Судово-медичні помилки, що виникають під час виконання експертизи та досліджень, можна розподілити за умовами їх виникнення на дві групи. Перша група це ті помилки, що зумовлені професіоналізмом судового медика, переважно здатністю його до логічного мислення. Друга група – особисті якості експерта: його організованість та системність у роботі, цілеспрямованість та послідовність.
З метою уніфікації матеріалу про причинно-наслідкові зв'язки виникнення помилок та їх наслідки під час виконання судово-медичної експертизи дані наведені в таблиці 69.
Таблиця 69
Помилки під час виконання судово-медичних експертиз
| Зміст помилки | Причина помилки | Наслідки помилки | ||
| 1 | 2 | 3 | ||
| Неякісний огляд трупа на місці його виявлення | Недостатня кваліфікація експерта, довіра слідчого оглядові експерта | Неякісна експертиза · Можлива слідча помилка | ||
| Безпідставна затримка терміну виконання експертизи | Недостатня організованість експерта, затримка додаткових досліджень, несвоєчасне направлення слідчих матеріалів | Подовження терміну розслідування | ||
| Надання висновку про отруєння етиловим спиртом та окислом вуглецю без даних судово- токсикологічного дослідження | Недооцінка значення судово-токсикологічного дослідження. Відмова слідчих органів доставити матеріал для експертизи | Невірні експертні висновки. Судово-медичні помилки. Повторна експертиза. | ||
| Надання слідчим органам довідок або витягів з актів | Прохання слідчих органів видати попередні висновки, небажання експерта скласти закінчений акт | Судово-медична та слідча помилка | ||
| Дефекти в оформленні судово- медичної документації | Низька кваліфікація експерта. Оформлення акту по пам'яті після закінчення дослідження | Повторна експертиза | ||
| Недостатньо мотивовані та необгрунтовані висновки | Не достатньо повно та всебічно виконане дослідження, недостатня цілеспрямованість та порушення послідовності у виконанні експертизи | Призначення додаткової та повторної експертизи | ||
| Випадки значного розходження висновків первинних та повторних експертиз | Невірна кваліфікація ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, недостатнє знання правил експертизи живих осіб, недостатнє дослідження медичних матеріалів | Слідча помилка. Перекваліфікація статей КК | ||
| Виконання судово- медичних експертиз без урахування слідчих матеріалів | Недооцінка значення матеріалів досудового слідства або недостатнє дослідження їх | Розходження експертизи з даними розслідування, необхідність додаткової експертизи | ||
| Недостатнє використання під час виконання експертизи результатів лабораторного дослідження | Недооцінка значення лабораторного дослідження ж чинника, що підвищує доказову силу експертизи | Призначення додаткової чи повторної експертизи. Ексгумація | ||
| Невірне направлення матеріалу для лабораторного дослідження | Незнання правил забору та фіксації матеріалу. Недотримання інструкції | Псування та нсзворотна втрата речових доказів | ||
| Побудова висновків без урахування причинно-наслідкових відносин | Відсутність у експерта логічного мислення та спеціальних знань | Помилкові висновки експерта | ||
| Перебільшення процесуального статусу експерта | Недотримання норм КПК та нормативних актів | Зменшення доказовості експертизи | ||
| Вихід за межі можливостей судової медицини | Недостатня експертна кваліфікація | Помилкові висновки | ||
| Недотримання інструкції про порядок дослідження трупів невпізнаних осіб | Низька виконавча дисципліна | Тривале виконання розшуку особи | ||
У випадку діагностики отруєння експерт повинен ураховувати те, що позитивний результат судово-хімічного аналізу сам по собі ще не свідчить про факт отруєння, а негативний – його не виключає. У разі позитивного результату слід виключити потрапляння отрути в труп після смерті; в організм – з лікарськими засобами, з навколишнього середовища, разом із харчовими продуктами; можливі помилки під час виконання судово-хімічного аналізу. Негативні результати аналізів можуть бути обумовлені: виділенням отрути з організму до смерті, розкладом отрути в організмі за життя або в трупі після смерті людини; занадто малою кількістю отрути, що потрапила до організму; помилкою під час судово- хімічного дослідження. Висновок про наявність або відсутність отруєння можливий лише після співставлення та аналізу всіх матеріалів, які є в розпорядженні експерта.
Слід мати на увазі, що важливим чинником у взаємодії правоохоронних органів та судово-медичної служби є поглиблений та всебічний аналіз помилок, що допускаються прав никами та судовими медиками під час організації, призначення та виконання експертизи. Неупереджений та об'єктивний аналіз помилок дозволяє уникати їх у наступному та значно покращувати якість експертиз, які є важливими речовими доказами в судочинстві.
Розділ XVI. Основи судової психіатрії
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ XV. Судово-медичні помилки“ на сторінці 1. Приємного читання.
