Розділ «Настанови виживання »

Обдивившись усе довкола, Санько жваво запропонував:

— Давайте я ваші луки погляну та стріли до них... Щось не второпаю, як з такого лука можна вполювати дичину.

І хлопці кинулися у закамарки витягати свою зброю.

Санько відклав, щоб привести до ладу, тільки два луки, а решту запропонував хлопцям використовувати для залякування недругів.

Дітлахи обсіли козака з різних боків і з цікавістю дивились, як Санько, виклавши з мішка свій реманент, став міняти тятиву і виправляти півколо лука. Через невеликий проміжок часу він подав лук Климові. Той, взявши зброю в руки, потягнув тятиву, і вона пружно забриніла.

— Санько, та я тепер дістану усякого звіра! — радісно вигукнув Клим.

— Не дістанеш, хлопче... Я тобі ще покажу, як стріли готувати. Пошли когось за рівними гілочками терну чи лози, — посміхнувшись, мовив Санько.

Доки ходили за гілочками, другий лук уже також бринів пружною силою. Нарізавши однакових гілочок, Голота під пильним поглядом хлопців став готувати стріли. Вони з-під ножа Санька виходили такими рівненькими, гнучкими.

— Пам’ятайте, хлопці, від першого пострілу залежить твоє життя або товариша, тому зброя має бути бездоганною, — повчав Санько, і хлопці з розумінням кивали головами.

Швидко повставляв пір’їни, а коли справа дійшла до прилаштування вістря, Санькові не сподобались шматочки залізяччя. Відібравши декілька, він наказав хлопцям точити об каміння, доки не будуть загострені кінці.

— А де ваші списи? — уже суворіше запитав Санько.

Хлопці, перезирнувшись, покрутили головами.

— Швидко відшукайте рівні гілки, аршинів зо три довжиною, щоб були вищі за людський зріст, — дав доручення бувалий у бувальцях козак. — Та знайдіть загострене каміння, — крикнув їм услід.

А ті вже поспішали до виходу із землянки.

— За вістря можуть слугувати і цвяхи, видерті зі спалених хат, — далі повчав Санько.

Коли вже йому подали готовий наконечник, він, розчепивши гілку, заклав його і міцно примотав дратвою.

— Одна гарна стріла вб’є навіть вовка, а в кабана і не стріляйте, бо повернеться — розірве когось на шматки! — зауважив Санько і запропонував вийти надвір.

Побіля землянки вже стояли інші діти, а також парубки та декілька дорослих жінок. Коли мешканці землянки з їхнім гостем вийшли надвір, поміж присутніми пішов шепіт:

— Справжній козак! Цей покаже!..