Отруєння наркотиками та токсикантами

Судова медицина

Останнім часом поширюється вживання наркотиків та токсикантів, що призводить до розвитку наркоманії та токсикоманії. Значно збільшилося протягом останніх років число випадків смертельного отруєння наркотичними та токсикоманійними речовинами. Іноді діагностика таких отруєнь є занадто складною.

Смертельне отруєння наркотичними речовинами чи токсикантами можливе внаслідок одноразового вживання цих речовин, або в осіб, що систематично вживають їх (у наркоманів чи токсикоманів).

Наркотики – термін, який уживають у медицині для позначення групової належності ряду нейротропних лікарських засобів. До наркотиків належать лікарські засоби, хімічні та біологічні продукти, що здатні спричинити наркоманії та офіційно занесені до списку наркотичних засобів відповідним наказом Міністерства охорони здоров'я України. Не слід ототожнювати наркотики із засобами для наркозу, зокрема, для загальної анестезії та для загального знеболювання.

Засіб визнається наркотичним лише у випадку наявності трьох критеріїв: медичного – засіб, речовина, ліки, що впливають на ц.н.с. (стимулююча, седативна, галюциногенна дія) і це є причиною немедичного використання; соціального – немедичне використання веде до соціально значущих наслідків; юридичного – через вище зазначене офіційна установа (Міністерство охорони здоров'я України) повинна визнати цей засіб наркотичним та занести до списку наркотичних засобів.

Токсикант – яка завгодно речовина, що здатна викликати інтоксикацію або токсикоманію.

Таким чином, уживання цих засобів не з лікарською метою призводить до розвитку наркоманії чи токсикоманії.

Наркоманія – хворобливий потяг до вживання наркотиків. Як правило, наркоманія розвивається від уживання одного наркотику, але можлива залежність і від кількох наркотичних засобів. Така наркоманія називається полінаркоманією. Уживання наркотиків супроводжується ейфорією. Тривалість та характер ейфорії залежать від виду та кількості вжитого наркотику.

Тривала перерва у вживання наркотику чи токсиканта викликає розвиток абстиненції. Це особливий психічний та фізичний стан, що виникає в наркоманів після раптового припинення вживання речовин, які викликають патологічну залежність (алкоголь, наркотики, окремі не лікарські та лікарські засоби). Абстиненція характеризується сукупністю специфічних психічних, вегетосоматичних та неврологічних порушень, які зникають після вживання чергової дози тієї самої речовини.

Токсикоманія – захворювання, пов'язане з немедичним вживанням речовин та лікарських засобів (що не належать до наркотичних або психотропних за конвенцією ВООЗ 1961 та 1971 pp.), які є причиною хвороб, призводять до хворобливого стану і змінюють психіку та поведінку. За перебігом, методами діагностики та морфологією токсикоманія аналогічна наркоманії.

Найбільш поширеними є такі форми наркоманії:

Гашишизм – наркоманія, при якій предметом пристрасті та зловживання є гашиш (марихуана) – смола листя та стебел індійських конопель (Cannabis indica). Гашиш використовується для куріння у вигляді чистої смоли або в суміші з тютюном; його жують, додають до страв та напоїв. Звикання до гашишу розвивається протягом 2-3 років його регулярного вживання. Абстиненція розвивається на 5-6-му році зловживання гашишем. Гашишизм має три стадії: зміни особистості, енцефалопатії та стадію недоумства. Для зовнішнього вигляду хворого характерними є жовтуватий відтінок шкіри, схуднення. У внутрішніх органах: міокардіодистрофія, гепатит, ниркова недостатність.

Опійна наркоманія виникає внаслідок тривалого вживання опію (син. опіум) – висохлий на сонці молочний сік, що виділяється зі спеціальних надрізів на нестиглих головках снотворного маку родини Papaveraceae. М'яка маса темно-бурого кольору, частково розчинна у воді та 20%-му спирті. Містить близько 20 алкалоїдів та близько 20% опію. Основні алкалоїди: морфін, кодеїн, папаверин, носкапін. Смертельна доза 2-5 г. Морфологічні зміни подібні до змін, що спостерігаються під час отруєння морфієм.

Морфінізм – форма наркоматі, при якій предметом потягу є морфін. Клінічно виявляється періодом збудження й ейфорії. Морфін – наркотичний анальгетик; алкалоїд опію. У медичній практиці використовують морфіну гідрохлорид (C17H19NO3 HCl SH2O). Білий кристалічний порошок, який жовтіє під час зберігання. Поволі розчиняється у воді, погано у 95% етиловому спирті, мало у хлороформі та ефірі. Може бути причиною отруєння та розвитку одного з видів наркоманії – морфінізму. У випадку отруєння морфіном виникає запаморочення голови, нудота, блювання, посиніння губ, втрата свідомості, сон, втрата рефлексів. Смерть настає в період коми від асфіксії. Смертельна доза морфіну 0,2- 0,5 г. Під час розтину трупа характерними є такі морфологічні ознаки: персистуючий гепатит без ознак розвитку цирозу та жирової дистрофії гепатоцитів, виразна гіперплазія лімфоїдних фолікулів селезінки з великими реактивними центрами, ознаки енцефалопатії тощо. Морфін довго зберігається у внутрішніх органах. Для судово-хімічного дослідження беруть шлунок та частину тонкої кишки з умістом, печінку, нирку, легені, головний та спинний мозок, кров та сечу.

Уживання героїну швидко призводить до розвитку наркоматі – героїнізму. Героїн – наркотичний анальгетик групи морфіну – діацетилморфіну гідрохлорид. За дією схожий на морфін, але більш активний, сильніше пригнічує дихання, зумовлює виразну ейфорію. Героїн спричинює тяжкі отруєння та смерть. Під час розтину трупа специфічних змін немає. Героїн в органах виявляють шляхом судово-токсикологічного дослідження.

Кодеїнізм – форма наркоманії, при якій предметом потягу є кодеїн. Наркотичне сп'яніння у випадку кодеїнізму супроводжується веселим настоєм, почуттям легкості, піднесенням, бажанням розмовляти, спілкуватися, діяти, сверблячкою верхньої половини тулуба, відчуттям поколювання в шкірі, хвиль тепла тощо. Абстинентний синдром розвивається на 4-6-му місяці регулярного вживання кодеїну.

Кокаїнізм – форма наркоманії, при якій предметом пристрасті є кокаїн (алкалоїд, який міститься в листі південноамериканського чагарнику Erythroxylon coca Lam.); його вживають як наркотичний засіб внутрішньовенно, рідше – шляхом вдихання порошку. Клінічна картина: наркотичне сп'яніння, що супроводжується підвищенням загального тонусу, бажанням діяти, спілкуватися, легкістю рухів та мислення, веселим настроєм; шкірний покрив блідий, слизові оболонки сухі, зіниці розширені, артеріальний тиск підвищений, має місце почастішання пульсу й дихання, підвищення м'язового тонусу, посилення рефлексів, збільшення діурезу. У випадку отруєння кокаїном смерть часто розвивається від параліч} дихального центру. Патолого-анатомічна картина не має характерних особливостей. В організмі кокаїн розкладається з утворенням екогоніну, тому схема судово-хімічного дослідження на кокаїн ґрунтується на виявленні алкалоїдів. Кількісне визначення виконується спектрофотометричним або фотоелектрокалориметричним методом на основі реакції з барвником (бромкрезоловим червоним тощо).

Барбітуратизм (син. барбітуроманія) – форма наркоманії, що зумовлена звиканням, потягом до частого вживання значних доз барбітуратів; призводить до хронічної інтоксикації, що супроводжується порушеннями в ц.н.с. та психіці.

Можливий розвиток наркотичної залежності внаслідок тривалого вживання психодислептичних речовин (син.: психодислептики, галюциногени, психоміметики тощо). Це синтетичні або рослинного походження психотропні речовини, що викликають психічні розлади. До них належать, зокрема, похідні d-лезергінової кислоти (ЛСД), триптаміну, фенілетиламіну, що є наркотиками. У значних дозах вони спричинюють отруєння та смерть.

Діетиламід лезергінової кислоти (син: ДЛК, ЛСД, LSD) – одна з найбільш активних психодислептичних речовин, яка в дозі 1 мкг/кг зумовлює тимчасове порушення вищої нервової діяльності з розвитком маніакального або депресивного ефекту, марення та гацюцинаторш порушення; значні дози ДЛК спричинюють тяжке отруєння. Тривале вживання ДЛК призводить до лікарської залежності, тому ДЛК віднесено до наркотичних речовин. Шляхом судово-токсикологічного дослідження органів і тканин трупа ДЛК визначається так само, як і інші алкалоїди.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Отруєння наркотиками та токсикантами“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами
  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами