Зараження венеричними хворобами та СНІДом – злочин, замах на здоров'я людини. Зараження може відбуватися статевим та позастатевим шляхом. До венеричних хвороб належать: сифіліс, гонорея, м'який шанкер, паховий лімфогранулематоз та венерична гранульома. Наявність венеричного захворювання та СНІДу визначається за участю відповідних фахівців спеціальним обстеженням потерпілого та підозрюваного в зараженні. У того, хто заразив, ознаки хвороби виявлені більш чітко через більш тривалий перебіг її.
Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) – належить до лентивірусів, родини ретровірусів. Має унікальну здатність вибірково уражати клітини імунної системи, які забезпечують Т-залежну імунну відповідь: Т- лімфоцити-хелпери, макрофаги, клітини Лангерганса. ВІЛ спричинює захворювання на СНІД (синдром набутого імунодефіциту).
Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) – інфекційне захворювання, спричинюване вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), яке характеризується ураженням системи імунітету та розвитком набутої, вторинної імунної недостатності. Специфічних морфологічних змін під час розтину трупа померлого внаслідок СНІДу не спостерігається. Може бути виразна кахексія, септичні ускладнення (у т.ч. пневмоцистна пневмонія), пухлинні процеси (саркома Калоші). Діагностика СНІДу ґрунтується на імунологічних методах діагностики (серологічні тести) за кров'ю хворого.
Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом“ на сторінці 1. Приємного читання.
