До вечора не було ніяких пригод, і сотня знову шукала зручне місце для нічного спочинку. Треба було людей годувати, тож, зупинившись, Петро наказав усім готувати гарячу страву — хвилювався, що люди після декількох важких днів почнуть хворіти. Невдовзі вже задиміли багаття, і нехитра козацька вечеря була готова. Після неї сон зломив Андрія з друзями, і вони тісними гуртами полягали на сухому бадиллі.
Холод осіннього ранку підняв усіх завчасно, і козаки, розпаливши багаття, після холодної ночі заварювали траву, щоб зігріти застигле тіло. До подальшого шляху швидко підготувались і зі сходом сонця вирушили шукати своє військо, яке перебувало десь під Бродами.
Сотня Петра Гусака зайшла у містечко Броди в другій половині дня, але військо Максима Кривоноса вранці вирушило в напрямку Буська. Петро наказав підлеглим влаштовувати собі нічліг просто у містечку, облюбувавши для цього зручне місце на краю Бродів.
Навряд чи у містечку раділи їхній появі, проте й ворожнечі не було. Лише хлопчаки веселилися побіля козаків та розповідали, що перед ними тут були не зовсім хороші козаки. Один із хлопців, якого звали Левком, опустивши голову, невесело промовив:
— Прийшли ваші несподівано, позабирали в нас харчі та горланили цілу ніч. Добре, що вранці вийшли...
Козаки сміялися та заспокоювали дітей, казали, що вони виспівувати не будуть і теж уранці підуть далі, на що той же Левко мовив:
— Якщо ви хороші, то живіть побіля нас... Зате ляхи сюди не пхатимуться. У вас же шаблі!..
Осіння ніч настає швидко, і дітлахи помчали по домівках, а козаки, виставивши варту побіля стану та коней, знову повкладалися спати просто неба, гріючи себе багаттям.
Уранці хутенько поїли нашвидкуруч звареного кулешу, і Петро Гусак вивів сотню на шлях до Львова.
Не жур мене, стара нене,
Бо я журбу і сам знаю:
До Дунаю приїжджаю,
З кониченька не вставаю,
В піхви шаблю не ховаю,
Все з Дунаєм розмовляю:
«Чом ти, Дунай, став так смутен,
Став так смутен, каламутен?
Що, Дунаю, тебе збило:
Чи галочки чорнокрилі,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Присмак волі» автора Кільченський Володимир на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Услід полку Кривоноса “ на сторінці 1. Приємного читання.