Паранояльний синдром виникає на фоні ясної свідомості, відзначається первинним систематизованим імперативним маренням різного змісту (ревнощів, переслідування тощо). При цьому маренні характерним є деталізація, пов'язана з більшою кількістю доводів – т.зв. маревна ретельність.
Галюцинаторно-параноїдний синдром – об'єднання маячних ідей (переслідування, отруєння, завдання шкоди, нанесення фізичної шкоди) з вербальними галюцинаціями, часто проявами синдрому Кандинського-Клерамбо. В одних випадках домінують марення, в інших – сенсорні прояви (галюцинації вербальні тощо).
Кандинського-Клерамбо синдром (психічного автоматизму) – об'єднання маячних ідей, насамперед переслідування, з ідеями психічного й фізичного впливу, з відчуженням думок, почуттів, учинків. Це складне психопатологічне порушення, у якому розрізняють 3 групи розладів: асоціативний сенсорний і руховий типи автоматизмів; псевдогалюцинації, часто імперативні за змістом; марення впливу, переслідування.
Асоціативний автоматизм розвивається, зазвичай, першим. Його ініціальним проявом є ментизм (мимовільний, нестримний, швидкий потік думок або уявлень) або відчуття оволодіння (відчуття, що суб'єкт не належить сам собі, а ним володіє якась стороння сила). З інших розладів зустрічаються: мимовільне згадування; насильницьке згадування; симптом відкритості (відчуття, що думки хворого відомі навколишнім); думки відлуння (усе, про що думає хворий, “чують” навколишні й повторюють у голос), слухові й зорові псевдогалюцинації; насильно зникаючі з голови думки; відчуття впливу на почуття і їх насильницькі зміни.
Сенсорний (сенситивний, сенестопатичний) автоматизм – це різні за характером (нерідко у вигляді болю) і локалізацією відчуття, які начебто штучно зроблені.
Руховий (кінестетичний) автоматизм – здійснення проти бажання різних рухів (головою, язиком тощо), а в окремих випадках – виражені вголос, що сприймаються як насильницькі.
Цей примусовий характер усієї психічної діяльності у випадку синдрому Кандинського-Клерамбо може в тлумаченнях хворого співвідноситися з конкретними формами впливу: гіпнозом, електричним струмом, атомною радіацією, особливими променями тощо (марення впливу).
Парафренний синдром – об'єднання фантастичних за змістом маячних ідей психічних автоматизмів, галюцинацій, часто – конфабуляцій, сплутаності. Нерідко спостерігається симптом ілюзії двійників, симптом помилкових дізнавань (симптом Капгра), коли незнайомі особи сприймаються як знайомі (симптом позитивного двійника) або родичі й близькі, відомі хворому, сприймаються ним як незнайомі, чужі, підставні, які затримувалися під нього близьких (симптом негативного двійника). Трапляється, що та сама особа послідовна міняється (симптом Фреголі). У деяких випадках відбувається зміна власного ”Я”, і це супроводжується мареннями величі; наприклад, хворий може вважати себе крупним державним діячем, здатним змінити світ, засновником нових держав, культур і релігій, що його переслідують впливами з міжпланетного простору тощо. Звичайно, настрій хворих неадекватно підвищений, аж до маніакального, рідше – депресивний, хоча можлива зміна знаку афекту і його глибини.
Синдроми рухових порушень
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Маревні синдроми“ на сторінці 1. Приємного читання.
