Послідовність заподіяння ушкоджень

Судова медицина

У разі необхідності, послідовність заподіяння ушкоджень визначають під час експертизи численних ушкоджень, що іноді є водночас і визначення давності ушкоджень.

Тілесні ушкодження та сліди-нашарування виникають із різною послідовністю. Одні з них характеризують основну травму, інші могли утворитись за певний час до пригоди або відразу після основної травми та були додатковими. Під час визначення послідовності заподіяння ушкоджень необхідно враховувати виразність слідів зовнішньої кровотечі, ступінь крововиливів за ходом ранового каналу, особливості взаємне розміщення ушкоджень. Зокрема, під час визначення послідовності заподіяння ушкоджень найбільш значущим є співставлення особливостей кісткових уламків. Наприклад, якщо має місце перелом діафіза трубчастої кістки з прониканням епіфіза цієї кістки в суглобову поверхню суміжної кістки, то перелом діафіза не є первинним, бо трубчаста кістка за наявності перелому не може зануритися в суміжні кісткові утворення. Відомою є ознака послідовності ушкоджень – співвідношення тріщин плоских кісток. Тріщини, що утворилися внаслідок повторного ушкодження, не перетинають тріщин, що виникли первинно.

Двобічні, симетрично розміщені множинні переломи кісток таза або грудної клітки не виникають вторинно після однобічного ушкодження цієї частини скелета. Під час визначення послідовності утворення слідів ураховується пошаровість відкладення мікрочасточок засобів травмування, прокладок та забруднень. Для вирішення питання про послідовність ушкоджень велике значення має вірно сформульований судово-медичний діагноз.

Послідовність заподіяння ушкоджень м'яких тканин визначається за умови достатнього проміжку часу між ними, за виявом реакції запалення. Іноді послідовності ушкоджень у разі заподіяння ран можна визначити за характером кровотечі – у більш пізній рані менша кровотеча. У разі поранення великої судини виникає рефлекторний спазм периферійних артерій ("закон більших воріт") і наступні поранення не мають звичайної кровотечі, це іноді дає підстави помилково вважати їх посмертними. Якщо після поверхневих ушкоджень поранено велику судину, то кровотеча з поверхневих поранень може припинитися.

Колені, колено-різані, вогнестрільні проникні ушкодження грудної клітки призводять до пневмогемотораксу, що супроводжується зміщенням легень угору й до середини. Якщо було ушкоджено легені, то рановий канал у легенях зміщується відносно ранового каналу в грудній клітці, а наступні поранення мають менше зміщення або взагалі його не мають (мал. 55).

Різальна зброя в ряді випадків може ушкоджувати одну ділянку кілька разів. Якщо ушкодження заподіяне своєю рукою, то на кінці рани є додаткові надрізи ("насічки" або “вуса”), за якими, з урахуванням структури дна рани, визначається послідовність травматизації. Якщо рани заподіяні неодночасно й перетинають одна одну під кутом, то після зведення їх країв виявляється зміщення країв рани, яка нанесена пізніше (мал. 56).

Послідовність поранення грудної клітки: 1 – перше поранення; 2 – друге поранення.

Мал. 55. Послідовність поранення грудної клітки: 1 – перше поранення; 2 – друге поранення.

Послідовність заподіяння ран: 1 – перше поранення; 2 – друге поранення.

Мал. 56. Послідовність заподіяння ран: 1 – перше поранення; 2 – друге поранення.

Вогнестрільне ушкодження плоских кісток призводить до у творення циркулярних τα радіальних тріщин, а в разі виконання повторного пострілу в цю ділянку друге вогнестрільне ушкодження має лише радіальні тріщини, які не перетинають аналогічні тріщини від першого ушкодження (мал. 57).

Тріщини в кістах черепа у випадку первинних і вторинних вогнепальних пораненнях голови (цифрами позначена послідовність поранень): а – вхідні отвори; б – вихідні отвори (А.М. Деменчак. ВС. Тишин. 1954).

Мал. 57. Тріщини в кістах черепа у випадку первинних і вторинних вогнепальних пораненнях голови (цифрами позначена послідовність поранень): а – вхідні отвори; б – вихідні отвори (А.М. Деменчак. ВС. Тишин. 1954).

Ознака Шавіньї-Нікіфорова: тріщини внаслідок наступних ударів не перетинають тріщин внаслідок попередніх ударів (цифрами позначено послідовність ударів).

Мал. 58. Ознака Шавіньї-Нікіфорова: тріщини внаслідок наступних ударів не перетинають тріщин внаслідок попередніх ударів (цифрами позначено послідовність ударів).

Послідовність ушкодження плоских кісток визначається за ознакою, що описані Шавіньї-Нікіфоровим (мал. 58). Ця ознака ґрунтується на тому. що тріщини не перетинають тих. які утворилися попередньо.

Послідовність ударів за характером переломів кісток черепа визначають також за ознаками, які описали Г.Л. Голобородько (1958), Л.В. Станіславський (1976), О.В. Філіпчук (1969).

Внаслідок травми тупими твердими предметами з утворенням численних переломів, зокрема, під час компресії грудної клітки, спочатку утворюються "згинальні" переломи, а потім – "розгинальні". Повторні ушкодження плоских кісток, як правило, призводять до виникнення додаткової деформації на місці попереднього перелому.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Послідовність заподіяння ушкоджень“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень
  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами