Автомобільна травма

Судова медицина

Автомобільна травма – механічні тілесні ушкодження, заподіяні зовнішніми або внутрішніми частинами автомобіля, що рухається, а також ті, які виникають внаслідок падіння з машини, що рухається.

Зіткнення автомобіля з людиною (наїзд, удар автомобілем) – вид транспортної травми; сукупність механічних дій на тіло людини з утворенням ушкоджень внаслідок удару зовнішніми частинами транспортного засобу, що рухається. Початок наїзду – удар людини транспортом. Потім відбувається падіння людини на транспорт, відкидання й падіння на ґрунт, ковзання тіла по покриттю дороги. Іноді за незначним ударом наступає тиск. Тому виділяють наїзд із переважною дією ударом та наїзд із переважною дією тиском. Специфічною ознакою наїзду є відбиток частин транспорту (облицювання радіатора, фари тощо); характерними є бампер-ушкодження, локальні ушкодження голови, тулуба, кінцівок, струси тіла, локалізація ушкоджень, з одного боку, тощо.

Перелом кісток кінцівок (гомілки, стегна) від удару бампером (буфером) автомашини під час автомобільної травми називається бампер- переломом (мал. 132). Це характерна ознака наїзду (удару) автомобіля. Морфологічні особливості його залежать від швидкості автомобіля, форми та ширини бампера, від товщини м'яких тканин на місці удару та інших чинників. Якщо швидкість руху автомобіля була значною, то за рахунок деформації зсуву виникають поперечні або поперечно-косі переломи з незначним відколом компактної речовини на місці удару та значною кількістю віялоподібних тріщин, які утворюють кути, відкриті до місця прикладення сили. Якщо швидкість машини була незначною (до 45-50 км/год), то виникає перелом за рахунок згинання трубчастої кістки й поперечно-уламковий перелом зі значним уламком неправильно- ромбоподібної форми з боку удару, який має клиноподібну форму, а основа клинця вказує на місце прикладення сили – Месерера трикутник.

Механізм утворення бампер-перелому (стрілкою позначено напрямок удару) (Солохин А.А.): а – садно на шкірі, б, в, г – крововиливи; д – перелом стегна.

Мал. 132. Механізм утворення бампер-перелому (стрілкою позначено напрямок удару) (Солохин А.А.): а – садно на шкірі, б, в, г – крововиливи; д – перелом стегна.

Внаслідок переїзду колесом автомобіля виникають ушкодження, що зумовлені ударом та зворотно-поступальним рухом колеса й стисканням тіла. Переїзд буває повним (в разі перекочування колеса) і неповним (в разі накочування колеса).

Переїзд голови – сплющення, розчавленя речовини мозку, численні переломи кісток (ушкодження масивніші з боку зіткнення з колесом).

Переїзд грудної клітки – чисельні двобічні непрямі переломи ребер (особливо з боку первинного дотику коліс), переломи остистих відростків хребців, відрив та переміщення внутрішніх органів.

Переїзд живота – розриви, розтрощування та відриви органів черевної порожнини, значні крововиливи в заочеревинну клітковину.

Переїзд кінцівок – переломи кісток і значне розминання м'язів.

Переїзд таза – двосторонні переломи тазових кісток, сплющення таза.

Важливим показником переїзду є наявність слідів протектора на тілі та на одягові. Протектор розрізняють за малюнком, його формою, величиною та іншими особливостями. Слід від протектора на одягові чи тілі трупа є важливим речовим доказом транспортної травми. Відбиток протектора може бути об'ємним (нашарування грязюки з характерним малюнком) чи поверхневим, площинним. Площинні відбитки бувають негативні й позитивні. Ушкодження, що відтворюють лише частини протектора, які западають, називають негативними відбитками, а ті, що відтворюють лише частини, що виступають, – позитивними (мал. 133). Чіткий відбиток протектора дозволяє вирішити питання про модель, марку автомашини, мотоцикла, колісного трактора, виконати ідентифікацію.

Слід протектора: а – позитивний; б – негативний.

Мал. 133. Слід протектора: а – позитивний; б – негативний.

Автомобільна травма від падіння з автомобіля, що рухається, характеризується утворенням ушкоджень, аналогічних до ушкоджень внаслідок падіння зі значної висоти.

Автомобільна травма всередині автомобіля буває внаслідок зіткнення машин між собою, з нерухомим предметом, під час перевертання автомобіля. Основні ушкодження локалізуються на передній поверхні тіла, іноді – на бічній (лівій – у водія, правій – у пасажира), найчастіше травмуються голова та ноги. Характерним є ушкодження щитком приладів управління: садна та рани від забиття, переломи надколінника, розриви хрестоподібних зв'язок колінного суглоба, переломи виростків стегнових меток та непрямі ушкодження: переломи діафіза стегна, ушкодження кульшового суглоба, переломи таза. Удар об руль у водія супроводжується утворенням саден, крововиливів дугоподібної форми на грудях, переломами грудини та ребер, розривами між першим і другим пальцями рук тощо, чого не буває в пасажирів. У пасажирів і водія бувають хлистопо- дібні переломи хребта (мап. 134), або переломи у вигляді підборідного гачка (мал. 135).

Механізм утворення хлистоподібного перелому хребта.

Мал. 134. Механізм утворення хлистоподібного перелому хребта.

Механізм утворення перелому хребта у вигляді підборідного гачка.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Автомобільна травма“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма
  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами