Висновок експерта складається з трьох частин: вступна; дослідницька; заключна або власне "висновок". Зміст висновку експерта повинен відображати сутність усіх частин експертного дослідження. Зокрема, до них можуть належати: експертний огляд, порівняльне дослідження, експертний експеримент, розрахунки, оцінка отриманих результатів і формулювання висновків. Тим самим у межах дослідження експерт може здійснювати різноманітні дії, факт, зміст і результат проведення яких він повинен викласти у тексті висновку експерта.
Висновок експерта повинен містити певну сукупність відомостей, на підставі яких можна зрозуміти хто, з якою метою призначив експертизу, хто саме її проводив, хто брав участь в її проведенні. Для цього у вступній частині викладаються такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, за яким призначена експертиза, відомості про орган або особу, яка призначила експертизу, фактичні та юридичні підстави призначення експертизи, обставини кримінального провадження, що зумовлюють потребу використання спеціальних знань і яких саме, матеріали, які надані експертові на дослідження із зазначенням при цьому способу доставки і виду упаковки кожного з об'єктів, наданих на дослідження, дати надходження матеріалів до експертної установи (експерта) і дати підписання висновку, відомості про експерта або експертів, питання, які поставлені слідчим, прокурором або судом на вирішення. Порядок групування питань може бути викладено експертом у тій послідовності, в якій він вважає за потрібне з точки зору порядку дослідження і зрозумілості викладення. Якщо експерт дає відповідь на деякі питання з власної ініціативи, то вони також повинні бути вказані у вступній частині.
У дослідницькій частині висновку відображається весь процес експертного дослідження і отримані на його підставі результати. На початку відображається аналіз матеріалів і опис відомостей, наданих слідчим, прокурором або судом. Для цього необхідно вказати про стан об'єктів, наданих на дослідження, викласти відомості про їх огляд експертом. Далі описуються методи дослідження, технічні засоби, які використовувалися в процесі дослідження, й умови, в яких відбувалося їх використання, включаючи технічні умови. Також необхідно докладно викласти дані про всі дії, які здійснювались експертом над об'єктами. Сам опис здійснюється, як правило, у відповідності зі схемою дослідження і його методами. Експерт повинен пояснити, які й звідки взяті нормативні приписи були ним використані у ході дослідження, різного роду коефіцієнти, табличні та інші відомості, якими він керувався у процесі свого дослідження. Він повинен також пояснити сутність та зміст методів дослідження, у деяких випадках навіть дати обґрунтування, чому саме ця методика була використана в процесі дослідження, якщо таких методик існує декілька.
У заключній частині даються науково обґрунтовані відповіді на поставлені експерту запитання, які повинні повністю випливати з дослідницької діяльності експерта. На кожне поставлене експерту запитання повинна бути дана змістовна вмотивована відповідь або відповідь про неможливість вирішення цього запитання. Висновок є кінцевою метою всього дослідження. Наявність висновків у цьому джерелі доказів – одна з суттєвих ознак, яка дозволяє відрізнити висновок експерта від інших джерел доказів, отриманих за участю спеціаліста.
Висновок експерта повинен бути підписаний кожним експертом, який виконував дослідження і надав його результати. Якщо існують креслення, схеми, фотографії, доповнення, довідкові та ілюстрації, які забезпечують наочність, підвищують переконливість висновків, уточнюють процес дослідження, то вони також є складовою частиною висновку, додаються до нього і підписуються експертом або експертами.
Особа, яка залучила експерта, або слідчий суддя чи суд, що доручив проведення експертизи, зобов'язані роз'яснити експерту його права й обов'язки та попередити його про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК. Якщо експертиза проводиться в експертній установі, то роз'яснення прав та попередження за ст. 384 КК здійснює керівник експертної установи. Якщо постанова (ухвала) про призначення судової експертизи надійшла поштою на адресу експерта, який не працює в експертній установі, або на адресу керівника експертної установи, який сам проводить цю експертизу, то актом роз'яснення прав та попередженням про кримінальну відповідальність необхідно вважати надання ними відповідної підписки, яка долучається до кримінального провадження, а також повідомлення про попередження про кримінальну відповідальність у вступній частині висновку експерта. Відмова прийняти постанову (ухвалу) про проведення експертизи в подібних випадках внаслідок того, що ніхто "особисто" не попереджав судового експерта, є необгрунтованою. До того ж експерт, який надав висновок і якого викликано в суд для допиту для роз'яснення висновку, відповідно до ч. 1 ст. 356 КПК попереджається головуючим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.
Якщо при проведенні експертизи експерт установить нові обставини, що мають значення для кримінального провадження і з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право вказати на них у своєму висновку. Таке право експертної ініціативи є гарантією повноти і всебічності дослідження всіх обставин кримінального провадження.
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту“ на сторінці 1. Приємного читання.
