Фізикальне обстеження

Урологія

Відсутність запальних змін при мікроскопії всіх порцій сечі і секрету простати, а також стерильність екскретів передміхурової залози є підставою для встановлення діагнозу незапального СХТБ (простатодинії).

Дослідження еякуляту дозволяє:

• у деяких випадках провести диференціальну діагностику між запальним і незапальним СХТБ;

• визначити включення органів репродуктивної системи в запальний процес (везикуліт).

ТРУЗД значно розширило діагностичні можливості уролога. Показання до його застосування:

• гострий бактеріальний простатит – виключення абсцесу простати при відсутності позитивної динаміки на тлі антибактеріальної терапії;

• виявлення патологічних змін у передміхуровій залозі, здатних вплинути на лікувальну тактику (кісти, камені);

• підозра на рак передміхурової залози при пальцевому ректальному огляді або після дослідження ПСА;

• при наявності болю, пов'язаного з еякуляцією, для виключення обструкції або кісти сім'явипорскувальної протоки та патогенних змін сім'яного міхурця.

При підозрі на клінічно значущі захворювання (абсцес простати, рак простати і сечового міхура, доброякісну гіперплазію простати, ураження опорно-рухового апарату, що симулює симптоми простатиту, та ін.) використовують КТ та МРТ.

Лікування простатиту. Антибактеріальна терапія на сьогодні є загальновизнаним методом лікування хронічного простатиту. Одним із факторів, що істотно ускладнюють вибір антибіотиків для терапії хронічного простатиту, є обмежена кількість препаратів, здатних проникати через гематопростатичний бар'єр і накопичуватися в передміхуровій залозі в концентраціях, достатніх для ерадикації збудника. Найбільш пріоритетними в цьому відношенні є препарати групи фторхінолонів.

Лікування гострого простатиту. При гострому простатиті, на відміну від хронічного запального процесу, бета-лактамні антибіотики та аміноглікозиди здатні накопичуватися в тканині передміхурової залози в концентраціях, достатніх для пригнічення більшості збудників, завдяки посиленій перфузії простати і підвищеній проникності гематопростатичного бар'єра. Слід пам'ятати, що здатність антибактеріальних препаратів цих груп проникати в передміхурову залозу зменшується при стиханні запального процесу. Тому при досягненні клінічного ефекту слід перейти на пероральний прийом фторхінолонів.

Рекомендується оптимальна схема лікування гострого простатиту:
I етап – емпіричне призначення парентерально цефалоспоринів 3-го покоління або фторхінолонів. · II етап – корекція антимікробної терапії відповідно до даних посіву та відповіді пацієнта на терапію.

Лікування хронічного бактеріального простатиту. На сьогодні препаратами вибору є фторхінолони (норфлоксацин, левофлоксацин, ципрофлоксацин). У пацієнтів з алергією на фторхінолони рекомендується застосовувати доксициклин. Загальновизнано серед урологів Європи та США, що антибактеріальна терапія хронічного простатиту вимагає тривалого часу, причому, на відміну від сформованої в нашій країні практики, терапія проводиться, як правило, одним препаратом. Традиція зміни антибіотиків кожні 7-10 днів не має наукових обгрунтувань і в більшості клінічних ситуацій є неприйнятною. Оптимальним зараз вважають 2-4-тижневий курс лікування. Тому особливої уваги заслуговують лікарські засоби, які призначаються один раз на добу, наприклад, фторхінолони, такі як левофлоксацин.

Лікування хронічного небактеріального простатиту. Незважаючи на відсутність висіяних бактерій, антибактеріальна терапія запального СХТБ є найчастіше рекомендованим методом лікування.

Підставою до призначення антибактеріальних препаратів є

• ймовірна роль криптогенних (важкокультивованих) мікроорганізмів в етіології хронічного небактеріального простатиту і висока частота їх виявлення у цієї категорії пацієнтів;

• антибактеріальна терапія приносить полегшення пацієнтам із СХТБ.

Антибактеріальна терапія хронічного небактеріального простатиту (запального СХТБ) призначається за такою схемою:

• антибактеріальна терапія фторхінолонами, доксицикліном протягом 2 тижнів;

• потім проводиться повторне обстеження і при позитивній динаміці (зменшенні больового синдрому) – продовження прийому антибіотиків загальною тривалістю до 4 тижнів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фізикальне обстеження“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Клінічна анатомія і фізіологія органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Внутрішня будова нирок

  • Кровопостачання нирок

  • Сегментарна будова нирок

  • Будова сечоводів

  • Іннервація

  • Будова сечового міхура

  • Сечовипускний канал, сечівник, urethra

  • Фізіологія органів сечової системи

  • Анатомічна будова органів чоловічої статевої системи

  • Синтопія передміхурової залози

  • Сім'явивідна протока, ductus deferens

  • Сім'яні міхурці, vesicula seminalis

  • Статевий член

  • Фізіологія органів чоловічої статевої системи

  • Яєчка

  • Розділ 2. Симптоми урологічних захворювань

  • Біль

  • Кількісні зміни сечі

  • Якісні зміни сечі

  • Патологічні зміни сперми та виділення із сечівника

  • Розділ 3. Методи дослідження урологічних хворих

  • Лабораторна діагностика

  • Дослідження крові

  • Променеві методи обстеження

  • Оглядова урографія

  • Екскреторна урографія

  • Ретроградна уретеропієлографія

  • Цистографія

  • Комп'ютерна томографія

  • Віртуальна ендоскопія

  • Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ)

  • УЗД

  • Новітні різновиди УЗД

  • Інвазивна діагностика під контролем ультразвукового зображення

  • Апаратні та інструментальні методи обстеження

  • Ендоскопія в урологи

  • Уретроскопія

  • Цистоскопія

  • Фотодинамічна діагностика уротеліальних пухлин

  • Трансуретральна фіброуретеропієлоскопія

  • Розділ 4. Аномалії розвитку органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Аномалії ниркових судин

  • Додаткова верхньополярна артерія

  • Аномалії ниркових вен

  • Аномалія величини нирки

  • Аномалії взаєморозташування (зрощення) нирок

  • Аномалії структури нирок Полікістоз нирок

  • Солітарна (проста) кіста нирки

  • Аномалії розвитку сечоводів

  • Уретероцеле

  • Діагностика

  • Аномалії розвитку сечового міхура

  • Дивертикул сечового міхура

  • Надмірність слизової оболонки сечоміхурового трикутника

  • Дисфункції сечового міхура

  • Аномалії розвитку сечівника

  • Природжені структури сечівника

  • Вроджені клапани сечівника

  • Епіспадія

  • Аномалії розвитку статевого члена

  • Аномалії розвитку органів калитки

  • Крипторхізм

  • Розділ 5. Інфекційно-запальні захворювання

  • Гострий пієлонефрит

  • Хронічний пієлонефрит

  • Піонефроз

  • Паранефрит

  • Цистит

  • Інтерстиціальний цистит

  • Простатит

  • Хронічний бактеріальний простатит

  • Хронічний абактеріальний, запальний простатит

  • Фізикальне обстеження
  • Альфа-адреноблокатори

  • Уретрит

  • Епідидиміт, орхіепідидиміт

  • Каверніт

  • Туберкульоз сечової і чоловічої статевої систем

  • Клінічна класифікація туберкульозу

  • Паразитарні захворювання сечової і чоловічої статевої систем

  • Сечостатевий шистосомоз (більгарціоз)

  • Філяріатоз

  • Розділ 6. Сечокам'яна хвороба (СКХ)

  • Епідеміологія

  • Фізикальне обстеження

  • Камені сечового міхура

  • Камені сечівника

  • Камені передміхурової залози

  • Метафілактика (протирецидивне лікування) СКХ

  • Розділ 7. Гідронефроз

  • Розділ 8. Травматичні пошкодження органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Консервативне лікування

  • Оперативне лікування

  • Пошкодження сечоводів

  • Пошкодження сечового міхура

  • Ускладнення

  • Пошкодження сечівника

  • Пошкодження органів калитки

  • Пошкодження статевого члена

  • Розділ 9. Новоутворення органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Пухлина Вільмса

  • Пухлини верхніх сечових шляхів

  • Рак сечового міхура

  • Патоморфологія

  • Поверхневий рак сечового міхура (без інвазії у м'язовий шар)

  • Методи деривації сечі після радикальної цистектомії

  • Доброякісна гіперплазія передміхурової залози

  • Рак передміхурової залози

  • Монотерапія аналогами гонадотропін-рилізинг-гормона

  • Пухлини яєчка

  • Рак статевого члена

  • Розділ 10. Гостра та хронічна ниркова недостатність

  • Консервативне лікування ГНН

  • Хірургічне лікування ГНН

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Ураження систем і органів при ХНН

  • Трансплантація нирки

  • Розділ 11. Невідкладна допомога при урологічних захворюваннях

  • Гематурія

  • Гостра затримка сечовипускання

  • Анурія

  • Перекрут гідатид яєчка і його придатка

  • Перекрут яєчка

  • Розділ 12. Нефроптоз

  • Клінічна картина Скарги

  • Розділ 13. Нейрогенні розлади сечовипускання

  • Розділ 14. Інші урологічні захворювання

  • Нефрогенна артеріальна гіпертензія

  • Паренхіматозна нефрогенна артеріальна гіпертензія Етіологія і патогенез

  • Сечостатеві нориці у жінок

  • Диференційна діагностика СН

  • Водянка оболонок яєчка (гідроцеле)

  • Варикозне розширення вен сім'яного канатика (варикоцеле)

  • Розділ 15. Сучасні ендоскопічні методи лікування урологічних захворювань

  • Ендоскопічні методики лікування пухлин сечової системи та передміхурової залози

  • Ендоскопічні методи лікування стриктур сечової системи