Ендоскопічні методи діагностики в урологи беруть свій початок ще з 1802 року, коли італійським лікарем Ф. Боцціні було сконструювано та вперше використано цистоскоп. З того часу будова урологічних ендоскопів значно змінилася, завдяки чому візуальному огляду стали доступними всі відділи сечової системи: уретра, сечовий міхур, сечоводи та ниркові миски і чашечки. Удосконалення ендоскопів дозволяє не лише візуально оцінювати стан сечових шляхів, але й проводити біопсію та інші маніпуляції. Завдяки високій інформативності та малоінвазивності ендоскопія займає чільне місце серед сучасних діагностичних методик в урологи.
Урологічні ендоскопи поділяються на види залежно від того, для дослідження якого відділу сечової системи вони призначені. Серед діагностичних інструментів розрізняють:
• уретроскоп – для огляду сечівника;
• уретроцистоскоп – для огляду сечівника і сечового міхура (рис. 3.17);
• уретероскоп–для огляду сечоводів;
• уретеропієлоскоп – для огляду сечоводів, ниркової миски та чашечок (рис. 3.18);
• нефроскоп – для огляду ниркової миски та чашечок (рис. 3.19).
Попри більш ніж сторічну історію удосконалення, сучасні урологічні ендоскопи й надалі складаються з наступних частин:
• системи оптичних лінз, які дозволяють проводити зображення з дистального до проксимального кінця інструмента;
• системи освітлення (на даний час з метою проведення свіла від зов-
Рис. 3.19. Нефроскоп
нішнього джерела використовують фіброоптичне волокно);
• зовнішньої оболонки інструмента (тубуса) з кранами для підключення іригаційної (промивної) системи.
За своєю будовою вони також поділяються на ригідні, напівригідні та гнучкі (фіброскопи) (рис. 3.20, 3.21). В гнучких інструментах, а також у жорстких інструментах малого діаметра (уретероскопах та уретеропієлоскопах) тубус як окрема складова інструмента відсутній і суміщений із зовнішньою оболонкою оптичної системи. Важливою характеристикою оптичної системи урологічних ендоскопів є кут огляду. Для жорстких інструментів він є фіксованим і може бути 0°, 5°, 12°, 30°, 70°, 120°. Для проведення уретроскопій, уретероскопій та нефроскопій використовують оптику з кутом огляду 0-5°. Для проведення цистоскопій переважно використовують оптики з кутом огляду 30-70°. Розміри урологічних ендоскопів дуже відрізняються залежно від їх призначення. Так, зовнішній діаметр робочої частини уретеропієлоскопів становить 6-9 Ch, а їх довжина 35-60 см. Діаметр уретроцистоскопів становить 17-23 Ch, нефроскопів – 22- 26 Ch, а їх довжина – 15-22 см.
Перед проведенням діагностичних процедур всі ендоскопи стерилізуються шляхом замочування в спеціальних розчинах. В останні роки сконструйовані ендоскопи, які можна безпечно автоклавувати.
Всі ендоскопії, крім черезшкірних нефроскопій, проводять шляхом уведення попередньо змащеного лубрикантом інструмента в зовнішній отвір уретри. Подальше проведення інструмента ретроградно по сечовій системі проводять під візуальним контролем з використанням іригації для її наповнення і створення певного прозорого середовища для огляду слизової сечових шляхів. Для діагностичних процедур в якості іригаційної рідини використовують нагрітий до температури 27-30 °С 0,9 % розчин хлориду натрію. Рідину подають під тиском 50-70 см водного стовпчика. Інколи з метою гідравлічної дилатації звужених ділянок сечової системи іригаційну рідину подають під більшим тиском. Для зручності положення хірурга, кращої візуалізації, а також з метою документування отриманих зображень під час проведення ендоскопічних процедур використовують ендотелевізійні камери, які передають зображення з окуляра оптики на монітор. При цьому зображення збільшується в десятки разів і з'являється можливість запису
Рис. 3.20. Фіброуретроцистоскоп
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ендоскопія в урологи“ на сторінці 1. Приємного читання.
