при катетеризації.
Лікування повинне починатися в перші дні життя дитини. Облітерація зовнішнього отвору сечівника ліквідується розсіченням (меатотомія) (рис. 4.22).
Облітерація у ділянці головки статевого члена і висячому відділі довжиною до 0,5 см може бути усунена тунелізацією сечівника. При великій облітерації необхідно накласти губоподібну норицю
Рис. 4.22. Техніка меатотомії
проксимальніше ділянки облітерації. Надалі, при задовільному стані і нормальному розвитку дитини, можна провести тунелізацію головчастого відділу сечівника з подальшим формуванням на протезі з поліамідної трубки. При великих облітераціях висячого відділу сечівника сеча відводиться через промежинну норицю, а при облітерації цибулинно- перетинчастого відділу іноді потрібне накладання надлобкової нориці. У віці 6-7 років сечівник може бути сформований з місцевих тканин (як при гіпоспадії).
Природжені структури сечівника
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аномалії розвитку сечівника“ на сторінці 1. Приємного читання.
