Пошкодження сечового міхура відносяться до тяжкої травми живота і таза і потребують невідкладної медичної допомоги. Серед травм живота, які потребують оперативного лікування, пошкодження сечового міхура складають близько 2 %, із яких закриті (тупі) пошкодження – 67-88 %, відкриті (проникаючі) – 12-33 %.
У 86-90% випадків причиною закритих пошкоджень сечового міхура є дорожньо- транспортні пригоди. При закритих (тупих) травмах у 35 % пошкоджується купол сечового міхура, при відкритих (проникаючих) пошкодженнях у 42 % – бокові стінки.
Поєднані пошкодження зустрічаються часто: в 62 % спостережень при відкритих (проникаючих) пораненнях і 93 % – при закритих (тупих). У 75-90 % хворих з пошкодженнями сечового міхура виявляють переломи кісток таза.
Механізми пошкодження сечового міхура. Найчастіші причини закритих пошкоджень сечового міхура: дорожньо-транспортні пригоди; падіння з висоти (кататравма); травми на виробництві; вуличний і спортивний травматизм.
Ймовірність пошкоджень сечового міхура збільшується при наявності тяжких травм органів таза і живота.
Класифікація
Сучасна класифікація пошкоджень сечового міхура (згідно з AAST) наведена в табл. 8.3.
Таблиця 8.3. Шкала пошкоджень сечового міхура
| Ступінь | Пошкодження | Прояв |
| 1 | Гематома | Забій, інтрамуральна гематома |
| Розрив | Часткове пошкодження стінки | |
| II | Розрив | Екстраперитонеальний (< 2 см) розрив стінки сечового міхура |
| НІ | Розрив | Екстра- (> 2 см) або інтраперитонеальний (< 2 см) розрив стінки сечового міхура |
| IV | Розрив | Інтраперитонеальний(> 2 см) розрив стінки сечового міхура |
| V | Розрив | Інтра- або екстраперитонеальний розрив стінки сечового міхура з поширенням в зону шийки сечового міхура або трикутника Льєто |
Патологічна анатомія
Розрізняють забій (струс) і розриви стінок сечового міхура. При забої стінки утворюються підслизові або внутрішньостінкові крововиливи. Ці крововиливи найчастіше розсмоктуються безслідно.
Неповні розриви можуть бути внутрішніми (при порушенні цілісності тільки слизової оболонки і підслизового шару) або зовнішніми – при пошкодженні (найчастіше – відламками кісток) зовнішніх (м'язових) шарів стінки. В першому випадку виникає кровотеча в порожнину сечового міхура, інтенсивність якої залежить від виду пошкоджених судин: венозна кровотеча припиняється швидко, артеріальна – часто призводить до тампонади сечового міхура кров'яними згустками. При зовнішніх розривах кров виливається в навколоміхуровий простір, що призводить до деформації і зміщення стінки міхура.
При повному розриві порушується цілісність стінки сечового міхура на всю її товщу. При цьому розрізняють внутрішньочеревні і позаочеревинні розриви: повні внутрішньочеревні розриви розташовуються на верхній або верхньозадній стінці по середній лінії або поблизу неї; частіше вони поодинокі, рівні, однак можуть бути численними, неправильної форми. Кровотеча при таких розривах незначна через відсутність в цій ділянці великих судин і скорочення пошкоджених судин разом зі спорожненням сечового міхура в черевну порожнину. Сеча, що вилилась, частково всмоктується (що призводить до раннього підвищення концентрації сечовини й інших продуктів білкового обміну в крові), викликає хімічне подразнення очеревини, яке потім змінюється асептичним і гнійним перитонітом. При ізольованих внутрішньочеревних розривах перитонеальні симптоми наростають поступово, через кілька годин. За цей часу черевній порожнині накопичується значна кількість рідини за рахунок сечі та ексудату.
Позаочеревинні розриви, як правило, виникають при переломах таза, зазвичай локалізуються на передній або передньобоковій поверхні сечового міхура, мають невеликі розміри, правильну форму. Позаочеревинні розриви, як правило, супроводжуються значною кровотечею в навколоміхурову клітковину із венозного сплетення і переломів тазових кісток, у порожнину сечового міхура із судинної сітки шийки і сечоміхурового трикутника. Внаслідок цього утворюється урогематома, яка деформує і зміщує сечовий міхур.
Все це призводить до гнійної інтоксикації, ослаблення захисних механізмів. Грануляційний вал не утворюється, що призводить до швидкого розплавлення фасціальних перетинок, починається лужний розклад сечі, випадіння солей та інкрустація ними некротизованих тканин, розвивається сечова флегмона. Запальний процес із ділянки рани сечового міхура розповсюджується на всю його стінку, виникає гнійний цистит і остеомієліт при поєднаних переломах кісток таза.
Клінічна картина
Закриті пошкодження сечового міхура характеризуються поєднанням симптомів пошкодження самого сечового міхура, ознак пошкоджень інших органів і кісток таза та симптомів ранніх і пізніх ускладнень травми. Гематурія, розлади сечовипускання, біль в низу живота або надлобковій ділянці при первинному огляді пацієнта з травмою в анамнезі дозволяють запідозрити пошкодження сечового міхура.
При ізольованих пошкодженнях виникає біль у надлобковій ділянці, порушення сечовипускання і гематурія.
Розлади сечовипускання при пошкодженні сечового міхура різні. Характер розладів пов'язаний зі ступенем спорожнення сечового міхура через рановий отвір в оточуючі тканини або в черевну порожнину. При забої і неповних розривах сечового міхура виникає часте, болюче сечовипускання, можлива гостра затримка сечовипускання. Іноді при легких пошкодженнях сечовипускання залишається нормальним. Повні розриви характеризуються відсутністю самостійного сечовипускання при частих і болючих позивах, однак на відміну від затримки сечовипускання при цьому визначають над лобком тимпаніт. При позаочеревинному пошкодженні тимпаніт незабаром змінюється наростаючим притупленням, яке не має чітких меж; при внутрішньочеревних розривах тимпаніт поєднується з наявністю вільної рідини в черевній порожнині. При розривах сечового міхура на тлі безплідних позивів на сечовипускання іноді можливе виділення кількох краплин крові, тривала відсутність сечовипускання і позивів до нього.
Гематурія є важливою ознакою, інтенсивність якої залежить від виду пошкодження і його локалізації. При забої, зовнішніх і внутрішніх неповних внутрішньоочеревинних розривах макрогематурія короткочасна або навіть відсутня, в той же час при значних розривах в ділянці шийки і сечоміхурового трикутника вона має виражені прояви. Проте ізольовані розриви міхура вкрай рідко супроводжуються значною крововтратою і шоком. При позаочеревинному пошкодженні через кілька годин після травми інтенсивність гематурії зменшується, однак наростає частота і болючість позивів до сечовиділення. У надлобковій і паховій ділянках з'являється набряк шкіри і підшкірної клітковини, стан хворого поступово погіршується через наростаючу інтоксикацію і розвиток тазової флегмони або абсцесів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Пошкодження сечового міхура“ на сторінці 1. Приємного читання.
