Лікування хворих на нирковий ехінококоз оперативне. Вибір методу оперативного втручання залежить від розмірів, стану та локалізації паразитарної кісти, її залежності від оточуючих органів і тканин. При розташуванні кісти в одному із сегментів нирки рекомендується органозберігаюча операція (резекція нирки разом з паразитарною кістою).
Кісту виділяють, евакуюють її вміст. Вводять у порожнину кісти 2 % розчин формальдегіду (щоб знищити дочірні пухирці). Розтинають кісту і видаляють її вміст разом з хітиновою оболонкою та дочірніми пухирцями. Операцію завершують висіканням надлишку фіброзної капсули нирки і накладанням на неї вузлуватих кетгутових швів. Якщо кіста нагноїлась, її теж оголюють, відсмоктують вміст, видаляють хітинову оболонку і дочірні пухирці. Порожнину, що утворилась, обробляють 2 % розчином формальдегіду і дренують. При масивному руйнуванні ниркової паренхіми і збереженій функції протилежної нирки показана нефректомія.
Ехінококоз клітковини заочеревииного простору належить до рідкісних локалізацій. Лікування полягає у відкритій ехінококектомії з вирізанням стінок кісти разом із оточуючими тканинами після попереднього вивільнення її порожнини від вмісту та обробки стінок 2 % розчином формальдегіду. Операцію завершують дренуванням заочеревинного простору.
Ехінококоз навколоміхурової клітковини і сечового міхура. Первинне ураження навколоміхурової клітковини і сечового міхура буває дуже рідко і виникає в результаті дисемінації з органів черевної порожнини чи гематогенного занесення личинок гельмінта з судин малого таза. Основними ознаками патології є наявність у сечі фрагментів хітинової оболонки, дочірніх пухирців та ехінококових гачків, а також позитивна внутрішньошкірна алергічна проба з ехінококовим антигеном. Під час цистоскопії в порожнині сечового міхура виявляють округле випинання його стінки. Слизова оболонка червоного кольору, судини розширені. Іноді спостерігається набряк слизової оболонки з ділянками крововиливу і фіброзних новоутворень з темно-червоними плівками або ерозії. При звапненні кісти на оглядовому знімку виявляють кільцеподібну тінь. На цистограмах визначається деформація сечового міхура, дефект його наповнення.
Лікування ехінококозу навколоміхурової клітковини і сечового міхура оперативне – видалення кісти з резекцією стінки сечового міхура чи ехінококектомія.
Ехінококові кісти передміхурової залози зустрічаються вкрай рідко і завжди вторинні. Клінічні прояви ехінококозу передміхурової залози обумовлені кількістю та розміром кіст, характером морфологічних змін, наявністю або відсутністю нагноєнь. Основним у клініці хвороби є поступово зростаюча дизурія. Нерідко такі хворі тривалий час перебувають на лікуванні з приводу хронічного циститу або простатиту. Зі збільшенням та нагноєнням кіст з'являються утруднення при сечовипусканні та дефекації (можлива гостра затримка сечовипускання), біль внизу живота і в промежині.
Діагностика. Цистоскопія має обмежену діагностичну цінність. За допомогою цистографії встановлюють деформацію або дефект наповнення. Найбільш цінними методами у розпізнанні ехінококозу передміхурової залози є УЗД та КГ
Лікування лише оперативне. Найчастіше використовують черезміхуровий доступ. Над випинанням розтинають стінку сечового міхура, розкривають кісту і ретельно вилучають її вміст. Порожнину обробляють 3-5 % розчином формальдегіду, максимально обрізають стінки кісти, а залишками щільно ушивають порожнину. Операцію закінчують цистостомією.
Прогноз захворювання при своєчасному лікуванні сприятливий.
Сечостатевий шистосомоз (більгарціоз)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Паразитарні захворювання сечової і чоловічої статевої систем“ на сторінці 2. Приємного читання.
