Дослідження трупа

Судова медицина

Судово-медична експертиза трупа виконується у випадках: насильницької смерті (убивство, самогубство, нещасний випадок) та в разі підозри на насильницьку смерть, незалежно від місця її настання та тривалості перебування в лікувальних закладах; раптової смерті, якщо діагноз захворювання не встановлений за життя, а лікарем лікувального закладу за місцем проживання покійного не видано ''Лікарське свідоцтво про смерть”; смерті в лікувальних закладах від захворювання, якщо органи слідства мають заяву про невірні дії медперсоналу; знайденні трупів невідомих осіб, частин розчленованих та скелетованих трупів. Судово- медичний розтин трупа (син.: автопсія, обдукція, прозекція, секція) виконується за розпорядженням (вказівкою) судово-слідчих органів.

Порядок та техніка виконання цієї експертизи передбачені спеціальними “Правилами виконання судово-медичної експертизи (дослідження) трупів у бюро судово-медичної експертизи''. Розтин трупа дозволяється лише через 12 годин штатному судово-медичному експертові, а за його відсутності залучають іншого лікаря (лікаря-експерта) незалежно від фаху.

Судово-медична експертиза трупа починається з ознайомлення судово-медичного експерта з документами, що надіслані до бюро: постановою про виконання судово-медичної експертизи (або розпорядження органів дізнання про розтин трупа), протоколом огляду трупа на місці події (або виявлення), історією хвороби (якщо труп привезено з лікувального закладу), іншими матеріалами дізнання та слідства. Результати дослідження фіксуються у висновку (акті) про судово-медичне дослідження трупа, який має три частини: вступ, опис дослідження та висновок експерта.

Дослідження починається із зовнішнього огляду трупа, опису одягу та взуття, пошкоджень та забруднень на ньому; визначення статі, віку, статури, зросту, ваги тіла тощо. У випадку експертизи невідомих осіб складається словесний портрет, описуються особливі прикмети, виконується фотографування, дактилоскопія, складається пізнавальна карта. Визначають наявність та локалізацію трупних плям, стан задубіння трупа.

Звертається особлива увага на спів падання (чи невідповідність) ушкоджень на тілі та на одягові. При цьому слід враховувати особливості пошкодження одягу через наявність на ньому складок – кількість ушкоджень на одягові може бути більшою ніж на тілі (мал. 184).

Механізм утворення колено-різаних пошкоджень одягу внаслідок проходження клинка через складки (схема за Werkgartner): а – клинок проходить через товщу складки; б – дотикове пошкодження складки.

Мал. 184. Механізм утворення колено-різаних пошкоджень одягу внаслідок проходження клинка через складки (схема за Werkgartner): а – клинок проходить через товщу складки; б – дотикове пошкодження складки.

Починаючи з голови й далі вниз оглядають частини тіла та описують усі ушкодження (їх локалізацію, розміри, колір, глибину, стан країв, наявність на них нашарувань, ознак зажиттєвості ушкоджень тощо). Шляхом ощупування кісток обличчя, голови тощо визначається наявність або відсутність переломів. Потім оглядають зовнішні статеві органи та зону відхідника. Результати огляду із зазначенням наявності або відсутності певних ознак ушкодження заносяться до акту судово-медичного дослідження трупа.

Маса тіла людини – один з антропометричних показників, що використовується, зокрема, для розрахунку кількості алкоголю, випитого перед настанням смерті, величини травмувальної сили у випадку дорожньо- транспортних пригод тощо. Маса частин тіла дорослої людини (за даними Д. Донського) (у % від загальної маса тіла людини): голова – 7, тулуб – 43, стегно – 12, гомілка – 5, стопа – 2, плече – 3, передпліччя – 2, кисть – 1.

Довжина тіла (син. зріст) – один з антропометричних показників, що характеризує довжину тіла людини, (в положенні стоячи) від підошви до найвищої точки голови – тімені. Довжина тіла належить до особливих прикмет та обов'язково визначається під час судово-медичної експертизи трупів (виконується вимірювання трупа лінійкою в лежачому стані). Умовно дорослих людей за зростом поділяють на: дуже високих, високих, вище середнього, середнього, нижче середнього, низького й дуже низького зросту; а в дітей такого поділу зросту немає. Довжина тіла в разі медико-криміналістичного дослідження може визначатися за залишками кісток скелету людини. Для цього існують як математичні методи, так і спеціально опрацьовані комп'ютерні програми.

Внутрішній огляд трупа складається з обов'язкового дослідження трьох порожнин: черепа, грудей та черева, а за наявності ушкоджень хребта досліджують спинний мозок. Якщо є ушкодження на трупі, беруть кров для визначення групової та типової належності.

Розтин трупа виконується за загальноприйнятими методами. Найпоширенішими є метод розтину описаний А.І. Абрикосовим та Г В Шором.

За методом Абрикосова органи та анатомо-фізіологічні систем не роз'єднують, а виймають їх у сукупності в такій послідовності: органи шш та грудної порожнини; потім кишечник; печінку, шлунок, дванадцятипалу кишку та підшлункову залозу; нирки, сечові шляхи та статеві органи; селезінку виймають окремо. Після вилучення органів їх досліджують за існуючою методикою: розмір, маса, форма, стан поверхні, колір, консистенція та інші властивості, стан органів на розрізі та стан їх порожнин.

Метод розтину Шора – метод повної евісцерації, який полягає в тому, що органи шт, грудної, черевної порожнини та малого тазу виймають у вигляді одного суцільного комплексу, у подальшому органи не розділяють, а досліджують їх у взаємозв'язку. Цей метод дозволяє дослідити хід ранового каналу в органах, техніку виконання операцій на внутрішніх органах та інші питання.

Під час розтину виконується поетапне дослідження всіх органів та систем з обов'язковою фіксацією в акті наявності або відсутності патологічних змін, не замінюючи опис висновками (діагнозом патологічного процесу). Під час розтину порожнин та окремих органів визначається наявність або відсутність специфічних запахів. У разі дослідження вогнестрільних ран та колених ран робиться опис ранового каналу. Експерт бере необхідні органи для гістологічного, органи та вміст органів – для судово-токсикологічного дослідження (якщо є підозра на отруєння), певні тканини – для медико-криміналістичного дослідження (шкіру навколо вхідного отвору чи вихідного отвору в разі вогнестрільного поранення, шкіру із зони електромітки) тощо.

Експертиза трупа може бути розпочата тільки після появ ранніх трупних явищ (охолодження, трупних плям, трупного заклякання).

До появи згаданих змін розтин трупа може бути проведений тільки після констатації смерті у встановленому законом порядку і після оформлення акта судово-медичного дослідження (висновок експерта), один примірник якого повинен бути наданий експерту до початку розтину.

Після ознайомлення з документом про проведення експертизи, іншими документами, що додані до нього, і складання плану проведення експертизи експерт проводить зовнішнє дослідження трупа, яке повинно містити дослідження одягу, взуття та інших предметів, що були доставлені з трупом, і власне дослідження трупа.

Дослідження одягу треба починати з переліку, шар за шаром, окремих його предметів та їх розміщення на трупі в момент огляду. Вказуються назва предметів одягу, вид матеріалу, колір і ступінь зношеності тканини, наявність і стан петель, гудзиків і защіпок. Перелічують і описують вміст кишень та інших предметів, доставлених з трупом.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дослідження трупа“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа
  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами