До слідів біологічного походження належать: кров, виділення організму, волосся, біологічні тканини. Виділення організму – фізіологічні речовини, кінцеві продукти обміну речовин та сторонні речовини, що виводяться з організму легенями, шлунково-кишковим трактом, нирками тощо в наслідок певних фізіологічних процесів. До виділень організму належать: кров, сперма, слина, сеча, піт, кал тощо.
Піт – секрет потових залоз. Дослідження поту в судово-медичній практиці виконується на різних предметах, одягові, гребінцях тощо. Виявлення поту та визначення в ньому групових антигенів сприяє визначенню належності одягу, що досліджується, конкретній особі, а також вирішенню інших питань. У питанні про можливість походження поту від певної особи враховують ознаку "видільництва". Біохімічним маркером поту є амінокіслота серин, яка міститься в ньому в великій кількості.
Сеча – біологічна рідина, що утворюється в нирках та виділяється з організму системою сечових шляхів; із сечею виводяться кінцеві продукти обміну речовин (шлаки), надлишок води та солей, а також сторонні речовини, у т.ч. токсичні, які надходять до організму ззовні або утворюються в ньому. Сеча в судово-медичній практиці досліджується для діагностики отруєнь різного ступеня тяжкості та смертельних отруєнь, а також алкогольного сп'яніння, вагітності в ранньому періоді, для вирішення питань про спірне батьківство, зґвалтування, симуляцію певних хвороб (передусім коли це супроводжується прийняттям хімічних речовин), у разі дослідження речових доказів для визначення походження плям від певної особи, підозрюваної в скоєнні злочину та в деяких інших випадках. Плями сечі ідентифікуються за вмістом у них групоспецифічних речовин. Біохімічним маркером сечі є, наприклад, креатінін.
Слина. Об'єкти, що мали контакт з тими чи іншими частинами ротової порожнини людини, наприклад, з губами або язиком, зберігають на собі сліди слини. При виявленні на місці події таких об'єктів за результатами дослідження можна виключити або виключити їх контакт з конкретною людиною. Такими предметами можуть бути недопалки, жувальна гумка, предмети посуду і деякі інші. Виявлення слини грунтується на встановленні в плямах наявності ферменту амілази, що розщеплює полісахариди. Амілаза дуже стійка у зовнішньому середовищі і тому може бути виявлена навіть у плямах, які зазнали різного роду впливам. Крім слини, амілаза зустрічається в крові і деяких інших виділеннях людини, однак її активність в слині перевершує активність в інших виділеннях, що дозволяє відрізняти саме слину. У слині досить добре встановлюються антигени системи АВО і можуть бути визначені антигени системи Льюїс. По клітинах, як правило, знаходяться в слині, можливо встановити статеву приналежність даного виділення.
Сперма – суміш секретів яєчок (сперматозоїдів) та їхніх придатків, а також сім'яних пухирців, передміхурової залози, купферових залоз та сечівника. Сперма починає продукуватися в період статевого визрівання. Плями сперми як речові докази досліджують під час розслідування зґвалтувань, розпусних дій, мужолозтва та інших статевих злочинів: виявляють характер плями та можливу належність сперми певній особі за її антигенним та ферментним умістом. Ізоферментний склад лактатдегідрогенази, активність кислої фосфатази визначають для доказу спермального походження плям (навіть за відсутності сперматозоїдів). У випадку розгляду цивільних справ про спірне батьківство та в шлюборозлучних процесах досліджують сперму в рідкому стані для вирішення питання про здатність або нездатність до запліднення. Питання про належність сперми певній особі, вирішується виявленням плям антигенів системи АВ0(Н) з урахуванням чинника "видільництва". Значні ускладнення виникають у випадку визначення групової належності сперми в змішаних плямах сперми та крові.
Смегма – речовина, що продукується сальними залозами крайньої плоті, біло-жовтого чи біло-сірого кольору, мазеподібної консистенції. Смегма локалізується в препуційному мішку статевого члена на внутрішній поверхні крайньої плоті.
Навколоплідні води (син. навколоплідна рідина) – рідина, що знаходиться в амніоні (навколоплідному мішку). Максимальна кількість навколоплідної води – 1000-1500 мл на 30-38-му тижні вагітності, а під кінець вагітності – 600 мл. Навколоплідні води утворюють великі плями сіро-білого або жовтого кольору, тканина стає цупкою. Шляхом мікроскопічного дослідження виявляються клітини епідермісу, пушкове волосся, жир, іноді клітини плідних оболонок. Навколоплідні води та сліди їх можуть бути об'єктом експертизи у випадку встановлення колишніх пологів.
Волосся – зроговілі ниткоподібні епітеліальні додатки. Волосся вкриває все тіло людини, за винятком долонь та підошов, тильної поверхні кінцевих фалангів та бічної поверхні пальців, червоної облямівки губ, клітора, сосків, малих соромітних губ, внутрішньої поверхні великих соромітних губ, голівки статевого члена, внутрішнього листка крайньої плоті. Волосся буває речовим доказом і судово-медичний експерт може вирішувати ряд питань: 1) чи є цей речовий доказ волоссям; 2) належить волоссям людині чи тварині; 3) регіональна належність волосся; 4) схожість та можлива належність волосся певній особі; 5) належність волосся чоловікові чи жінці (за виявленням статевого хроматину в клітинах); 6) волосся вирване чи випало само; 7) характер предмета, яким заподіяне ушкодження.
Видова належність об'єктів біологічного походження визначається специфічними методами, як правило, імунологічним дослідженням – реакцією преципітації з метою визначити, кому належать досліджувані об'єкти – людині чи певній тварині.
''Видільництво'' – ознака, яку слід урахувати, припускаючи можливість походження сперми, слини, поту та інших виділень людського організму від певної особи. У більшості людей групові антигени крові є в усіх рідинах організму (слині, поті, спермі, сечі тощо) і такі люди належать до категорії "видільників" (що позначається Se). У "невидільників" груповий антиген крові може бути відсутнім або наявним у незначній кількості в інших рідинах. Для встановлення "видільницгва'' досліджують антигени системи АВО у слині.
Судово-медичне дослідження слідів крові
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сліди біологічного походження як речовий доказ“ на сторінці 1. Приємного читання.
