Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

Судова медицина

Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами найчастіше пов'язане з уживанням етилового спирту або різноманітних алкогольних напоїв, що містять етилового спирту більше 12%. Спирти – органічні сполуки, що містять одну або кілька гідроксильних груп (ОН) у молекулі; їх застосовують як розчинник у виробництві лікарських, вибухових речовин, волокон, пластмас. У харчовій промисловості та медицині використовується етиловий спирт (син.: етанол, гідроксіетан, алкоголь, винний спирт) – найвідоміший представник класу спиртів (С2Н5ОН), який має специфічну фізіологічну дію на організм людини; гігроскопічна безбарвна рідина з характерним "спиртовим запахом". У чистому вигляді етиловий спирт уживають рідко, найчастіше інтоксикація та отруєння відбувається внаслідок надмірного вживання алкогольних напоїв. Експерт повинен мати на увазі, що дія алкоголю на організм часом визначається не лише його кількістю, а й небезпечною комбінацією його з лікарськими засобами (табл. 45).

Таблиця 45

Найнебезпечніші комбінації лікарських засобів з алкоголем

№ПрепаратиНаслідок взаємодії
1.акрихінтетурамоподібні реакції
2.анестетики загальніпригнічення свідомості, параліч дихального та судинорухового центрів
3.антидіабетичні засобигіпоглікемія
4.антидіабетичні похіднітетурамоподібні реакції
5.антикоагулянтипорушення зсідання крові
6.веноламінтетурамоподібні реакції
7.гризеофульвінтетурамоподібні реакції
8.інгібітори моноамінооксидази (МАО)гіпертонічна криза
9.левоміцетинтетурамоподібні реакції
10.мепротанпригнічення свідомості, параліч дихального та судинорухового центрів
11.метронідазолтетурамоподібні реакції
12.наркотичні аналгетикипригнічення свідомості, параліч дихального та судинорухового центрів
13.нітрофуранові похіднітетурамоподібні реакції
14.снодійні нейролептикипригнічення свідомості, параліч дихального та судинорухового центрів
15.трициклічні антидепресантипригнічення свідомості, параліч дихального та судинорухового центрів
16.хлоралгідраттетурамоподібні реакції

Алкогольні напої – напої, що містять у своєму складі етиловий спирт. За вмістом алкоголю алкогольні напої поділяють на міцні, середньої міцності та слабоалкогольні. Міцні алкогольні напої: горілка, коньяк, ром, віскі, джин, міцні лікери, гіркі настойки. Міцність горілки та коньяку 40-56 об.%; рому – 70-77 об.%; інших – 20-40 об.%. До мінних алкогольні напої належить також самогон, який містить шкідливі домішки: сивушні масла 0,1-0,9 об.% (амілові спирти); альдегіди 0,004-0,02 об.%; фурфурол 0,001-0,01 об.% тощо. Алкогольні напої середньої міцності: виноградні, плодово-ягідні вина, наливки тощо міцністю 9-20 об.%. Слабоалкогольні напої: пиво та інші – міцністю менше 9 об.%.

Методи визначення етилового спирту: а) найбільш точний, специфічний та чутливий метод визначення концентрації – газорідинна хроматографія (досить 2-3 мл крові або сечі); б) для кількісного визначення вмісту етилового спирту у водних розчинах, застосовують рефрактометрію та спектрофотометрію; в) існують якісні проби на етиловий спирт, напр. Рапопорта проба та Попова проба, але вони неспецифічні.

Серед якісних проб на етиловий спирт поширена проба за методом опрацьованим Моховим та Шинкаренком із використанням індикаторних трубок. Під час продування через трубку повітря, що видихає обстежуваний, протягом 20-30 секунд, жовтогарячий колір її змінюється за наявності етилового спирту на зелений або блакитний. Але позитивний результат може бути також від дії на реагент пари метилового спирту, ацетону (у хворих на цукровий діабет), ефіру та альдегідів. Пара від бензину, оцтової кислоти, дихлоретану, фенолу забарвлює реагент у темно- коричневий колір.

Алкоголем отруєння – отруєння етиловим спиртом. Те, що смерть настала внаслідок гострого отруєння етиловим спиртом; визначається за сукупністю макро- та мікроскопічних ознак та даних судово- токсикологічного дослідження біологічного матеріалу (крові, сечі, спинномозкової рідини тощо). Аноді морфологічні зміни незначні та схожі на ознаки інших патологічних процесів.

Під час розтину трупа спостерігається: запах алкоголю, переповненість сечового міхура, діапедезні екстравазати іноді з розривами судин, у тому числі в головному мозку; крововиливи під мозкові оболонки, у слизову оболонку шлунка та дванадцятипалої кишки, під епікард, під легеневу плевру, у слизову оболонку трахеї та крупних бронхів, у нервові стовбури, кору надниркових залоз тощо. Виявляється нерівномірність кровонаповнення органів, набряк мозку та мозкових оболонок, легень та інших органів.

Смертельні дози алкоголю дуже варіабельні. Настання смерті залежить не лише від кількості випитого алкогольного напою, а й від рівня продуктів неповного окислення етанолу (ацетальдегіду тощо). Смерть настає в період резорбції (часто, коли напій високої концентрації п'ють швидко), на висоті максимальної концентрації алкоголю в крові або в період елімінації, в окремих випадках – за повної відсутності його в крові, бо ацетальдегід є значно токсичнішою речовиною ніж етиловий спирт.

Існують методи ретроспективного визначення концентрації алкоголю в крові, зокрема з використанням формул Відмарка (Widmark Е.), які дають змогу визначити: кількість алкоголю в даний момент; прийнятого; концентрацію алкоголю в певний проміжок або в певний час. Рекомендовані Відмарком формули використовуються й під час судово-медичної експертизи трупа.

А=Рг(С+рТ), де

А – кількість ужитого алкоголю (грам);

Р – маса трупа (кг);

г – чинник редукції (відношення вмісту алкоголю у всьому організмі до вмісту його в крові на одну й ту саму одиницю маси; середнє значення r = 0,68, максимальне – 0,86; для гладких суб'єктів r = 0,55-0,60;

С – концентрація алкоголю на момент дослідження (г/л);

β – чинник окислення (від 0,06-0,08 г/л у випадку наявності травми до 0,2-0,18 г/л за умови фізичного навантаження);

Т – час від моменту вживання алкоголю до дослідження (годин).

Приклад: труп масою 80 кг; з обставин події відомо, що померлий займався тяжкою фізичною роботою – копав яму; горілку пив за 4 годин до дослідження; концентрація етилового спирту в крові – 3 г/л; чинник окислення – 0,2; чинник редукції – 0,68. Слід визначити кількість випитого алкоголю особою, що померла.

А = 80 х 0,68 (3 х 0,2 х 4) = 130,56 грам 96% етилового спирту, що дорівнює 527 г 40% горілки.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами
  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами