Розділ «Знову четверо. На вивідини до Львова »

Коли радощі від зустрічі потроху вляглися і бранців відправили до полковника Кривоноса, хлопці стали влаштовуватись на відпочинок, одягнувши своє козацьке вбрання.

Прокинулась четвірка друзів перед заходом сонця. Їх уже чекала зароблена вечеря — соломаха з вишкварками. Страва прийшлась до смаку, бо ж зголодніли за останню добу, коли було їм не до їжі.

Прийшов Макар і також радо привітав відважних козаків з поверненням і пообіцяв, що цієї ночі вони відпочиватимуть. Андрій з Іваном пішли оглянути коней і, впевнившись в їхньому доброму стані, повернулися до свого намету готувати зброю та спорядження, а закінчили підготовку вже при світлі лоївки.

Уранці їхній сон перебили далекі бахкання гаківниць та метушня в їхньому стані. Підлужний вийшов поглянути, що тут відбувається. Побачив, що козаки готувались до бою без них.

Сотня Гусака пішла приступом на місто, а в стані лишилися лише обозні та десятка Макара. Козаки повсідалися півколом, і хлопці стали розповідати про пригоди тієї ночі. Тут уже правдивість була змішана з вигадками, і такий сміх стояв на весь спорожнілий стан, що інші обозні позбігалися і розкривши роти стояли поряд, боячись пропустити щось цікаве. Не упустила свого й четвірка друзів, підтримуючи одне одного у вигадках. Вони сплели зі своїх вивідин таке сміховисько, що і в самих заболіли животи від реготу. Найбільше старався Павло, прикрашаючи свою значимість у нічній вилазці, навіть підморгуючи хлопцям, таємничо повідомив, що один жовнір запропонував йому поженихатися...