Епідидиміт, орхіепідидиміт

Урологія

Лікування. При гострому епідидиміті в першу чергу пацієнтові показані спокій, постільний режим, застосування суспензорія. Найбільш ефективним з препаратів є антибіотики. Вибір їх залежить від ступеня проникнення антимікробних препаратів у тканину яєчка і придатка та можливої чутливості до них мікроорганізмів. Вибір антибіотика повинен проводитись, виходячи з емпіричного уявлення про те, що у молодих сексуально активних чоловіків причиною захворювання зазвичай є Ch. trachomatis, а у старших чоловіків найчастіше виділяються традиційні уропатогени. До початку антибіотикотерапії слід взяти мазок з уретри та сечу після пальцевого ректального дослідження простати для культурального дослідження і ПЛР-діагностики. До отримання результату препаратами вибору є фторхінолони, які переважно діють на Ch. trachomatis, N. gonorrhoeae (наприклад, ципрофлоксацин, офлоксацин, левофлоксацин та цефалоспорини), завдяки їх широкому спектру активності та високому ступеню проникнення в тканини сечостатевої системи. При виявленні в якості збудника Ch. trachomatis терапію також необхідно продовжувати доксицикліном по 200 мг на добу. Загальна тривалість лікування повинна становити мінімум 2 тижні. В якості альтернативних препаратів другої черги та альтернативних препаратів застосовуються макроліди. При тяжкому загальному стані можливе застосування дезінтоксикаційної терапії. Підтримуюча терапія включає в себе постільний режим, припідняте положення яєчок (суспензорій на калитку), анальгетики і протизапальні препарати. Після зменшення інтенсивності запального процесу використовують зігріваючі компреси, фізіотерапевтичні методи (електрофорез антибіотиків, процедури з протизапальною дією). При епідидиміті, викликаному збудниками ЗПСШ, необхідно також проводити лікування статевого партнера. Якщо збудником є уропатогени, то для профілактики рецидивів інфекції слід провести ретельне обстеження з метою виявлення порушень сечовипускання. Хронічний епідидиміт розвивається в основному після гострого або проявів рецидивуючого епідидиміту. Для нього характерні рубцювання та ущільнення придатка. Придаток пальпується у вигляді твердого, збільшеного і безболісного утворення. Часто такі залишкові явища гострого епідидиміту не викликають скарг і не потребують подальшого лікування. Утруднення відтоку сперми з придатка може призвести до утворення кісти останнього. При двосторонньому хронічному епідидиміті, у результаті дифузного рубцювання й оклюзії канальців придатка яєчка, розвивається безплідність.

Хірургічне лікування застосовується не часто, лише при занедбаних випадках захворювання з розвитком абсцедування і деструкції тканини яєчка. При появі флюктуації абсцес треба розітнути. Комплексне лікування хворих на гострий неспецифічний епідидиміт і епідидимоорхіт із раннім оперативним втручанням і одночасним призначенням сучасних протизапальних препаратів та імунних стимуляторів веде до швидкого згасання запального процесу в більшості хворих, порівняно з консервативним лікуванням. Найбільш прийнятною повинна бути "активно-очікувальна"тактика, яка полягає у спробах зберегти орган, навіть невеличку ділянку життєздатної паренхіми, особливо у молодих людей, та двосторонньому процесі, з активно-радикальною тактикою у хворих похилого та старечого віку і супутньою обтяжливою патологією (цукровий діабет, тяжкі порушення серцево-судинної системи, ниркова недостатність тощо). При цьому тактика повинна бути диференційованою: у серозній стадії – консервативна терапія, у дифузно- гнійній – органозберігаюче оперативне лікування (розтин білкової оболонки придатка яєчка з метою декомпресії та дренування), у гнійно-деструктивній – епідидимектомія або гемікастрація.

Прогноз. Перебіг неспецифічного гострого епідидиміту зазвичай сприятливий. Температура тіла знижується, біль зникає протягом декількох днів. Проте іноді після запалення залишається щільний вузол – рубець, який блокує шляхи відтоку сім'яної рідини, що може зумовити безплідність.

Наступний розділ:

Каверніт

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Епідидиміт, орхіепідидиміт“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Клінічна анатомія і фізіологія органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Внутрішня будова нирок

  • Кровопостачання нирок

  • Сегментарна будова нирок

  • Будова сечоводів

  • Іннервація

  • Будова сечового міхура

  • Сечовипускний канал, сечівник, urethra

  • Фізіологія органів сечової системи

  • Анатомічна будова органів чоловічої статевої системи

  • Синтопія передміхурової залози

  • Сім'явивідна протока, ductus deferens

  • Сім'яні міхурці, vesicula seminalis

  • Статевий член

  • Фізіологія органів чоловічої статевої системи

  • Яєчка

  • Розділ 2. Симптоми урологічних захворювань

  • Біль

  • Кількісні зміни сечі

  • Якісні зміни сечі

  • Патологічні зміни сперми та виділення із сечівника

  • Розділ 3. Методи дослідження урологічних хворих

  • Лабораторна діагностика

  • Дослідження крові

  • Променеві методи обстеження

  • Оглядова урографія

  • Екскреторна урографія

  • Ретроградна уретеропієлографія

  • Цистографія

  • Комп'ютерна томографія

  • Віртуальна ендоскопія

  • Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ)

  • УЗД

  • Новітні різновиди УЗД

  • Інвазивна діагностика під контролем ультразвукового зображення

  • Апаратні та інструментальні методи обстеження

  • Ендоскопія в урологи

  • Уретроскопія

  • Цистоскопія

  • Фотодинамічна діагностика уротеліальних пухлин

  • Трансуретральна фіброуретеропієлоскопія

  • Розділ 4. Аномалії розвитку органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Аномалії ниркових судин

  • Додаткова верхньополярна артерія

  • Аномалії ниркових вен

  • Аномалія величини нирки

  • Аномалії взаєморозташування (зрощення) нирок

  • Аномалії структури нирок Полікістоз нирок

  • Солітарна (проста) кіста нирки

  • Аномалії розвитку сечоводів

  • Уретероцеле

  • Діагностика

  • Аномалії розвитку сечового міхура

  • Дивертикул сечового міхура

  • Надмірність слизової оболонки сечоміхурового трикутника

  • Дисфункції сечового міхура

  • Аномалії розвитку сечівника

  • Природжені структури сечівника

  • Вроджені клапани сечівника

  • Епіспадія

  • Аномалії розвитку статевого члена

  • Аномалії розвитку органів калитки

  • Крипторхізм

  • Розділ 5. Інфекційно-запальні захворювання

  • Гострий пієлонефрит

  • Хронічний пієлонефрит

  • Піонефроз

  • Паранефрит

  • Цистит

  • Інтерстиціальний цистит

  • Простатит

  • Хронічний бактеріальний простатит

  • Хронічний абактеріальний, запальний простатит

  • Фізикальне обстеження

  • Альфа-адреноблокатори

  • Уретрит

  • Епідидиміт, орхіепідидиміт
  • Каверніт

  • Туберкульоз сечової і чоловічої статевої систем

  • Клінічна класифікація туберкульозу

  • Паразитарні захворювання сечової і чоловічої статевої систем

  • Сечостатевий шистосомоз (більгарціоз)

  • Філяріатоз

  • Розділ 6. Сечокам'яна хвороба (СКХ)

  • Епідеміологія

  • Фізикальне обстеження

  • Камені сечового міхура

  • Камені сечівника

  • Камені передміхурової залози

  • Метафілактика (протирецидивне лікування) СКХ

  • Розділ 7. Гідронефроз

  • Розділ 8. Травматичні пошкодження органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Консервативне лікування

  • Оперативне лікування

  • Пошкодження сечоводів

  • Пошкодження сечового міхура

  • Ускладнення

  • Пошкодження сечівника

  • Пошкодження органів калитки

  • Пошкодження статевого члена

  • Розділ 9. Новоутворення органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Пухлина Вільмса

  • Пухлини верхніх сечових шляхів

  • Рак сечового міхура

  • Патоморфологія

  • Поверхневий рак сечового міхура (без інвазії у м'язовий шар)

  • Методи деривації сечі після радикальної цистектомії

  • Доброякісна гіперплазія передміхурової залози

  • Рак передміхурової залози

  • Монотерапія аналогами гонадотропін-рилізинг-гормона

  • Пухлини яєчка

  • Рак статевого члена

  • Розділ 10. Гостра та хронічна ниркова недостатність

  • Консервативне лікування ГНН

  • Хірургічне лікування ГНН

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Ураження систем і органів при ХНН

  • Трансплантація нирки

  • Розділ 11. Невідкладна допомога при урологічних захворюваннях

  • Гематурія

  • Гостра затримка сечовипускання

  • Анурія

  • Перекрут гідатид яєчка і його придатка

  • Перекрут яєчка

  • Розділ 12. Нефроптоз

  • Клінічна картина Скарги

  • Розділ 13. Нейрогенні розлади сечовипускання

  • Розділ 14. Інші урологічні захворювання

  • Нефрогенна артеріальна гіпертензія

  • Паренхіматозна нефрогенна артеріальна гіпертензія Етіологія і патогенез

  • Сечостатеві нориці у жінок

  • Диференційна діагностика СН

  • Водянка оболонок яєчка (гідроцеле)

  • Варикозне розширення вен сім'яного канатика (варикоцеле)

  • Розділ 15. Сучасні ендоскопічні методи лікування урологічних захворювань

  • Ендоскопічні методики лікування пухлин сечової системи та передміхурової залози

  • Ендоскопічні методи лікування стриктур сечової системи