Розділ 40. Валаам

Патріархи і пророки

За основу цього розділу взято книгу Числа, розділи 22—24

Повернувшись до Йордану після завоювання Башану, ізраїльтяни, отаборившись біля ріки — вище того місця, де вона впадає у Мертве море, якраз навпроти Єрихонської долини, — почали підготовку до негайного завоювання Ханаану. Вони перебували на кордоні з Моавом; думка про те, що завойовники знаходяться поруч з ними, наводила на моавітян жах.

Ізраїльтяни не докучали моавітянам, однак ті спостерігали за всім, що відбувалося в сусідніх країнах, з тривогою та лихими передчуттями. Амореї, перед якими вони змушені були відступити, були переможені євреями; землею, яку амореї колись відібрали в Моава, заволоділи ізраїльтяни. Башанські війська також не встояли перед таємничою силою у хмарному стовпі, і їхні могутні фортеці були покорені ізраїльтянами. Моавітяни не наважувалися нападати на них, розуміючи, що зброя безсила перед надприродною силою, котра була на їхньому боці. Через те, подібно до фараона, вони вирішили вдатися до чаклунства, щоб таким чином перешкодити Божій справі. Вони спробували накликати прокляття на Ізраїль.

Народ Моаву мав із мідіянітянами тісні зв'язки як національного, так і релігійного характеру. Балак, моавітський цар, викликав страх цього братнього народу і заручився їхньою підтримкою в своїх лихих задумах проти Ізраїлю. Він сказав: “Ось тепер об'їсть ця голота геть усе навкруги нас, як об'їдає віл траву в полі”. Валаам, мешканець Месопотамії, був відомий як муж, наділений надприродною силою; слава про нього дійшла до землі Моава. Було вирішено прикликати його на допомогу. Отож, до Ваалама були послані “моавські старшини та старшини Мідіяну” з проханням застосувати свої чари проти Ізраїлю.

Посланці негайно вирушили у довгу дорогу, яка пролягала через гори і пустелі до Месопотамії, і, прибувши до Валаама, передали йому слова свого царя: “Ось вийшов народ із Єгипту й покрив поверхню землі, і осівся навпроти мене. Тож прошу: прийди та прокляни мені цей народ, бо він сильніший від мене. Може, вдасться мені розбити його й вигнати з країни; бо знаю, кого ти поблагословиш, той благословенний, а кого проклянеш, той буде проклятий”.

Валаам був колись благочестивим мужем і Божим пророком, та відступив від Нього і піддався гріхові користолюбства; однак він усе ще вважав себе слугою Всевишнього. Йому було відомо, що Бог здійснив для Ізраїля; дізнавшись від послів про мету їхнього прибуття, Валаам добре знав, що його обов'язок — відмовитися від подарунків Балака та відіслати послів. Однак він наважився загравати зі спокусою і запропонував посланцям заночувати в нього, заявивши, що не зможе дати їм остаточної відповіді, доки не запитає поради у Господа. Валаам також знав, що його прокляття не зашкодять Ізраїлеві. Бог був на боці цього народу, і доки вони залишалися вірними Йому, жодні сили землі чи пекла не могли їх здолати. Але слова послів лестили його гордощам: “Кого ти поблагословиш, той благословенний, а кого проклянеш, — той буде проклятий”. Хабар у вигляді багатих дарів і можливість прославитись викликали у нього жадібність. Валаам з пожадливістю прийняв запропоновані багатства і, хоч на словах запевняв про послух Божій волі, на ділі намагався задовольнити бажання Балака.

Вночі до Валаама прийшов Господній Ангел з вісткою: “Не йди з ними, й того народу не проклинай, бо він благословенний!”

Вранці Валаам неохоче відпустив послів, але не передав їм слів Господа. Гніваючись, що його сподівання на багатство і честь так несподівано розвіялись, він з роздратуванням вигукнув: “Повертайтесь до свого краю, бо не дозволив Господь мені йти з вами”.

Валаам “полюбив нагороду неправедну” (2 Петра 2:15). Гріх користолюбства, який Бог розцінює як ідолопоклонство, зробив його пристосуванцем, і через цей єдиний порок сатана повністю оволодів ним. Саме це й призвело його до загибелі. Спокусник завжди зводить людей земним багатством і славою, аби відвернути їх від служіння Богові. Він нашіптує, що вони не можуть досягти великих успіхів у житті через те, що є надмірно доброчесними. Таким чином він багатьох спокушає зійти з дороги беззастережної чесності. Після першого неправильного кроку зробити наступний буває значно легше, і такі люди поступово стають дедалі самовпевненішими. Поступившись одного разу жадібності чи властолюбству, вони плануватимуть і чинитимуть жахливі речі. Чимало людей тішать себе думкою, що можуть на деякий час знехтувати чесністю задля земних переваг; вони вважають, що, досягнувши мети, зможуть змінити свою поведінку, коли тільки забажають цього. Такі люди заплутуються в тенетах сатани, і рідко кому вдається вирватися з них.

Коли посли повідомили Балака про відмову пророка прийти з ними, вони не згадали про те, що Бог заборонив йому це зробити. Гадаючи, що Валаам зволікає задля отримання більшої нагороди, цар послав вельмож поважніших і в більшій кількості, ніж спочатку, з обіцянками ще більших почестей. Він уповноважував їх погоджуватися на будь-які умови Валаама. Балак наполегливо просив: “Не відмовляйся прийти до мене. Я тебе дуже за те вшаную, і зроблю все, що скажеш мені. Прийди ж і прокляни мені народ той!”

Валаам був випробуваний ще раз. Відповідаючи на прохання послів, він удавав із себе людину сумлінну й чесну, запевняючи, що жодне золото чи срібло не примусять його чинити всупереч Божій волі. Але разом з тим він прагнув задовольнити прохання царя, а тому, незважаючи на те що Божа воля була чітко визначена, запропонував послам переночувати, сподіваючись ще раз запитати Бога, ніби Безмежний був людиною, яку можна вмовити.

Вночі Господь з'явився Валаамові і сказав: “Якщо ці люди прийшли покликати тебе, то вставай, іди з ними, але чинитимеш тільки те, що Я скажу тобі”. За такої умови Господь дозволив Валаамові виконати його бажання, оскільки він наполягав на цьому. Валаам не прагнув чинити Божу волю, але обрав власну дорогу, докладаючи при цьому зусиль, аби заручитися ще й Божим схваленням.

Тисячі людей в наш час поводяться так само. їм було б неважко зрозуміти свій обов'язок, якби він співпадав з їхніми бажаннями. Біблія, обставини життя і здоровий глузд ясно вказують їм на цей обов'язок, але оскільки ці докази суперечать їхнім бажанням і намірам, вони часто відкидають їх, насмілюючись при цьому запитувати в Бога, у чому полягає їхній обов'язок. З великою, на перший погляд, сумлінністю такі люди довго й палко моляться, прохаючи світла. Але Бог не терпить такого ставлення. Він дозволяє таким людям задовольняти свої бажання і згодом пожинати плоди. “Але Мій народ не послухався Мого голосу… Тому Я залишив їх діяти за свавіллям їхнього серця; нехай вони ходять за своїми думками!” (Псалми 80:12—13). Якщо людина ясно бачить свій обов'язок, то нехай не наважується приступати до Бога, прохаючи в молитві звільнити її від його виконання. Навпаки, впокорившись, потрібно просити божественної сили і мудрості для виконання покладеного обов'язку.

Моавітяни були розбещеними ідолопоклонниками, однак, відповідно до отриманого усіма світла, їхня вина в очах Небес була меншою, ніж провина Валаама. Оскільки він називав себе Божим пророком, то все сказане ним сприймалося як слово, що мало печатку божественного авторитету. Тому він не мав права говорити усе, що заманеться, але передавати Божу вістку. “Але чинитимеш те, що Я скажу тобі”, — таким було божественне повеління.

Валаам отримав дозвіл піти разом з моавськими послами, якщо вони вранці прийдуть і покличуть його. Але посли, роздратовані його зволіканнями і, сподіваючись почути ще одну відмову, вирушили додому, не порадившись із ним. Усякий привід для виконання прохання Балака був усунутий. Та Валаам сповнився рішучості все ж отримати подарунки і, осідлавши ослицю, на якій завжди їздив, вирушив у дорогу. Щоб не втратити божественного дозволу, він дуже поспішав, турбуючись лише про одне: щоб такі бажані для нього багатства якимось чином не вислизнули йому з рук.

Але “став Ангел Господній на дорозі, щоб перешкодити йому”. Тварина, зауваживши божественного вісника, якого не бачила людина, звернула з дороги в поле. Жорстокими побоями Валаам примусив її знову вийти на стежку, але у вузькому проході між стінами знову з'явився Ангел, і ослиця, намагаючись обминути загрозливу постать, притиснула ногу свого господаря до стіни. Валаам, не підозрюючи про втручання Небес, не знаючи про те, що Сам Бог заступив йому шлях, страшно розлютився і став немилосердно бити ослицю, примушуючи йти вперед.

Знову “у тісному місці, де не було дороги збочити ні праворуч, ні ліворуч”, з'явився грізний Ангел. Безпорадна тварина, тремтячи від жаху, нарешті зупинилася і лягла на землю під своєю ношею. Лють Валаама не знала меж, а тому він ще з більшою жорстокістю почав бити тварину палицею. Тоді Бог відкрив їй уста, і “безсловесна ослиця, промовивши людським голосом, зупинила безумство пророка” (2 Петра 2:16). “Що я зробила тобі, що ти вже втретє б'єш мене?” — запитала ослиця.

Не тямлячи себе від люті через перешкоди, які виникали на його шляху, Валаам відповів тварині так, як би перед ним була розумна істота: “Бо ти глумишся з мене; коли б був у руці моїй меч, я вбив би тебе на місці!” Цей так званий чарівник, що вирушив у дорогу, аби виголосити прокляття над цілим народом і тим позбавити його сили, виявився неспроможним навіть убити тварину, на якій їхав!

Тепер Валаамові очі відкрилися, і він побачив Божого Ангела, що стояв з простягнутим мечем, готовий уразити його. З жахом він “вклонився і припав обличчям своїм до землі”. Ангел сказав йому: “Навіщо ти бив ослицю свою аж тричі? Ось я вийшов, щоб перешкодити тобі, бо ця дорога супротивна мені. І побачила мене ослиця, та й звернула переді мною оце вже тричі. І якби вона не звернула переді мною, то давно я вбив би тебе, а її позоставив би живою”.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Патріархи і пророки» автора Уайт Еллен на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 40. Валаам“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Від видавців

  • Розділ 1. Чому було допущено гріх? 

  • Розділ 2. Творіння

  • Розділ 3. Спокушення і падіння

  • Розділ 4. План викуплення

  • Розділ 5. Випробування Каїна та Авеля

  • Розділ 6. Сиф та Єнох

  • Розділ 7. Потоп

  • Розділ 8. Після потопу

  • Розділ 9. Буквальний тиждень

  • Розділ 10. Вавилонська вежа

  • Розділ 11. Покликання Авраама

  • Розділ 12. Авраам у Ханаані

  • Розділ 13. Випробування віри

  • Розділ 14. Загибель Содома

  • Розділ 15. Одруження Ісаака

  • Розділ 16. Яків та Ісав 

  • Розділ 17. Втеча та вигнання

  • Розділ 18. Ніч боротьби

  • Розділ 19. Повернення до Ханаану

  • Розділ 20. Йосиф у Єгипті

  • Розділ 21. Йосиф та його брати

  • Розділ 22. Мойсей

  • Розділ 23. Єгипетські кари 

  • Розділ 24. Пасха

  • Розділ 25. Вихід

  • Розділ 26. Від Червоного моря до Синаю

  • Розділ 27. Закон, даний Ізраїлю

  • Розділ 28. Ідолопоклонство біля Синаю

  • Розділ 29. Ворожнеча сатани проти Закону

  • Розділ 30. Скинія та служіння в ній

  • Розділ 31. Гріх Надава й Авігу

  • Розділ 32. Закон і заповіти

  • Розділ 33. Від Сінаю до Кадеша

  • Розділ 34. Дванадцять розвідників

  • Розділ 35. Повстання Корея

  • Розділ 36. В пустелі

  • Розділ 37. Удар по скелі

  • Розділ 38. Подорож навколо Едому

  • Розділ 39. Завоювання Башану

  • Розділ 40. Валаам
  • Розділ 41. Відступництво при Йордані

  • Розділ 42. Повторення Закону

  • Розділ 43. Смерть Мойсея

  • Розділ 44. Перехід через Йордан

  • Розділ 45. Падіння Єрихона

  • Розділ 46. Благословення і прокляття

  • Розділ 47. Союз із гівеонітянами

  • Розділ 48. Розподіл Ханаану

  • Розділ 49. Останні слова Ісуса Навина 

  • Розділ 50. Десятина і дари

  • Розділ 51. Божа турбота про бідних

  • Розділ 52. Щорічні свята

  • Розділ 53. Перші судді

  • Розділ 54. Самсон

  • Розділ 55. Отрок Самуїл

  • Розділ 56. Ілій та його сини

  • Розділ 57. Захоплення ковчега филистимлянами

  • Розділ 58. Школи пророків

  • Розділ 59. Перший цар Ізраїлю

  • Розділ 60. Самовпевненість Саула

  • Розділ 61. Відкинення Саула

  • Розділ 62. Помазання Давида

  • Розділ 63. Давид і Голіят 

  • Розділ 64. Давид-утікач

  • Розділ 65. Великодушність Давида

  • Розділ 66. Смерть Саула

  • Розділ 67. Спіритизм: стародавній і сучасний

  • Розділ 68. Давид у Ціклазі

  • Розділ 69. Покликання Давида на царство 

  • Розділ 70. Царювання Давида

  • Розділ 71. Гріх Давида і каяття 

  • Розділ 72. Повстання Авесалома

  • Розділ 73. Останні роки життя Давида

  • Додатки

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи