Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами найчастіше пов'язане з уживанням етилового спирту або різноманітних алкогольних напоїв, що містять етилового спирту більше 12%. Спирти – органічні сполуки, що містять одну або кілька гідроксильних груп (ОН) у молекулі; їх застосовують як розчинник у виробництві лікарських, вибухових речовин, волокон, пластмас. У харчовій промисловості та медицині використовується етиловий спирт (син.: етанол, гідроксіетан, алкоголь, винний спирт) – найвідоміший представник класу спиртів (С2Н5ОН), який має специфічну фізіологічну дію на організм людини; гігроскопічна безбарвна рідина з характерним "спиртовим запахом". У чистому вигляді етиловий спирт уживають рідко, найчастіше інтоксикація та отруєння відбувається внаслідок надмірного вживання алкогольних напоїв. Експерт повинен мати на увазі, що дія алкоголю на організм часом визначається не лише його кількістю, а й небезпечною комбінацією його з лікарськими засобами (табл. 45).
Таблиця 45
Найнебезпечніші комбінації лікарських засобів з алкоголем
| № | Препарати | Наслідок взаємодії |
| 1. | акрихін | тетурамоподібні реакції |
| 2. | анестетики загальні | пригнічення свідомості, параліч дихального та судинорухового центрів |
| 3. | антидіабетичні засоби | гіпоглікемія |
| 4. | антидіабетичні похідні | тетурамоподібні реакції |
| 5. | антикоагулянти | порушення зсідання крові |
| 6. | веноламін | тетурамоподібні реакції |
| 7. | гризеофульвін | тетурамоподібні реакції |
| 8. | інгібітори моноамінооксидази (МАО) | гіпертонічна криза |
| 9. | левоміцетин | тетурамоподібні реакції |
| 10. | мепротан | пригнічення свідомості, параліч дихального та судинорухового центрів |
| 11. | метронідазол | тетурамоподібні реакції |
| 12. | наркотичні аналгетики | пригнічення свідомості, параліч дихального та судинорухового центрів |
| 13. | нітрофуранові похідні | тетурамоподібні реакції |
| 14. | снодійні нейролептики | пригнічення свідомості, параліч дихального та судинорухового центрів |
| 15. | трициклічні антидепресанти | пригнічення свідомості, параліч дихального та судинорухового центрів |
| 16. | хлоралгідрат | тетурамоподібні реакції |
Алкогольні напої – напої, що містять у своєму складі етиловий спирт. За вмістом алкоголю алкогольні напої поділяють на міцні, середньої міцності та слабоалкогольні. Міцні алкогольні напої: горілка, коньяк, ром, віскі, джин, міцні лікери, гіркі настойки. Міцність горілки та коньяку 40-56 об.%; рому – 70-77 об.%; інших – 20-40 об.%. До мінних алкогольні напої належить також самогон, який містить шкідливі домішки: сивушні масла 0,1-0,9 об.% (амілові спирти); альдегіди 0,004-0,02 об.%; фурфурол 0,001-0,01 об.% тощо. Алкогольні напої середньої міцності: виноградні, плодово-ягідні вина, наливки тощо міцністю 9-20 об.%. Слабоалкогольні напої: пиво та інші – міцністю менше 9 об.%.
Методи визначення етилового спирту: а) найбільш точний, специфічний та чутливий метод визначення концентрації – газорідинна хроматографія (досить 2-3 мл крові або сечі); б) для кількісного визначення вмісту етилового спирту у водних розчинах, застосовують рефрактометрію та спектрофотометрію; в) існують якісні проби на етиловий спирт, напр. Рапопорта проба та Попова проба, але вони неспецифічні.
Серед якісних проб на етиловий спирт поширена проба за методом опрацьованим Моховим та Шинкаренком із використанням індикаторних трубок. Під час продування через трубку повітря, що видихає обстежуваний, протягом 20-30 секунд, жовтогарячий колір її змінюється за наявності етилового спирту на зелений або блакитний. Але позитивний результат може бути також від дії на реагент пари метилового спирту, ацетону (у хворих на цукровий діабет), ефіру та альдегідів. Пара від бензину, оцтової кислоти, дихлоретану, фенолу забарвлює реагент у темно- коричневий колір.
Алкоголем отруєння – отруєння етиловим спиртом. Те, що смерть настала внаслідок гострого отруєння етиловим спиртом; визначається за сукупністю макро- та мікроскопічних ознак та даних судово- токсикологічного дослідження біологічного матеріалу (крові, сечі, спинномозкової рідини тощо). Аноді морфологічні зміни незначні та схожі на ознаки інших патологічних процесів.
Під час розтину трупа спостерігається: запах алкоголю, переповненість сечового міхура, діапедезні екстравазати іноді з розривами судин, у тому числі в головному мозку; крововиливи під мозкові оболонки, у слизову оболонку шлунка та дванадцятипалої кишки, під епікард, під легеневу плевру, у слизову оболонку трахеї та крупних бронхів, у нервові стовбури, кору надниркових залоз тощо. Виявляється нерівномірність кровонаповнення органів, набряк мозку та мозкових оболонок, легень та інших органів.
Смертельні дози алкоголю дуже варіабельні. Настання смерті залежить не лише від кількості випитого алкогольного напою, а й від рівня продуктів неповного окислення етанолу (ацетальдегіду тощо). Смерть настає в період резорбції (часто, коли напій високої концентрації п'ють швидко), на висоті максимальної концентрації алкоголю в крові або в період елімінації, в окремих випадках – за повної відсутності його в крові, бо ацетальдегід є значно токсичнішою речовиною ніж етиловий спирт.
Існують методи ретроспективного визначення концентрації алкоголю в крові, зокрема з використанням формул Відмарка (Widmark Е.), які дають змогу визначити: кількість алкоголю в даний момент; прийнятого; концентрацію алкоголю в певний проміжок або в певний час. Рекомендовані Відмарком формули використовуються й під час судово-медичної експертизи трупа.
А=Рг(С+рТ), де
А – кількість ужитого алкоголю (грам);
Р – маса трупа (кг);
г – чинник редукції (відношення вмісту алкоголю у всьому організмі до вмісту його в крові на одну й ту саму одиницю маси; середнє значення r = 0,68, максимальне – 0,86; для гладких суб'єктів r = 0,55-0,60;
С – концентрація алкоголю на момент дослідження (г/л);
β – чинник окислення (від 0,06-0,08 г/л у випадку наявності травми до 0,2-0,18 г/л за умови фізичного навантаження);
Т – час від моменту вживання алкоголю до дослідження (годин).
Приклад: труп масою 80 кг; з обставин події відомо, що померлий займався тяжкою фізичною роботою – копав яму; горілку пив за 4 годин до дослідження; концентрація етилового спирту в крові – 3 г/л; чинник окислення – 0,2; чинник редукції – 0,68. Слід визначити кількість випитого алкоголю особою, що померла.
А = 80 х 0,68 (3 х 0,2 х 4) = 130,56 грам 96% етилового спирту, що дорівнює 527 г 40% горілки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами“ на сторінці 1. Приємного читання.
