Виконання судово-психіатричної експертизи

Судова медицина

Судово-психіатричним експертом може бути лише особа, що має повну вищу медичну освіту, має кваліфікацію лікаря психіатра та пройшла спеціалізацію з судової психіатрії.

Виконання судово-психіатричної експертизи, як правило, доручається постійно діючим судово-психіатричним комісіям, що працюють на базі психоневрологічних диспансерів чи психіатричних лікарень, але слідчий, чи суд мають право самі визначати склад комісій, або експертну установу. До складу комісії входять три та більше членів, залежно від складності експертизи. Права та обов'язки експертів визначені процесуальним законодавством та Законом України про судову експертизу.

Судово-сексологічна експертиза

Судова сексологія – розділ судово-медичної психіатрії, що досліджує питання експертизи сексуальних (статевих) злочинів. Це відносно молода галузь науки, що набуває самостійного характеру через зростаючу потребу використання сексологічних знань для вирішення правничих питань. Судова сексологія тісно пов'язана із психіатрією, психологією, кримінологією та криміналістикою.

Сексуальна злочинність відносно поширена форма злочину. Судові сексологи вважають, що чинниками, які впливають на сексуальну злочинність є стать, агресія, алкоголь, наркоманія та патологічний розвиток особи, девіації тощо. Найпоширенішими сексуальними злочинами є зґвалтування (інцестне; групове; індивідуальне; особи, у стані природного сну; особи, у стані наркотичного чи гіпнотичного сну; "содомічне"), педофілія, ексгібіціонізм), сексуальне вбивство.

Розлади надання сексуальної переваги (парафілії) – це правдиві (дійсні) викривлення статевих потягів (сексуальні відхилення), що повністю або частково заміняють нормальне статеве життя. Формуючись до настання статевої зрілості, від простих до більш складних форм, згодом, особливо під впливом алкоголізації інших видів негативного соціального досвіду, такі сексуальні розлади здобувають усе більше грубого й агресивного характеру, чим і зумовлене їх судово-психіатричне значення. Є декілька проявів парафілії.

Фетишизм (сексуальний символізм) – це коли сексуальне порушення й задоволення в особи виникають під час спостереження, одержання різних предметів нижнього одягу особи протилежної статі. Заради заволодіння такими предметами часто скоюються крадіжки. Серед різновидів фетишизму: нарцисизм – власне тіло стає об'єктом статевого потягу й задоволення; трансвестицизм – перевдягання з цією же метою в одяг протилежної статі; пігмаліонізм – зображення людського тіла і його частин відіграють роль фетиша.

Ексгібіціонізм – сексуальне задоволення настає тоді, коли особа оголює власні статеві органі перед особами протилежної статі, найчастіше чоловіка перед жінками й дітьми, без намірів здійснити статевий контакт. Така поведінка є переважно причиною залучення цих осіб до кримінальної відповідальності за хуліганство. Різновидом ексгібіціонізму є кандаулезизм – демонстрація з цією ж метою власної оголеної сексуальної партнерки (дружини) стороннім чоловікам.

Вуайеризм – потяг до підглядання за статевим актом або оголеними об'єктами власної статевої зацікавленості, надмірне захоплення порнографією.

Педофілія – сексуальний потяг до дітей. Частіше буває в чоловіків похилого віку, включаючи осіб зі статевими вадами. Жертви, як дівчатка, так і хлопчики, часто стають об'єктами насильницьких дій, у т.ч. з тяжкими фізичними й психічними наслідками, особливо у випадках поєднання педофілії з садизмом. Особи з ознаками педофілії часто можуть обирати професії, яка пов'язані з контактами з дітьми (вихователі, учителі, медпрацівники тощо).

Садомазохізм або садизм (алголагнія активна) – статеве задоволення особи можливе в результаті заподіяння нею болісних страждань, іноді тяжких тілесних ушкоджень сексуальному партнерові й навіть убивство його.

Геронтофілія – сексуальний потяг до осіб старечого віку, часто супроводжується садистськими діями, убивством жертв.

Некрофілія – статевий потяг до трупів; крайній її прояв – некрофагія коли з'їдаються окремі частини трупа. Некрофіли, частіше чоловіки, бувають переважно працівниками моргів, цвинтарів.

Враховуючи особливу складність судово-психіатричної оцінки злочинів і соціально-небезпечних протиправних дій, скоєних на ґрунті сексуальних розладів, слід зазначити, що насамперед визначається наявність у досліджуваного основного психічного захворювання, яке могло спричинити такі розлади. У випадках, коли такі розлади виникають у хворих на шизофренію, маніакально-депресивний психоз або іншу хворобу, розв'язання експертних питань залежить від виразності й глибини проявів основного психічного захворювання. Істинним (дійсним) розладам властиві: повторюваність, однотипність дій, відсутність матеріальної заінтересованості й прагнення приховувати відповідні дії, патологічна мотивація.

Коли ж у досліджуваних осіб виявляються лише ознаки психопатій, а не дійсно розладів потягів істинного типу, вони визнаються осудними, оскільки можуть усвідомлювати фактичний характер своїх суспільно-небезпечних дій, які кваліфікуються за відповідних умов як кримінальний злочин. Непідсудними частіше визнаються в практиці судочинства особи з піроманічними розладами.

В Україні відсутні спеціалізовані судово-сексологічні установи, тому судова експертиза за справами, що містять сексуальний злочин, виконується судовими медиками, судовими психіатрами, судовими психологами, сексологами чи сексопатологам, або комплексно із залученням різних фахівців.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Виконання судово-психіатричної експертизи“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи
  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами