зерна пороху (до 3 м).
Постріл впритул характеризується хрестоподібним вхідним отвором рани, наявністю в зоні рани відбитка дульного зрізу – штамп-відбитка ("штанц-марки") (мал. 117), дефекту тканини, слідів компонентів гострілу в рановому каналі. Якщо такий постріл був під кутом, то на шкірі з боку відкритого кута видно кіпоть і порошинки у формі овалу.
Мал. 117. Утворення вхідного отвору та штамп-відбитка (В.М. Крюков).
Постріл з близької дистанції характеризується опаленням пушкового волосся, осадненням епідермісу (з наступним розвитком пергаментації). Якщо дистанція 1-3 см, то кіпоть є на відстані до 35-40 см, зерна незгорілого пороху – до 1 м і більше. Часточки кіптю також осідають на зовнішній поверхні одягу та займають значну площу. У разі пострілу з мисливської рушниці компоненти, що супроводжують постріл, розповсюджуються на більшу відстань.
Постріл з неблизької відстані характеризується тим, що вхідний отвір має округлу або щілиноподібну форму; сліди компонентів пострілу відсутні; внаслідок контузійної дії кулі на шкірі є синці та осаднения. Іноді під час пострілу з неблизької відстані, коли швидкість кулі перевищує 500 м/с, кіпоть переноситься на значну відстань і осідає навколо вхідного отвору, на другому та наступних шарах одягу (часто за умови, коли одяг мокрий і нещільно прилягає), а також на шкірі у формі вінчика з променями завширшки до 1,5 см, іноді з утворенням від нього на відстані 1-1,5 см периферійного кільця – феномен Виноградова. Цю обставину слід ураховувати у випадку диференціації пострілу впритул або з близької відстані та пострілу з неблизької відстані, що є складним експертним завданням.
У разі пострілу в рот гази в порожнині рота розривають слизові оболонки щік і губ, а в кутах рота розривається шкіра (мал. 118). Куля через піднебіння входить у порожнину черепа й часто руйнує скроневу кістку, утворюючи багато кісткових уламків, які під час виходу з ранового каналу утворюють хрестоподібний розрив шкіри (порожнина черепа ''розкрита”).
Мал. 118. Постріл у рот з мисливської рушниці: а – на момент виявлення трупа; б – після первинного туалету трупа.
Дистанцію пострілу, у випадку пострілу з дробових рушниць, можна приблизно визначити за такими ознаками вхідного отвору: отвір діаметром близько 3 см з нерівними, іноді фестончастими краями – відстань до 0,5 м (мал. 119); поруч з отвором є рани від дії дробин (5-10) – відстань 1- 2 м (мал. 120); великого отвору немає, а є лише рани від дії окремих дробин – відстань більша ніж 2,5-3 м, якщо порох бездимний – відстань більша ніж 5-6 м; якщо площа ушкодження дробом має діаметр 20-40 см – відстань близько 10 м; якщо площа становить 40-50 см – відстань близько 15 м. Але ці критерії дуже варіабельні, бо характер ушкоджень у випадку дробового пострілу залежить від багатьох чинників (калібру, типу ствола, кількості та якості пороху в патроні, розміру дробу та його кількості в снаряді, виду пижа тощо).
Рани від дії дробу, що виникають у разі дистанції пострілу більшій за 2-5 м, які знаходяться на певній площині та кожна з них утворена однією або кількома дробинами називають пораненням осипом дробу.
Мал. 119. Постріл у груди з мисливської рушниці: відсутні ознаки відлітання дробу.
Мал. 120. Постріл в обличчя з мисливської рушниці: помітне відлітання дробу.
Довжина загального ранового каналу залежить від відстані пострілу й коливається від 30-20 до 2-3 см. На відстані 2-3 м від дула рановий канал може мати форму неглибокої чаші (В И. Беляев, 1951). У сліпому кінці загального ранового каналу часто лежить пиж. При пораненнях грудної клітки пиж можна знайти в плевральних порожнинах, у легенях і в середостінні. У випадку ушкодженнях живота пижі іноді занурюються в заочеревинний простір. З порожнин тіла вони легко можуть бути вилучені разом із кров'ю під час хірургічної операції. Якщо порохові пижі зроблені з пресованого здрібненого матеріалу (тирси, деревного волокна тощо), вони розлітаються під час пострілу на дрібні частини й у рановий канал попадають не завжди.
Розміри ушкодження в зоні ранового каналу та вхідного отвору збільшуються в разі проникання до рани частин одягу, на що вказували ще С. Громов (1938) і Dittrich (1897).
При утворенні однієї великої вхідної рани подальше розсіювання дробу в тілі залежить від її діаметра та від щільності ушкоджених тканин. Дрібний і середній дріб швидко відхиляється від прямолінійного напрямку й розсіюється на ділянці до 10-20 см у діаметрі, крупний – до 10 см і менше, тому що має більш високу інерцію. Якщо снаряд дробу пройшов через кісту, розсіювання збільшується. Схема розсіювання дробу в тканинах при суцільній дії показана на мал. 121.
Мал. 121. Схема розсіювання дробу в тканинах при суцільній дії: 1 – рановий канал у поздовжньому розрізі; 2 – ранові канали внаслідок дії ізольованих дробин.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вогнестрільні ушкодження“ на сторінці 12. Приємного читання.
