Розділ «Події літа 1648 року »

Присмак волі

На початку липня 1648 року на Правобережній Україні склалося не дуже сприятливе становище для подальшого звільнення одвічно українських земель на захід від лінії Житомир — Вінниця—Могильов-Подільський. На початку липня князь Ярема Вишневецький (нащадок одного із засновників Січі) уникнув битви під Корсунем. Там було розбито військо Миколи Потоцького, корінного гетьмана України, який потрапив у татарський полон. Зробивши місячний рейд в обхід повсталих теренів України, князь вийшов із військом у Покуття, де були його володіння.

Вишневецький із шеститисячним військом став входити у міста і села та жорстоко придушувати повстале населення. Він закатував сотні українців. Це були не просто вбивства. Використовували страту на палях, насаджували на них відразу десятки людей. Колесування з витягуванням суглобів та жил також було тяжкою смертю. Відбувалося залякування українців, особливо тих, хто не хотів визнавати Унію та залишався вірним православ’ю.

Навіть поляки не витримували, коли дивилися на катування жінок, убивства дітей на очах у їхніх батьків. Надмірна жорстокість колишнього володаря викликала ненависть до всього польського, а також до української шляхти, і сотні людей, не дочекавшись приходу війська Вишневецького, втікали до повстанської армії, поповнювали її ряди.

У місті Погребище було знищено майже все населення, включаючи дітей та жінок. Чутки про неймовірну жорстокість розправ із мирним населенням дійшли до гетьмана Богдана Хмельницького та його соратників. Гетьман Хмельницький негайно послав передові загони на знищення війська шляхти і одночасно подав на збір полків до Маслового Ставу, особисто взявся формувати повстанські підрозділи. Мирного завершення повстання проти Речі Посполитої не відбулося, і українське козацтво вступило у новий етап затяжної війни заради визволення своїх земель.

Таким чином, повстання під проводом Богдана Хмельницького переросло у Визвольну війну, а станові інтереси козацтва відійшли на задній план. Тепер метою повстання Хмельницький обирає створення Української держави, власних збройних сил на основі територіальних козацьких полків з адміністративним самоврядуванням.

До війська під командуванням Яреми Вишневецького стала приєднуватись інша шляхта, у якої були особисті загони для захисту маєтностей, і тому з середини липня 1648 року під його началом військо збільшилося до десяти тисяч вояків — за рахунок загонів київського воєводи Тишкевича, воєвод Осинського, Корицького та Заславського.

Ярема Вишневецький неодноразово звертався до польського уряду з проханнями про надання йому допомоги у придушенні повстання, але канцлер Польщі Осолинський відмовив через неготовність польського війська та порадив Вишневецькому не вести бойових дій з військами Богдана Хмельницького, бо в цей час проводились мирні переговори про завершення війни. Таким чином, Ярема Вишневецький дав поштовх до прискореного збору польського війська проти загонів українських повстанців.

У Масловому Ставі стали формуватися повстанські полки на основі реєстрових полків, які знаходились поблизу: Канівський, Черкаський, Переяславський. Селяни-добровольці, згідно з універсалом Богдана Хмельницького, йдучи у козаки, повинні були мати двох коней, вогнепальну і холодну зброю, порох, декілька кіп свинцевих куль, а на десятьох — віз та запаси провіанту. У похідних кузнях кували холодну зброю, підковували коней, виготовляли залізні деталі до возів, які робили майстри по дереву, а сотні бондарів виробляли діжки для перевезення провіанту та всіляких припасів.

За короткий проміжок часу військо Хмельницького зросло до шести — десяти тисяч осіб, але боєздатних та навчених воїнів була лише половина. Для подальшого ведення Визвольної війни Богдан запросив допомоги у турецького султана, бо ж Кримське ханство перебувало під султанатом Туреччини. Богдан Хмельницький вислав назустріч татарському війську, яке йшло під началом Кантемира-мурзи, близько двох тисяч козаків для допомоги у швидкому пересуванні орди до району майбутніх бойових дій. Буджацька орда під керівництвом хана Крим-Гірея, очолювана Тугай-беєм та Кая-беєм, встигла своєчасно підійти до району битви, яка вже розгорялася під маленьким містечком Пилявці, поміж Старокостянтиновим та Хмельником.

На початку вересня 1648 року військо Яреми Вишневецького становило тридцять тисяч боєздатних воїнів і до сімдесяти тисяч допоміжного складу. Воно зібралося побіля сучасного міста Теофіполь (Човганський камінь).


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Присмак волі» автора Кільченський Володимир на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Події літа 1648 року “ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Крізь віки пройшли козаки 

  • У козацькому зимівнику 

  • Школярство 

  • Тривожний передзвін 

  • Батьківська правиця 

  • Прибульці з півдня 

  • Святки 

  • Єднання 

  • Криваве збіжжя 

  • Козацький роз’їзд 

  • Полон 

  • По сліду 

  • Прощальна пісня 

  • Поневіряння 

  • Материнськими молитвами 

  • Дарунок святого Миколая 

  • Сувора зима 

  • Напередодні розлуки 

  • Через перепони 

  • У Січі

  • Похід 

  • Кривавий шлях 

  • Урочистості у Білій Церкві 

  • Після розлуки 

  • Перша вилазка 

  • Приступ фортеці 

  • До Шаргорода 

  • От тобі й Шаргород 

  • Побачення з Іваном 

  • Дівчата 

  • Солодкі яблука 

  • Задумка Петра Гусака 

  • Знову разом 

  • Події літа 1648 року 
  • Тернистий шлях до Пилявців 

  • У Хмільнику 

  • Сотня Гусака 

  • Двобої Івана Ганжі 

  • Спільно з буджаками 

  • Перед битвою 

  • Події тогодення 

  • Далі на захід 

  • Німецьке сало 

  • Палаючі стріли 

  • Побіля Горині 

  • Чинбарювання Голоти 

  • Видіння Никодима 

  • Полонення мурзи 

  • Вдалий вимін 

  • Услід полку Кривоноса 

  • Перемоги і прорахунки 

  • Знову четверо. На вивідини до Львова 

  • Попіл сподівань 

  • Шлях до Замостя 

  • У Почаєві 

  • Сердечна зустріч 

  • Вивідини в Раханє 

  • Загадковості під Замостям 

  • Дорожні спогади 

  • Одні в дорозі 

  • Трагічна зустріч 

  • Знайомство з Радою 

  • Шлях до Старокостянтинова 

  • До Почаєва 

  • Благодать вінчання 

  • Прощання з Почаєвом 

  • Дорожні несподіванки 

  • Вдале полювання 

  • Різними шляхами 

  • Самотній вершник 

  • Нічна зустріч 

  • Настанови виживання 

  • Душевні сумління 

  • Гірка новина 

  • Дивовижне зцілення 

  • Дзвонили дзвони 

  • Далека дорога 

  • Заметіль 

  • Чигирин — славне місто 

  • Купіль 

  • Невизначений загад 

  • Своя хата 

  • Далі на схід 

  • Свічадо 

  • Сяючі маківки 

  • Лазня під горою 

  • Замах на Подолі 

  • Білосніжне марево 

  • Важкий шлях на Чигирин 

  • Йосьчина стодола 

  • Врятувати московітів! 

  • Шляхи розходяться 

  • Від Келеберди до Калитви 

  • Материнська тривога 

  • Під горою, під Калитвою 

  • Щирість спащан 

  • Розділ без назви (97)

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи