Ототожнення особи невідомої людини

Судова медицина

Ідентифікація особи (син.: ототожнення, пізнання) – визначення спеціальними методами тотожності суб'єкта конкретній особі за розпізнавальними ознаками та особливостями, що його характеризують. Ідентифікація особи застосовується в слідчій та судовій практиці для виявлення

та викриття злочинця, під час розшуку осіб, щодо яких є підозра в скоєнні злочину тощо. Вона є необхідною у разі знайдення невпізнаних трупів, частин трупа, кісткових залишків тощо. Для виконання її використовують словесний портрет, "фоторобот", дані дактилоскопії (дерматогліфіки), антропометрії, фрагменти системи Бертільйона, особливі прикмети тощо.

До компетенції судово-медичних експертів під час ідентифікація особи належить дослідження трупа, частин трупів, кісток та кісткових залишків, крові, сперми та їх слідів, волосся, нігтів, а також інших частин та виділень організму, виконання генотипоскопічної експертизи, фотосуміщення тощо.

Встановлення особи людини є однією з найважливіших задач правоохоронної діяльності. Під час виконання судово-медичної ідентифікації використовують положення теорії криміналістичної ідентифікації, тобто об'єктом, що ідентифікується є особистість (індивідуальність) людини. У більшості випадків під ідентифікацією особи слід розуміти процес визначення основних установочних даних людини відносно невідомого нам об'єкта.

Таким чином, ідентифікація особистості людини в переважній більшості випадків вимагає від фахівця виконання задачі з порівняння об'єктів, одного відомого (відомо, що він належить певній особі), а іншого – невідомого. В якості невідомого об'єкта в цьому випадку експертиз для судово-медичного експерта бувають: жива людина, труп людини, труп і стані посмертних або травматичних змін, частини трупа, кров, виділення людини, волосся, шматочки біологічної тканини, контактні відбитки поверхонь тіла (окремих органів) людини, фотографії та відеозображення людини, інші об'єкти ідентифікації людини (ЕКГ, рентгенограми тощо).

Генотипоскопічний аналіз дозволяє провести ототожнення осіб, підозрюваних у скоєнні зґвалтування, убивства, тих, що причетні до розчленування та приховування трупа, викрадення дітей, торгівлі внутрішніми органами тощо. Коли є труднощі у визначення належності знайдених частин до одного трупа та в разі розслідування т.зв. "убивств без трупа", можна брати для аналізу ДНК у близьких родичів потерпілого.

Для ідентифікаційного дослідження з метою ідентифікації особи можна використовувати не лише дані дактилоскопії, але й за відбитками шкіри лоба, носа, губ тощо. Це зумовлено тим, що практично кожна ділянка шкіри людини має свої індивідуальні особливості, що використовується в криміналістиці.

З метою ідентифікації особи виконують також дослідження ферментів – ізоферментна диференціація об'єктів біологічного походження.

Особливі прикмети – це особливості, що виокремлюються під час огляду трупа або живої особи; бувають у вигляді бородавок, ластовиння, пігментних плям, зони депігментації, жировиків, рубців, а також татуювань, пороків розвитку (дефекти носа, губ, щік, піднебіння, вух, пальців), інших фізичних вад (кукса та протез, викривлення хребта – кіфоз чи сколіоз), потоншення та вкорочення кінцівок, клишоногість, плоскостопість), різних патологічних процесів (пухлин, виразок, свищів, грижі, екзем, набряків тощо). Серед особливих прикмет важливе місце займають татуювання. До функціональних особливих прикмет належать кульгавість, тик, заїкуватість, гаркавість, акцент, особливості тембру голосу, тремор тощо.

Каліцтвом (виродливістю) називають пороки розвитку, що спотворюють частини тіла або все тіло та помітні вже під час зовнішнього огляду живої людини або трупа.

Татуювання (татуїровка) – зображення на тілі людини, що виконані шляхом наколювання голкою та втиранням під шкіру фарбувальних речовин; іноді свідчить про перебування особи в місцях позбавлення волі, про її професію (моряк, військовий).

Сколіоз – викривлення хребта в людини вбік. Найчастіше виникає в дітей внаслідок перенесеного рахіту, поліомієліту тощо.

Тремор – тремтіння, дрижання, трепетання, трясіння; наприклад, тремор рук чи голови, що є особливою прикметою.

Важлива значення для виконання ідентифікації мають словесний портрет (в т.ч. "фоторобот"), опис одягу, пізнавальна фотографія, визначення групи крові, дактилоскопія тощо, надзвичайно інформативною є генотипоскопічна експертиза.

Пізнавальна фотографія, словесний портрет та дактилограми використовуються з метою ідентифікації невідомої особи.

Дактилоскопія – розділ криміналістики, що досліджує будову шкірних узорів пальців рук із метою визначення особи (ідентифікації) реєстрації та розшуку кримінальних злочинців. Дактилоскопії підлягають трупи непізнаних осіб, її виконують працівники слідчих органів за участю судово-медичного експерта, шляхом одержання дактилограми – відбитка, що утворюється внаслідок притиснення пальців рук, покритих відповідною речовиною, до поверхні паперу. Є свідчення про те, що за даними дерматогліфіки можна визначити деякі хвороби (шизофренію, лейкоз, олігофренію, заїкуватість, цукровий діабет тощо).

Правоохоронні органи збирають повноцінні матеріали для виконання ідентифікаційного дослідження, загальні відомості про джерела такої інформації наведені в таблиці 68.

Таблиця 68

Джерела одержання ідентифікаційної інформації про тих, які пропали безвісті

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ототожнення особи невідомої людини“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини
  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами