Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

Судова медицина

Посмертні зміни (син.: трупні зміни, трупні явища) – сукупність змін, що розвиваються після смерті внаслідок припинення життєвих функцій організму. Вони виявляються в різні строки (мал. 169), тому їх умовно поділяють на ранні (охолодження трупа, трупні плями, трупне задубіння, висихання трупа, автоліз) та пізні (трансформативні), коли труп розкладається та руйнується (автоліз, гниття) або відбувається природна консервація (муміфікація, сапоніфікація – утворення жировоску, торфове дублення, замерзання трупа тощо).

Трупні плями – абсолютна ознака смерті; є наслідком стікання крові під дією своєї маси до нижче розміщених частин тіла, що призводить до переповнення дрібних судин, які видно на шкірі.

Трупні плями, як правило, синьо-сірого або синьо-червоного колюру, з'являються приблизно через 1,5-2-і год. після зупинки діяльності серця. Вони проходять три стадії: гіпостаз, стаз та імбібіція. Дослідження особливостей трупних плям судово-медичним експертом дозволяє визначити давність настання смерті, а також визначити положення трупа після смерті, відносну кількість крові в трупі (рівень крововтрати), запідозрити певну причину смерті за колюром трупних плям (напр., отруєння оксидом вуглецю, аміловими спиртами, речовинами, які утворюють метгемоглобін, тощо), встановити факт переміщення трупа (за невідповідністю розміщення трупних плям позі трупа), а також вирішити деякі інші питання, що цікавлять органи слідства.

Трупні зміни залежно від терміну після смерті (Симпсон К., 1952): 1 – температура тіла; 2 – трупне задубіння; 3 – трупні плями; 4 – трупний розклад.

Мал. 169. Трупні зміни залежно від терміну після смерті (Симпсон К., 1952): 1 – температура тіла; 2 – трупне задубіння; 3 – трупні плями; 4 – трупний розклад.

Гіпостаз (син. трупний натік) – перша стадія розвитку трупних плям, що характеризується стіканням крові судинами вниз, виявляється через 1,5-2-і год. після смерті (зупинки серця). У стадії гіпостазу трупні плями легко зникають від натискання та швидко відновлюються. Від перевертання трупа в стадії гіпостазу трупні плями переміщуються. Гіпостаз триває до 8-12-ти год. і переходить у стаз.

Стаз – друга стадія розвитку трупних плям, яка настає через 8-12 год. після смерті; характеризується призупиненням переміщення крові судинами, що відбувається в стадії гіпостазу, та фіксацією трупних плям у місці їх утворення; внаслідок сильного натискання вони бліднуть. Стадія стазу триває 24-36 год. (іноді більше) і переходить у стадію імбібіції.

Імбібіція – третя стадія розвитку трупних плям, пов'язана із процесом суцільного просочування тканин гемолізованою кров'ю, змішаною з лімфою та міжклітинною рідиною. У судинах кров практично відсутня. Ця стадія розвивається через 24-36 год. після смерті (іноді через 48 год.). Від натискання пальцем на трупну пляму в стадії імбібіції її колір не змінюється, а зі зміною пози трупа трупні плями не зникають. Через дві доби після смерті через імбібіцію інтима судин та ендокарда має рожевий або брудно-червоний колір.

Охолодження трупа – зменшення температури тіла після смерті, яке відбувається поступово – в середньому на 1 °С за 1 год., якщо температура навколишнього середовища біля +16-18°С. Температура тіла нижча +20°С є вірогідною ознакою смерті. За динамікою охолодження трупа в кожному конкретному випадку можна визначити тривалість посмертного періоду. Слід мати на увазі, що ознаки гіпотермії під час огляду живої людини можуть мати місце через переохолодження, тяжке інфекційне захворювання (особливо в літніх людей), гіпопітуітаризм, гіпотиреоз, уремію, кардіогенний та септичний шок, отруєння (барбітуратами, хлоралгідратом, етиловим спиртом, наркотиками, похідними фенотіазину, препаратами групи тетрацикліну, тетрациклічними антидепресантами тощо).

Задубіння трупа (син. заклякання трупа) – своєрідне ущільнення та скорочення скелетних м'язів, яке перешкоджає пасивним рухам у суглобах, а також гладких м'язів та серцевого м'яза; є вірогідною ознакою смерті, що дозволяє визначити давність настання смерті, первинну позу трупа, іноді причину смерті.

Задубіння трупа починається через 2-4 год. після зупинки серця та досягає максимуму на кінець першої доби посмертного періоду й зникає на 3-4-у добу. Воно розвивається швидко за відносно високої (але не вище 50°С) температури навколишнього середовища та низької вологості, у осіб із добре розвиненими м'язами, у разі напруженої фізичної роботи перед смертю, отруєння речовинами, що діють на ц.н.с. (стрихнін, пілокарпін, кислота). Сепсис, тяжкі виснажливі хвороби, що передують смерті, отруєння (хлоралгідратом, блідою поганкою) зумовлюють слабке задубіння трупа або повну відсутність його.

Каталептичне задубіння трупа зберігає позу людини, що була на момент смерті. Воно виникає внаслідок руйнування речовини довгастого мозку; у випадку, коли мали місце значні корчі, що передували смерті, та розвивається в момент зупинки серця внаслідок безпосереднього переходу зажиттєвої контрактури в задубіння трупа.

Висихання трупа – посмертна зміна, яка полягає в тому, що під дією навколишнього середовища, за сприятливих умов (низька вологість повітря, добра вентиляція, відносно висока температура), труп (перш за все відкриті частини його) починає швидко висихати. Швидко висихають слизова оболонка губ, мошонка, шкіра. На склері через 5-6 год. після смерті з'являються плями трикутної форми – шерехаті ділянки сірувато- жовтого кольору на фоні прозорої та блискучої рогівки, яка міститься під віком (плями Лярше), основа трикутника звернена до райдужки, вершина – до кутів ока; це абсолютна ознака смерті.

Шкіра внаслідок висихання окремих її ділянок стає щільною, нагадує пергамент. Звідси, назва: "пергаментні плями"; вони бувають із червоним відтінком, якщо низько розміщені (в зоні трупних плям) та воскоподібні, якщо розміщені вище трупних плям. Швидко утворюються там, де ушкоджено епідерміс, наприклад, на странгуляційній борозні. Пергаментні плями не мають значення для констатації смерті – вони лише доповнюють загальну картину. Зони висихання на губах, мошонці та в інших місцях іноді помилково сприймаються як ушкодження. Висихання всього трупа (муміфікація) – це консервувальна зміна трупа.

Після настання смерті внаслідок дії специфічних клітинних ферментів тканин (катепсинів тощо) розпочинається розпад білків тканин організму – автоліз. Автолітичні процеси, наприклад, у підшлунковій залозі, призводять до часткового розплавлення її тканини, що іноді помилково сприймають як гострий геморагійний некроз; автоліз в епітелії звивистих канальців може помилково сприйматися як ознака некронефрозу; автоліз міокарда може помилково сприйматися як ознака інфаркту тощо.

Мікробний розклад трупа – початок гниття трупа під дією мікроорганізмів, що триває від моменту смерті до розвитку гнильної емфіземи (від 1 -2-ї доби до 1-5 тижнів залежно від температури зовнішнього середовища). У процесі мікробного розкладу трупа виділяють 4 стадії: 1) "свіжого трупа" – до розвитку ранніх трупних змін; 2) ранніх трупних змін – тривалістю до 2-3-х діб; 3) ранніх гнильних змін – поява трупної зелені та гнильної венозної сітки; 4) гнильна роздутість трупа (гнильна емфізема).

Гниття – процес розщеплення органічних, азотовмісних, головним чином, білкових речовин, внаслідок життєдіяльності мікроорганізмів (дії їх ферментів).

Відшарування епідермісу внаслідок розвитку початкових гнильних змін трупа.

Мал. 170. Відшарування епідермісу внаслідок розвитку початкових гнильних змін трупа.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа
  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами