Передміхурова залоза
Передміхурова залоза виконує декілька функцій: виробляє секрет, який є компонентом сім'яної плазми, бере участь у процесі сечовипускання, сім'явиверження та метаболізмі андрогенів. У клітинах передміхурової залози відбувається метаболізм тестостерону. Під впливом 5-альфа-редуктази тестостерон перетворюється в активніший метаболіт – дигідротестостерон. Захворювання передміхурової залози є найпоширенішими серед усіх хвороб статевої системи чоловіка і можуть значно порушувати процес сечовипускання, репродуктивну й інколи копулятивну функцію. Тому передміхурова залоза кожного дорослого пацієнта потребує ретельного обстеження.
Статевий член
Основними функціями статевого члена є участь у сечовипусканні, копулятивному та репродуктивному процесіах. Останні два реалізуються за рахунок виникнення ерекції. Ерекція статевого члена є комплексним нейроваскулярним процесом, що включає взаємодію декількох фізіологічних систем: центральної нервової системи (ЦНС), периферичної нервової системи та гладенької мускулатури артерій і трабекул статевого члена. Ерекцію можна розглядати як цикл станів статевого члена (фаз), що послідовно змінюють одна одну.
Фаза 1 – фаза розслаблення або спокою. У цій фазі гладком'язові тканини та геліцинові артерії скорочені, а притік крові до кавернозних синусів низький і здійснюється лише для забезпечення трофічних потреб.
Фаза 2 – фаза наповнення і тумесценції, спричиняється дією парасимпатичної нервової системи і характеризується розширенням артерій статевого члена, переважно геліцинових, та розслабленням гладком'язових тканин кавернозних синусів. Наповнюючись кров'ю, кавернозні синуси розширюються і притискають субтунікальні венули до білкової оболонки, чим зменшують венозний відтік і приводять статевий член у фазу повної ерекції.
Фаза 3 – фаза повної ерекції. У цій фазі венозний відтік практично припиняється, тиск у кавернозних тілах наближений до систолічного артеріального тиску. Притік та відтік крові в кавернозних синусах складає близько 3-5 мл/хв.
Фаза 4 – фаза ригідної ерекції – характеризується повним припиненням циркуляції крові в кавернозних синусах. Це спричиняється рефлекторним чи довільним скороченням ішіокавернозного та бульбокавернозного м'язів навколо ніжок статевого члена. Крім того, внаслідок компресії цибулини спонгіозного тіла відбувається тумесценція головки статевого члена.
Фаза 5 – фаза детумесценції – наступає після оргазму чи припинення сексуальної стимуляції. Артерії та гладком'язові тканини кавернозних синусів скорочуються, відновлюючи відтік венозної крові. Статевий член повертається до фази спокою.
Існує два основні механізми ерекції: психогенний та рефлексогенний. Психогенний механізм виникнення ерекції зумовлений дією еротичної стимуляції, яка може бути візуальною, акустичною, тактильною, ольфакторною, уявною. Під впливом подразника у гіпоталамус виділяються нейротрансмітери (допамін, окситоцин), які активують парасимпатичну нервову систему, і через сакральний еректильний центр (S2-S4), тазове сплетення та кавернозний нерв сигнал передається від мозку до статевого члена.
Рефлексогенний механізм ерекції полягає в її виникненні без участі ЦНС. Ерекція виникає внаслідок передачі по п. dorsalis penis аферентного імпульсу про подразнення в сакральний еректильний центр. Сигнал обробляється і трансформується в еферентний імпульс для повернення в статевий член. Підтвердженням такого механізму є випадки виникнення ерекції у чоловіків з ушкодженням спинного мозку вище еректильного центру (рис. 1.20).
Рис. 1.20. Забезпечення іннервації статевого члена
Яєчка
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фізіологія органів чоловічої статевої системи“ на сторінці 1. Приємного читання.
