Розділ 27. Закон, даний Ізраїлю

Патріархи і пророки

За основу цього розділу взято книгу Вихід, розділи 19—24

Невдовзі після того, як Ізраїль отаборився біля Синаю, Мойсей був покликаний зійти на гору для зустрічі з Богом. Він піднявся стрімкою кам'янистою стежкою і наблизився до хмари, яка свідчила про присутність Єгови. Це був час, коли Ізраїль мав увійти в тісні та особливі відносини із Всевишнім Богом — стати Церквою і народом, який перебуває під правлінням Божим. Від імені Божого Мойсей повинен був проголосити народові: “Ви бачили, що Я зробив Єгиптянам, як носив вас на крилах орлиних, і привів до Себе. Тож тепер, якщо справді послухаєтесь Мого голосу і будете дотримуватись Заповіту Мого, то станете Моєю власністю з-поміж усіх народів, бо вся земля — Моя! А ви будете в Мене царством священиків, народом святим”.

Повернувшись до табору, Мойсей скликав старійшин Ізраїлю і передав божественну вістку. Ізраїльтяни відповіли: “Усе, що Господь говорив, зробимо!”. Таким чином, вони уклали урочистий Заповіт з Богом, пообіцявши прийняти Його як свого Правителя, завдяки чому стали в особливому значенні цього слова Його підданими.

Знову їхній вождь піднявся на гору, і Господь промовив до нього: “Ось Я до тебе прийду в густій хмарі, щоб чув народ, коли Я говоритиму з тобою, і щоб повірив і тобі навіки”. Зустрічаючи на своєму шляху труднощі, ізраїльтяни були схильні нарікати на Мойсея й Аарона, звинувачуючи їх у тому, що вони вивели Ізраїль з Єгипту, аби погубити їх. Господь мав намір вшанувати Мойсея перед ними, щоб вони могли довіряти його настановам. Бог бажав, аби проголошення Його Закону відбулося велично та благоговійно, що відповідало б святому Божому характеру. Люди мали усвідомити, що до всього, пов'язаного зі служінням Богові, слід ставитися із незвичайною шанобливістю. Господь сказав Мойсеєві: “Іди до людей, і освячуй їх сьогодні і завтра, і нехай вони виперуть одежу свою. І нехай вони будуть готові до третього дня, бо третього дня зійде Господь на гору Синай на очах усього народу”. Протягом днів, що передували цій події, всі мали присвятити час серйозному приготуванню, щоб гідно з'явитися перед Богом. Як тіло, так і одяг мали бути чистими. І коли Мойсей вказуватиме їм на гріхи, вони повинні були вдатися до посту й молитви, упокоривши себе, щоб їхні серця могли очиститися від усякого зла.

Згідно з даним повелінням були зроблені відповідні приготування; виконуючи подальші вказівки, Мойсей звелів огородити гору, щоб ані людина, ані тварина не могли ступити на священну територію. Якби хтось наважився хоча б доторкнутися до неї, покаранням за це мала бути негайна смерть.

Уранці третього дня очі всіх присутніх були звернуті до гори; її вершину вкривала густа хмара, яка дедалі більше темніла й згущалася, опускаючись все нижче й нижче, аж доки вся гора не була оповита темрявою, ніби ховаючи в собі страхітливу таємницю. Почувся звук, схожий на голос сурми, скликаючи народ на зустріч з Богом, і Мойсей підвів ізраїльтян до підніжжя гори. З густої темряви виривалися яскраві блискавки, а серед оточуючих гір було чути відлуння грому. “А гора Синай — уся димувала через те, що Господь зійшов на неї у вогні! І підіймався той дим, немов дим з горна, і вельми затремтіла вся гора”. В очах усього зібрання народу “слава Господня була, як пожираючий вогонь на вершині гори”. “І роздавався голос сурми, котрий ставав все сильнішим і могутнішим”. Ознаки присутності Єгови були такими страшними, що ізраїльський народ тремтів, і всі попадали долілиць перед Господом. Навіть Мойсей вигукнув: “Я боюся й увесь тремчу!” (Євреям 12:21).

Але ось грім стих, уже не чути було сурми; земля також не хиталася. Запанувала урочиста тиша, після чого почувся Божий голос. Стоячи на горі в оточенні ангелів і оповитий густою темрявою, Господь проголосив Свій Закон. Пізніше Мойсей, змальовуючи цю сцену, говорить: “Господь від Синаю прийшов, з'явивсь нам із Сеїру, засяяв з гори з Парану, і прийшов із Меріва-Кадешу. По правиці Його — вогонь Закону палає. Справді Він любить народи. Всі святії Його — у руці Твоїй, і вони припадають до ніг Твоїх, слухають мови твоєї” (Повторення Закону 33:2—3).

Єгова явив Себе не тільки в страшній величі Судді та Законодавця, а й як милосердний Покровитель Свого народу: “Я — Господь, Бог твій, Котрий вивів тебе із землі єгипетської з дому рабства”. Той, Котрий, як вони вже знали, був Провідником та Визволителем, що вивів їх із Єгипту, проклав дорогу через море і знищив фараона та його військо, показавши, що Він вищий над усіма богами Єгипту, — проголошував тепер Свій Закон.

Цей Закон був призначений не лише для євреїв. Бог удостоїв їх честі бути охоронцями і виконавцями Його Закону — священного спадку для цілого світу. Принципи Десятислів'я стосуються усього людства, вони дані всім людям для навчання й управління. Десять Заповідей, коротких, всебічних та авторитетних, вказують на обов'язки людини щодо Бога і ближніх; всі вони грунтуються на величному, фундаментальному принципі любові: “Люби Господа Бога твого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе” (Луки 10:27; див. такожПовторення Закону 6:4—5; Левіт 19:18). Ці принципи детально викладені в Десяти Заповідях і можуть бути застосовані до всіх обставин людського життя.

“Нехай не буде в тебе інших богів крім Мене!”. Єгова, Одвічний, Існуючий Сам у Собі, Джерело життя і Вседержитель; лише Він гідний найвищої пошани і поклоніння. Ця Заповідь забороняє людині обирати інший об'єкт поклоніння, відводячи йому перше місце в своїх почуттях та служінні. Усе те, що стає настільки дорогим для нас, що послаблює нашу любов до Бога або заважає служити Йому належним чином, стає для нас богом, ідолом.

“Не робитимеш ніякого тесаного кумира, ані того, що на небі вгорі, і що на землі внизу, і що в воді нижче землі. Не поклоняйся їм і не служи їм”.

Друга Заповідь забороняє поклонятися істинному Богові в зображеннях та образах. Чимало язичницьких народів запевняли, що їхні ідоли — усього лиш образи або символи, за допомогою яких вони поклоняються правдивому божеству; однак Бог назвав таке служіння гріхом. Спроба представити Одвічного Бога за допомогою матеріальних предметів спотворює уявлення людини про Бога. Це також відволікає людину від роздумів про безмежну досконалість Єгови, спрямовує її увагу на творіння, а не на Творця. Оскільки поняття людини про Бога примітивне, то й сама вона починає вироджуватись.

“Я — Господь, Бог твій, Бог ревнивий”. Близькі, священні відносини Бога з Його народом символічно представлені у вигляді шлюбу. Оскільки ідолослужіння являє собою духовний перелюб, то й незадоволення Господа з цього приводу відповідно названо ревністю.

“…Що карає беззаконня батьків на дітях, до третього і четвертого покоління тих, котрі ненавидять Мене”.

Діти неминуче страждатимуть від наслідків гріховних дій своїх батьків, але в жодному разі не будуть покарані за батьківську вину, хіба що вони також братимуть участь у гріхах батьків. Однак діти, зазвичай, ідуть слідами своїх батьків. Через спадковість і приклад, який являють батьки, діти стають учасниками їхніх гріхів. Згубні звички, спотворені смаки, аморальність, як і фізичні недуги і виродження, передаються по спадковості від батька до сина — і так до третього і четвертого поколінь. Ця страшна істина з притаманною їй руйнівною силою повинна стримувати людей від гріха.

“…І творить милість до тисячного покоління тих, котрі люблять Мене, і додержуються Моїх Заповідей”. Друга Заповідь, забороняючи поклоніння фальшивим богам, закликає поклонятися істинному Богові. Тим же, котрі вірно служать Йому, обіцяна милість, і не лише до третього й четвертого поколінь (як у випадку з ненавидячими Бога, котрим загрожує Його гнів), а до тисячі родів.

“Не прикликатимеш Імені Господа, Бога твого, марно, бо не залишить Господь безкарним того, хто прикликатиме Його Ім'я надаремно”.

Ця Заповідь не тільки забороняє давати неправдиві клятви і божитися, а й недбало або легковажно вживати Ім'я Боже, забуваючи про величний зміст, який міститься у ньому. Ми зневажаємо Бога, коли необдумано згадуємо про Нього в розмовах, засвідчуємо Ним у незначних справах або часто й бездумно повторюємо Його Ім'я. “Святе та грізне Його ім'я!” (Псалми 110:9). Поміркуйте про велич, чистоту і святість Бога, щоб ваше серце постійно перебувало під враженням притаманних Йому чеснот; святе Боже Ім'я слід вимовляти шанобливо й урочисто.

“Пам'ятай день суботній, щоб святити його! Шість днів працюватимеш і робитимеш всю працю свою, а день сьомий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ні ти, ні син твій, ні дочка твоя, ні раб твій, ні невільниця твоя, ні худоба твоя, ані чужинець, що перебуває у твоєму дворі. Бо шість днів творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а сьомого дня спочив, тому поблагословив Господь день суботній і освятив його”.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Патріархи і пророки» автора Уайт Еллен на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 27. Закон, даний Ізраїлю“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Від видавців

  • Розділ 1. Чому було допущено гріх? 

  • Розділ 2. Творіння

  • Розділ 3. Спокушення і падіння

  • Розділ 4. План викуплення

  • Розділ 5. Випробування Каїна та Авеля

  • Розділ 6. Сиф та Єнох

  • Розділ 7. Потоп

  • Розділ 8. Після потопу

  • Розділ 9. Буквальний тиждень

  • Розділ 10. Вавилонська вежа

  • Розділ 11. Покликання Авраама

  • Розділ 12. Авраам у Ханаані

  • Розділ 13. Випробування віри

  • Розділ 14. Загибель Содома

  • Розділ 15. Одруження Ісаака

  • Розділ 16. Яків та Ісав 

  • Розділ 17. Втеча та вигнання

  • Розділ 18. Ніч боротьби

  • Розділ 19. Повернення до Ханаану

  • Розділ 20. Йосиф у Єгипті

  • Розділ 21. Йосиф та його брати

  • Розділ 22. Мойсей

  • Розділ 23. Єгипетські кари 

  • Розділ 24. Пасха

  • Розділ 25. Вихід

  • Розділ 26. Від Червоного моря до Синаю

  • Розділ 27. Закон, даний Ізраїлю
  • Розділ 28. Ідолопоклонство біля Синаю

  • Розділ 29. Ворожнеча сатани проти Закону

  • Розділ 30. Скинія та служіння в ній

  • Розділ 31. Гріх Надава й Авігу

  • Розділ 32. Закон і заповіти

  • Розділ 33. Від Сінаю до Кадеша

  • Розділ 34. Дванадцять розвідників

  • Розділ 35. Повстання Корея

  • Розділ 36. В пустелі

  • Розділ 37. Удар по скелі

  • Розділ 38. Подорож навколо Едому

  • Розділ 39. Завоювання Башану

  • Розділ 40. Валаам

  • Розділ 41. Відступництво при Йордані

  • Розділ 42. Повторення Закону

  • Розділ 43. Смерть Мойсея

  • Розділ 44. Перехід через Йордан

  • Розділ 45. Падіння Єрихона

  • Розділ 46. Благословення і прокляття

  • Розділ 47. Союз із гівеонітянами

  • Розділ 48. Розподіл Ханаану

  • Розділ 49. Останні слова Ісуса Навина 

  • Розділ 50. Десятина і дари

  • Розділ 51. Божа турбота про бідних

  • Розділ 52. Щорічні свята

  • Розділ 53. Перші судді

  • Розділ 54. Самсон

  • Розділ 55. Отрок Самуїл

  • Розділ 56. Ілій та його сини

  • Розділ 57. Захоплення ковчега филистимлянами

  • Розділ 58. Школи пророків

  • Розділ 59. Перший цар Ізраїлю

  • Розділ 60. Самовпевненість Саула

  • Розділ 61. Відкинення Саула

  • Розділ 62. Помазання Давида

  • Розділ 63. Давид і Голіят 

  • Розділ 64. Давид-утікач

  • Розділ 65. Великодушність Давида

  • Розділ 66. Смерть Саула

  • Розділ 67. Спіритизм: стародавній і сучасний

  • Розділ 68. Давид у Ціклазі

  • Розділ 69. Покликання Давида на царство 

  • Розділ 70. Царювання Давида

  • Розділ 71. Гріх Давида і каяття 

  • Розділ 72. Повстання Авесалома

  • Розділ 73. Останні роки життя Давида

  • Додатки

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи