Емоції й почуття визначають відношення людини до зовнішніх або внутрішніх подразників з відображенням об'єктивних взаємин предметів і явищ навколишнього світу. Залежно від тривалості й ступеня виразності почуття розрізняють: настрій – тривалий емоційний стан, який не має значних коливань інтенсивності; пристрасть – дуже тривала, інтенсивна емоція, яка має для особи певну значимість і стосується задоволення високих і низьких потреб, визначається елементами волі, наполегливості й цілеспрямованості.
Афект – короткочасна, дуже виразна гранична емоція, яка, здебільшого, проявляється у вигляді спалаху, розряду й має певний напрямок (розпач, гнів, злість). Виділяють дві форми афекту – фізіологічний і патологічний.
Патологічний афект настільки захоплює людину, що він втрачає здатність раціонально мислити і контролювати свої дії – вся його діяльність стає спрямованої на мету, задану емоційно. У цьому стані, який не може тривати довше декількох секунд, спостерігається різка мобілізація ресурсів організму, в результаті чого людина може демонструвати ненормальну для нього силу і реакцію, однак по закінченні короткого часу ресурси організму вичерпуються, що часто призводить до втрати ним свідомості. Людина, що пережила стан патологічного афекту, не пам'ятає нічого, що з ним у цей момент відбувалося. Після цього епізоду у нього часто різко погіршується здоров'я, загострюються хронічні захворювання.
Гіпотимія (депресивний афект, депресія) – придавлений, меланхолічний, тоскний настрій, глибока скорбота, туга, нудь із невиразним відчуттям нещастя, яке насувається, і тяжкими фізичними відчуттями: стиснення у грудях, у ділянці серця, у всьому тілі. Для хворих характерними є відчуття своєї власної нікчемності, втрата апетиту й відраза до їжі, зниження потягів, порушення сну, запори тощо. Коли депресивний афект неглибокий, говорять про субдепресію або гіподепресію.
Ейфорія – підвищений, радісний настрій, пасивна веселість, безтурботність, блаженство; переважають пасивність і оптимізм. Критичне відношення до себе й усього навколишнього, рівень тлумачень бувають різко зниженими. Нерідко значно розгальмовані нижчі помисли, що приводить до ненажерливості, пияцтва, сексуальних ексцесів.
Морія – весела поведінка й підвищений настрій поєднується з потягом до клоунади, витівок дитячого типу, безглуздих жартів за наявності відчутної інтелектуальної слабості; нерідко спостерігається в олігофренів.
Екстаз – почуття підйому, захоплення, небувалого найвищого щастя; іноді супроводжується високими думками й захопленістю.
Рауш-манія – піднятий настрій поєднується з легкою зміною свідомості – обнубіляціею; ззовні хворі подібні на легко сп'янілих.
Гіпертимія (маніакальний афект, манія) – емоційний підйом найвищої виразності. Спостерігається тривале інтенсивне підвищення настрою з посиленням потягів, невтомною діяльністю. Відбувається загострення пам'яті, прискорення мислення й мови, поверхневість суджень, переоцінка власних можливостей доходить до появи манії величності (тут манія в значенні мріяння). Із супутніх вегетативних розладів характерні скорочення або відсутність сну (безсоння), прискорення пульсу. При невеликій інтенсивності маніакального афекту говорять про гіпоманію.
Вольові розлади
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розлади в сфері емоцій і почуттів“ на сторінці 1. Приємного читання.
