Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

Судова медицина

Статева зрілість – стан організму, що характеризується загальним фізичним розвитком та морфофункціональним станом статевих органів, який дозволяє людині без шкоди для здоров'я здійснювати статеві функції. Визначення факту досягнення статевої зрілості може бути предметом судово-медичної експертизи у випадку розслідування статевих злочинів. Ураховуючи те, що висновок експерта в цьому разі фактично визначає наявність складу злочину або відхиляє його, висновок має бути категоричним. Експертне визначення статевої зрілості здійснюється з урахуванням даних анамнезу на підставі комплексної оцінки загального фізичного розвитку, виразності вторинних статевих ознак (за результатами антропометрії) та здатності (у жінок) до злягання, зачаття, виношування плода, пологів, вигодовування та здатності (у чоловіків) до запліднення. Експертизу виконує судово-медичний експерт, який пройшов відповідну підготовку, або судово-медичний експерт разом з акушером-гінекологом, або урологом.

Статеве життя – сукупність соматичних, психічних і соціальних процесів та відносин, на яких ґрунтуються й через які задовольняються статеві потяги. Розрізняють генітальні та екстрагенітальш форми статевого життя. Нормальною формою статевого життя є статеві зносини (статевий акт, коїтус) між чоловіком та жінкою, що разом із духовним єднанням становить поняття "повноцінне статеве життя".

Статеві зносини (син.: статевий акт, статеве зближення, злягання, коїтус) – фізіологічний процес, який починається з моменту введення в піхву статевого члена та закінчується еякуляцією й оргазмом.

Еякуляція – сім'явипорскування; випорскування сімені (сперми, еякуляту) із сечовипускального каналу, яке відбувається під час статевого акту, але може відбуватися й поза ним, напр. під час мастурбації та полюції. Еякуляцію слід відрізняти від сперматореї, яка характеризується повільним виливом сперми із сечовипускального каналу за відсутності ерекції та оргазму та спостерігається під час деяких захворювань.

Оргазм – відчуття повного задоволення, насолоди, любострастя в момент закінчення статевого акту або внаслідок інших форм статевого розрядження.

Нездатність до статевого життя – найчастіше зумовлена імпотенцією.

Імпотенція – стан, за якого чоловік не може виконувати статевий акт, або забезпечити досягнення сексуальної задоволеності в обох партнерів. Термін “імпотенція” в сучасній сексологічній літературі зникає, вживається в синдромологічному значенні. Аналіз причин імпотенції свідчить про її поліетіологічність, зокрема, виокремлюють: псевдоімпотенцію; імпотенція в зв'язку з порушенням нейрогуморальних складових копулятивного циклу, психічної складової, ерекційної складової, еякуляторної складової. Кожна із цих груп має конкретні клінічні форми.

Судово-медичне значення імпотенції полягає в тому, що під час розслідуванні в суді певних кримінальних та цивільних справ виникає необхідність у судово-медичній експертизі здатності чоловіка до статевих зносин. У кримінальних справах це питання вирішується в разі обвинувачення в статевих злочинах (зґвалтування, мужолозтво, статеві зносини з неповнолітніми особами, розпусні дії), а також для визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень статевих органів, уретри, тазових кісток, хребта, центральної та периферійної нервової системи, що могли спричинити розвиток імпотенції. У цивільних справах встановлення факту розладу потенції може бути необхідним для розгляду питання про аліменти, визначення батьківства тощо. Визначення розладу потенції виконується відповідно до положень "Правил судово-медичної експертизи статевих станів чоловіків". Окрім судово-медичного експерта необхідною є участь сексопатолога, а іноді уролога. Висновки про порушення статевої функції мають бути достатньо аргументовані та повинні вказувати на причину та форму імпотенції. Якщо під час обстеження не знайдено ознак імпотенції, це також має бути відображено у висновках експерта.

Кастрат (син.: євнух, скопець, вихолощений) – особа чоловічої статі, що позбавлена (анатомічно або функціонально) обох статевих залоз шляхом кастрації.

Кастрація – діяння, що зумовило повне та необоротне припинення функції статевих залоз (гонад). До таких дій належать: хірургічне видалення статевих залоз, рентгенівське опромінювання, травма або інфекція, що супроводжується деструкцією тканини гонад.

Втрата однієї статевої залози – гемікастрація не є повною кастрацією, бо збережена залоза компенсує функцію втраченої. Наслідком кастрації є імпотенція.

Плідна спроможність у чоловіків полягає в здатності до статевих зносин та здатності до запліднення. Чоловік може бути здатним до статевих зносин та нездатним до запліднення й навпаки. Нездатність до статевих зносин, як правило, обумовлена імпотенцією, а нездатність до запліднення – патологією сперматогенезу (сперматозоїдів).

Плідна спроможність у жінок обумовлена можливістю до статевих зносин, зачаття, вагітності та пологів.

У разі визначення плідної спроможності в чоловіків та жінок експертиза повинна виконуватися за участю різних спеціалістів (уролога, акушера-гінеколога, сексолога тощо), часто в умовах стаціонару.

Запліднення – процес злиття чоловічої статевої клітини (сперматозоїда) з жіночою яйцеклітиною з наступним утворенням ка. Здатність до запліднення визначається за наявністю в чоловіка сперматогенезу та за відсутністю патологічних змін у сперматозоїдах.

Зачаття – початок формування та розвитку нового організму після сполучення зрілої яйцеклітини зі сперматозоїдом. У судово-медичній практиці визначається здатність до зачаття, його факт та строк.

Нездатність до запліднення – обумовлена рядом патологічних процесів, що виключають можливість запліднення (напр., травми статевих органів, порушення сперматогенезу, еякуляції тощо). Визначення нездатності до запліднення виконується у випадку розгляду справ про статеві злочини, розторгнення браку та стягання аліментів, у разі визначення тяжкості тілесних ушкоджень тощо. Важливу роль у діагностиці нездатності до запліднення відіграє дослідження свіжої сперми, яку одержують у присутності лікаря (використовують метод масажу простати через пряму кишку). Якщо в трьох аналізах є ознаки аспермії або некрос- пермії, то можна зробити висновок про нездатності до запліднення. Нездатність до статевих зносин (злягання) не виключає здатності до запліднення.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності
  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами