Розлади сприйняття

Судова медицина

Сприйняття – це відображення явищ і предметів навколишньої дійсності, які безпосередньо діють на органи відчуття.

Ілюзії – це помилкове сприйняття переважно зором або слухом реальних предметів або явищ, при цьому відображення реального об'єкта змішується із хворобливою уявою. Найчастіше вони виникають на фоні зміненого афекту або свідомості. Однак і у звичайному стані можливі помилкові сприйняття (хмару можна представити як якусь особу, при фізичних ілюзіях скляна паличка “переламується” у воді).

Зорові ілюзії можуть бути звичайними за своїми появами: одяг, що висить на вішалці, сприймається як людська фігура; нахилена гілка дерева – як простягнена рука. Вони виникають переважно в напівтемряві або у випадку недостатнього освітлення, на тлі тривожного настрою. Зорові ілюзії, які іноді бувають фантастичними, вигадливими за змістом, називаються парейдоліями, наприклад: квітка на вікні сприймається як екзотична велика рослина, а навколишні предмети – як фантастичні істоти. Парейдолії найчастіше виникають на тлі виразної тривоги, страху, на початкових стадіях затьмарення свідомості.

Слухові ілюзії, або вербальні, в одних випадках є елементарними: краплі дощу сприймаються як шепіт; окремі різкі звуки – як постріли; у сторонніх розмовах або звуках суб'єкт чує слова у свою адресу. Коли в тому, що чується, безперервно сприймаються цілі фрази, говорять про ілюзорний галюциноз. Вербальні ілюзії, зокрема ілюзорний галюциноз, звичайно мають осудливий або загрозливий зміст; для них характерні афект напруженої тривоги й підозрілість.

Галюцинації – несправжні сприйняття та уявлення, коли реального об'єкта в цей час немає. Так само, як ілюзії, вони бувають зоровими, слуховими, нюховими, смаковими тощо.

Зорові галюцинації (бачення) можуть бути елементарними, мати невиразну форму або, навіть, бути позбавленими її – фотопсії (іскри, полум'я, плями, спалахи, дим), і складними. Такі, що є чіткими у всіх, навіть незначних деталях – це конкретні люди, тварини, комахи, предмети, меблі, сцени різного змісту (похорон, стихійні лиха, збори). Зорові галюцинації можуть бути безбарвними, різнобарвними, мати натуральну величину або збільшені або зменшені. Вони можуть бути нерухомі (статичні) або перебувають у русі, з постійним або таким, що швидко змінюється змістом (калейдоскопічні). Зорові галюцинації називають сценоподібними або кінематографічними в тих випадках, коли найбільш непостійні з них мають складний зміст. Бачення майже завжди виникають на тлі затьмареної свідомості; їх супроводжують афекти тривоги, страху, злості. Значно рідше вони викликають захоплення або цікавість. Нерідко інтенсивність галюцинацій різко підсилюється ввечері або вночі, іноді вони виникають тільки в певний час.

Слухові галюцинації. Якщо вони виникають у формі елементарних не мовних обманів, то називаються акоазми (такими є шуми, окремі звуки, шипіння, постріли). У випадках, коли чують окремі слова, фрази то має місце вербальна (словесна) галюцинація. Хворі часто називають їх "голосами”. Фонеми можуть належати знайомим і незнайомим особам, чоловікам, жінкам і дітям; можуть бути тихими або приголомшливо голосними, такими, що перебувають на одному місці, наближуються або віддаляються. Іноді чути один голос моновокальні галюцинації, діалог – полівокальні галюцинації. Голоси можуть перегукуватися один з одним і звертатися безпосередньо до хворого. Зміст галюцинацій може бути різним: сварки, обвинувачення, образи, погрози, глузування, захист, розрада, занепокоєння, попередження, накази (імперативні галюцинації); реєстрація вчинків хворих (“Він закрив двері, засвітилося світло, повернувся боком” тощо – голоси, що коментують.

Слухові галюцинації виникають, як правило, на тлі затьмарення свідомості. Вони супроводжуються подивом, страхом, а також найрізноманітнішими вчинками: пошуком того, кому належить голос, втечею, захистом, нападом, спрямованими проти інших або самого себе діями, нерідко навіть дуже небезпечними діями.

Нюхові галюцинації – уявні, неприємні або приємні запахи (паленого, гнилі, нечистот, газів, квітів тощо).

Смакові галюцинації – неприємні або приємні смакові відчуття, які виникають у роті без приймання їжі.

Тактильні галюцинації (доторкання) – неприємні відчуття, які виникають у шкірі або під шкірою (лоскіт, повзання, тиснява) і співвідносяться з певними неживими або живими предметами (кристали, тверді предмети, дрібні тварини або комахи тощо).

Вісцеральні галюцинації – відчуття, подібні зазначеним вище як тактильні галюцинації, але з проекцією у внутрішні органі (“цвях у голові”, “у животі жаби плавають” тощо).

Галюцинації загального відчуття – упевненість, що неприємні відчуття, які є на поверхні тіла або у внутрішніх органах, пов'язані з дією того або іншого неживого об'єкта або живої істоти. Нерідко відбувається одночасна поява різних видів галюцинаторних подразнень.

Комплексні галюцинації – одночасна поява різних видів галюцинацій, наприклад, зорових, слухових, загального відчуття.

Функціональні галюцинації – це галюцинації, які за механізмом виникнення займають проміжне положення між власне галюцинаціями й ілюзіями. Вони є тільки за наявності реального зовнішнього подразника й тривають не змішуючись з ним доти, поки діє цей подразник. Хворий чує стукіт коліс поїзда й одночасно виникають слова в такт цьому, наприклад, “убивцю, убивцю, убивцю”.

Псевдогалюцинації – мимовільні, як звичайно, з відчуттям скоєності або відчуженості, насильності тощо сприйняття, які не мають реального об'єкта. їм властива інтропроекція образів, тобто вони локалізуються здебільшого не в об'єктивному, а в суб'єктивному внутрішньому просторі – “всередині голови, тіла”, бачиться й чується “подумки”, “розумом”, “внутрішнім оком”. На відміну від дійсних галюцинацій, псев- догалюцинації не ототожнюються з реальними предметами, тобто не мають характеру “життєвості”, об'єктивної реальності. Разом з тим критичне відношення до псевдогалюцинацій відсутнє, так само, як і сумніву в їх дійсному існуванні.

Псевдогалюцинації можуть бути: слуховими, зоровими, дотичними, нюховими, смаковими, загального відчуття. Усі особливості, що їм властиві, і тут можуть проявлятися. Зокрема, зорові галюцинації можуть бути й елементарними, і складними, безбарвними й звичайного забарвлення, а також неприродно кольоровими; голоси “у думках” – тихими й голосними, поодинокими й множинними.

Гіпнагогічні галюцинації – бачення або слухові обмани, які виникають у випадку закритих очей перед засипанням або в дрімотному стані.

Гіпнопомпічні галюцинації – бачення або різні слухові обмани, які виникають під час пробудження.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розлади сприйняття“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття
  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами