Порядок призначення та виконання судової експертизи визначається процесуальним законодавством.
Відповідно до думки провідних вітчизняних фахівців з питань кримінального права В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова та О. М. Бандурки, що висловлена ними в науково-практичному коментарю до КПК України, існує такий порядок призначення судових експертиз.
Згідно з π. 25 ч. 1 ст. 3 КПК експерт є учасником кримінального провадження і може брати в ньому участь як на стадії досудового розслідування (досудове слідство та дізнання), так і на стадії судового провадження у першій інстанції. Порядок залучення експерта визначається ст. 243 КПК.
Експертом може бути будь-яка об'єктивна й незаінтересована у результатах кримінального провадження особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями і навичками, має право відповідно до ЗУ "Про судову експертизу" на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.
До інших спеціальних знань і навичок можна віднести спеціальні пізнання в окремих галузях мистецтва, ремесла тощо.
Саме цими ознаками експерт відрізняється від спеціаліста, який здійснює лише технічне сприяння в проведенні будь-якої процесуальної дії та надає консультації з цих питань.
Правовий статус, роль експерта у досудовому розслідуванні та судовому провадженні, окремі вимоги та гарантії його незалежності встановлені статтями 69, 79, 80, 83, 84, 93, 95, 101, 118, 122, 124, 242-245, 266, 327, 332, 244, 352, 356, 517, 518 КПК, ЗУ "Про судову експертизу".
Згідно зі ст. 7 ЗУ "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють судові експерти державних спеціалізованих установ, а також в окремих випадках – судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.
До державних спеціалізованих установ належать науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково- дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово- психіатричні установи Міністерства охорони здоров' я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
Виключно судовими експертами державних спеціалізованих установ здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово- медичних і судово-психіатричних експертиз.
Для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися, крім судових експертів, також інші фахівці з відповідних галузей знань.
Згідно з вимогами ст. 10 ЗУ "Про судову експертизу" експертизи та інші дослідження в експертних установах можуть провадитись також позаштатними працівниками цих установ.
Експерт є незалежною особою – в статті 4 ЗУ "Про судову експертизу" зазначено гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку, яка забезпечується процесуальним порядком призначення судового експерта; забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду; створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням; кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків; можливістю призначення повторної судової експертизи; присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.
Не можна перешкоджати діяльності експерта. За перешкоджання з'явленню експерта до суду, органів досудового розслідування, примушування його до відмови від давання показань чи висновку, а також до давання завідомо неправдивого висновку, підкуп експерта з тією самою метою, а також погрозу вчинити зазначені дії з помсти за раніше дані показання чи висновок настає кримінальна відповідальність за ст. 386 КК.
Коло осіб, що не можуть залучатись до виконання обов' язків судового експерта встановлено Статтею 11 ЗУ "Про судову експертизу".
Це особи, визнані в установленому законом порядку недієздатними, а також ті, які мають не зняту або не погашену судимість, або на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення або дисциплінарне стягнення у виді позбавлення кваліфікації судового експерта.
Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження або потерпілого.
Не може бути експертом також особа, яка підлягає відводові відповідно до статей 77, 79 КПК, у випадках, коли вона є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; якщо юна брала участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок; якщо юна особисто, її близькі родичі чи члени и сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в її неупередженості.
Крім того, експерт не має права брати участі в кримінальному провадженні, якщо він проводив ревізію, перевірку тощо, матеріали яких використовуються у цьому провадженні.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Порядок призначення судової експертизи“ на сторінці 1. Приємного читання.
