Однієї з незвичних форм асфіксії є розп'яття (Edwards W.D., Gabel W.J. and Hosmer F.E., 1986). Жертву найчастіше прибивають до поперечної частини хреста зап'ястями, а стопи – до стовпа. Смерть настає внаслідок гіповолемічного та больового шоку. Окрім того має місце дегідрація та асфіксія бо вага тіла, яке висить на витягнутих руках, перешкоджає нормальному диханню, видих стає діафрагмальним.
Смерть внаслідок підвішування догори ногами
У випадку підвішування людини догори ногами на досить тривалий час у неї розвивається серцева та легенева недостатність, або поєднання того й іншого. Тривалість життя в такому стані залежить від стану здоров'я людини – від декількох годин до доби, але може бути навіть дещо більшою.
Смерть від задушливого захоплення чи стиснення сонної артерії
Зустрічаються випадки смерті, викликаної застосуванням захоплення шиї яким-небудь способом (Reay D.T. and Eisele J.W., 1982; Koiwai E.K., 1987), це зокрема практикується у виправних установах для насильницького підпорядкування ув'язнених. Таким способом спричиняється короткочасна ішемія головного мозку й втрачається свідомість. При цьому не використовуються механічні пристосування. Найчастіше на шию тиснуть рукою (плечем та передпліччям, пальцями тощо), іноді частиною ноги, а в окремих випадках користуються спеціальним кийком.
Постстрангуляційна (постасфіксична) хвороба
Ряд дослідників галузі судової медицини (Молин Ю.А., 1996 та інш.) під терміном "постстрангуляційна хвороба" об'єднують процеси, що є наслідком перерваного стиснення шиї петлею, руками, ногою чи певним предметом. Вони характеризуються загальним патогенезом, наявністю єдиного "status localis" (механічне ушкодження тканин і органів шиї), однотипною симптоматикою з боку тих самих "органів-мішеней" (головного мозку, легень, серця), типовими варіантами летальних наслідків (асфіксична кома, гостра постасфіксична мюкардіодистрофія, пневмонія). Прийнято поділяти постстрангуляційну хворобу на гостру (з наявністю ознак ушкодження органів та систем протягом місяця) та хронічну (зі збереженням ознак ушкодження органів та систем протягом місяців та років).
Велике значення для правильної оцінки ступеня тяжкості тілесного ушкодження в даному випадку має методика проведення експертизи, зокрема, детальне ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, що свідчать про механізм травми, факт і тривалість втрати свідомості, наявність амнезії в потерпілого, а також обов'язкове консультування у фахівців. Рентгенографія шиї необхідна у випадку підозри на перелом під'язикової кістки й хрящів гортані.
При виконанні експертизи слід насамперед виявити факт стиснення шиї петлею, руками чи іншим предметом. Найбільш постійною ознакою, що виявляється при цьому, буде странгуляційна борозна.
Слід пам'ятати, що в разі повішенні в м'якій петлі борозна виражена слабко, швидко зникає, а іноді відсутня взагалі. Странгуляційну борозну найчастіше супроводжують розсіяні дрібні крововиливу в шкіру обличчя, шш, слизові та сполучнотканинні оболонки очних яблук.
З об'єктивних показників механічної травми шиї при странгуляції важливими є отоларингологічні симптоми: набряк і гіперемія слизової оболонки рота, глотки, гортані; дрібні крапкові крововиливи в їх слизовій оболонці та в барабанних перетинках.
Клінічно реєструється осиплість голосу, порушення ковтання, сухість у горлі, біль у зоні борозни та в глибше розташованих тканинах шш. шум у вухах. Іноді спостерігаються переломи під'язичної кістки й хрящів гортані.
З ознак ураження ЦНС спостерігаються такі: втрата свідомості, амнезія, судороги, мікроорганічна симптоматика тощо.
Безпосередні причини смерті у разі постстрангуляційної хвороби зумовлені патологічними процесами, що розвиваються в різних органах (табл. 33).
Механічна асфіксія, що супроводжується виразним розладом мозкового кровообігу, завжди являє загрозу для життя потерпілого. Це обставина давно прийнята до уваги авторами нормативних документів.
Під час експертизи таких потерпілих є можливість виявити ознаки дії петлі у вигляді ушкоджень заподіяних нею. Термін утворення та зникнення її залежить, перш за все, від тривалості тиску петлі та характеру матеріалу петлі (табл. 34,35).
Таблиця 33
Безпосередні причини смерті у разі постстрангуляційної хвороби
(Ю.А. Молин, 1996)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розп'яття“ на сторінці 1. Приємного читання.
