Сліди біологічного походження як речовий доказ

Судова медицина

До слідів біологічного походження належать: кров, виділення організму, волосся, біологічні тканини. Виділення організму – фізіологічні речовини, кінцеві продукти обміну речовин та сторонні речовини, що виводяться з організму легенями, шлунково-кишковим трактом, нирками тощо в наслідок певних фізіологічних процесів. До виділень організму належать: кров, сперма, слина, сеча, піт, кал тощо.

Піт – секрет потових залоз. Дослідження поту в судово-медичній практиці виконується на різних предметах, одягові, гребінцях тощо. Виявлення поту та визначення в ньому групових антигенів сприяє визначенню належності одягу, що досліджується, конкретній особі, а також вирішенню інших питань. У питанні про можливість походження поту від певної особи враховують ознаку "видільництва". Біохімічним маркером поту є амінокіслота серин, яка міститься в ньому в великій кількості.

Сеча – біологічна рідина, що утворюється в нирках та виділяється з організму системою сечових шляхів; із сечею виводяться кінцеві продукти обміну речовин (шлаки), надлишок води та солей, а також сторонні речовини, у т.ч. токсичні, які надходять до організму ззовні або утворюються в ньому. Сеча в судово-медичній практиці досліджується для діагностики отруєнь різного ступеня тяжкості та смертельних отруєнь, а також алкогольного сп'яніння, вагітності в ранньому періоді, для вирішення питань про спірне батьківство, зґвалтування, симуляцію певних хвороб (передусім коли це супроводжується прийняттям хімічних речовин), у разі дослідження речових доказів для визначення походження плям від певної особи, підозрюваної в скоєнні злочину та в деяких інших випадках. Плями сечі ідентифікуються за вмістом у них групоспецифічних речовин. Біохімічним маркером сечі є, наприклад, креатінін.

Слина. Об'єкти, що мали контакт з тими чи іншими частинами ротової порожнини людини, наприклад, з губами або язиком, зберігають на собі сліди слини. При виявленні на місці події таких об'єктів за результатами дослідження можна виключити або виключити їх контакт з конкретною людиною. Такими предметами можуть бути недопалки, жувальна гумка, предмети посуду і деякі інші. Виявлення слини грунтується на встановленні в плямах наявності ферменту амілази, що розщеплює полісахариди. Амілаза дуже стійка у зовнішньому середовищі і тому може бути виявлена навіть у плямах, які зазнали різного роду впливам. Крім слини, амілаза зустрічається в крові і деяких інших виділеннях людини, однак її активність в слині перевершує активність в інших виділеннях, що дозволяє відрізняти саме слину. У слині досить добре встановлюються антигени системи АВО і можуть бути визначені антигени системи Льюїс. По клітинах, як правило, знаходяться в слині, можливо встановити статеву приналежність даного виділення.

Сперма – суміш секретів яєчок (сперматозоїдів) та їхніх придатків, а також сім'яних пухирців, передміхурової залози, купферових залоз та сечівника. Сперма починає продукуватися в період статевого визрівання. Плями сперми як речові докази досліджують під час розслідування зґвалтувань, розпусних дій, мужолозтва та інших статевих злочинів: виявляють характер плями та можливу належність сперми певній особі за її антигенним та ферментним умістом. Ізоферментний склад лактатдегідрогенази, активність кислої фосфатази визначають для доказу спермального походження плям (навіть за відсутності сперматозоїдів). У випадку розгляду цивільних справ про спірне батьківство та в шлюборозлучних процесах досліджують сперму в рідкому стані для вирішення питання про здатність або нездатність до запліднення. Питання про належність сперми певній особі, вирішується виявленням плям антигенів системи АВ0(Н) з урахуванням чинника "видільництва". Значні ускладнення виникають у випадку визначення групової належності сперми в змішаних плямах сперми та крові.

Смегма – речовина, що продукується сальними залозами крайньої плоті, біло-жовтого чи біло-сірого кольору, мазеподібної консистенції. Смегма локалізується в препуційному мішку статевого члена на внутрішній поверхні крайньої плоті.

Навколоплідні води (син. навколоплідна рідина) – рідина, що знаходиться в амніоні (навколоплідному мішку). Максимальна кількість навколоплідної води – 1000-1500 мл на 30-38-му тижні вагітності, а під кінець вагітності – 600 мл. Навколоплідні води утворюють великі плями сіро-білого або жовтого кольору, тканина стає цупкою. Шляхом мікроскопічного дослідження виявляються клітини епідермісу, пушкове волосся, жир, іноді клітини плідних оболонок. Навколоплідні води та сліди їх можуть бути об'єктом експертизи у випадку встановлення колишніх пологів.

Волосся – зроговілі ниткоподібні епітеліальні додатки. Волосся вкриває все тіло людини, за винятком долонь та підошов, тильної поверхні кінцевих фалангів та бічної поверхні пальців, червоної облямівки губ, клітора, сосків, малих соромітних губ, внутрішньої поверхні великих соромітних губ, голівки статевого члена, внутрішнього листка крайньої плоті. Волосся буває речовим доказом і судово-медичний експерт може вирішувати ряд питань: 1) чи є цей речовий доказ волоссям; 2) належить волоссям людині чи тварині; 3) регіональна належність волосся; 4) схожість та можлива належність волосся певній особі; 5) належність волосся чоловікові чи жінці (за виявленням статевого хроматину в клітинах); 6) волосся вирване чи випало само; 7) характер предмета, яким заподіяне ушкодження.

Видова належність об'єктів біологічного походження визначається специфічними методами, як правило, імунологічним дослідженням – реакцією преципітації з метою визначити, кому належать досліджувані об'єкти – людині чи певній тварині.

''Видільництво'' – ознака, яку слід урахувати, припускаючи можливість походження сперми, слини, поту та інших виділень людського організму від певної особи. У більшості людей групові антигени крові є в усіх рідинах організму (слині, поті, спермі, сечі тощо) і такі люди належать до категорії "видільників" (що позначається Se). У "невидільників" груповий антиген крові може бути відсутнім або наявним у незначній кількості в інших рідинах. Для встановлення "видільницгва'' досліджують антигени системи АВО у слині.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сліди біологічного походження як речовий доказ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ
  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами