III. Ушкодження осипом дробу (картечі):
• 1. Множинні поранення: сліпі; сліпі та наскрізні; сліпі, наскрізні та дотичні; сліпі та дотичні.
• 2. Поодинокі (від дії однієї дробини або картечі) сліпі, наскрізне або дотичне поранення.
У результаті дії на тканини снаряда, що ушкоджує, головної ударної хвилі, енергії бічного удару та вихрового сліду утворюється (за даними ранової балістики) вогнестрільна рана. Найчастіше вона виникає від дії кулі (бойова та спортивна зброя), дробу (мисливська гвинтівка) та осколків граната, бомби, снаряда. Бувають поранення від пострілу з дефектної зброї (обрізи, самопали). Вогнестрільна рана має такі складові: вхідний отвір, рановий канал та вихідний отвір, якого іноді немає за умови, що куля залишається в організмі (сліпий рановий канал).
Вхідний отвір вогнестрільної рани – місце входження снаряда до організму, тобто є початком ранового каналу. Залежно від виду зброї, снаряда, що уражає, і відстані пострілу, може бути хрестоподібним, зірчастим. круглим або овальним. Форма вхідного отвору внаслідок кульового поранення може бути зумовлена варіантом входження кулі в тіло людини, саме цим зумовлена й форма ранового каналу (мал. 102).
Мал. 102. Варіанти проходження кулі через тканини, що травмуються. Один із чинників, що зумовлює форму вхідного отвору вогнестрільної рани.
Загальними ознаками вхідного вогнестрільного отвору є наявність дефекту тканини ("мінус-тканина") у місці входження кулі, осаднения обідка на шкірі (завширшки 1-2 мм), обтирання обідка (завширшки 2-2,5 мм), слідів компонентів пострілу (газів, кіптю, незгорілого пороху, опіку полум'ям), які виявляються у випадку поранення з близької дистанції (мал. 103), але в разі поранення через одяг та на шкірі навколо вхідного вогнестрільного отвору ознак дії додаткових компонентів пострілу немає (мал. 104).
Мал. 103. Вхідний отвір (а) та вихідний отвір (б) вогнестрільної рани заподіяної внаслідок самоушкодження з автомата АКМ-74.
Мал. 104. Вхідний отвір вогнестрільної рани заподіяної внаслідок пострілу з рушниці з близької відстані через одяг (слідів кіптю на тілі немає).
За характером розміщення зон кіптю навколо вхідного вогнестрільного отвору можна визначити напрямок пострілу (Козаченко І.М., 2001) (мал. 105, 106).
Мал. 105. Зони кіптю у випадку різних положень ствола АК-74 (напрямок пострілу зображений стрілкою; зони кіптю позначені: А – центральна з білою цяткою де знаходиться вхідний кульовий отвір, Б,Е – бокові, В,Г,Д – додаткові) (Козаченко І.М., 2001).
Мал. 106. Форми поясків обтирання кулі та осаднения у випадку різних положень ствола АК-74 (Козаченко І.М., 2001).
Вхідний отвір вогнестрільної рани чітко визначається в разі ушкодження плоских кісток: він має вигляд конусу, зверненого основою в бік польоту кулі (мал. 107). Діаметр вхідного отвору, як правило, дорівнює діаметрові кулі, що дозволяє дійти висновку щодо калібру застосованої зброї.
Мал. 107. Механізм кульового ушкодження плоскої кістки залежно від напрямку входження кулі (Н.С. Бокариус): а – у випадку перпендикулярного напрямку; б – у випадку входження під кутом.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вогнестрільні ушкодження“ на сторінці 9. Приємного читання.
