Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

Судова медицина


Загальні засади


Судова медична експертиза – клас експертиз, методичною основою яких є судова медицина. В якості родових виступають, власне, судово-медичні експертизи, в т.ч. судово-токсикологічні, судово-психіатричні, а також ті, що межують із ними – судово-психологічні, судово-сексологічні та судово-патопсихологічні.

Судову медичну експертизу призначають судово-слідчі органи у випадках, коли для вирішення питань, що виникають під час виконання дізнання, досудового слідства або під час судового розгляду, необхідні спеціальні знання з медицини. Основна мета судової медичної експертизи – допомагати органам правосуддя встановити фактичні дані, що свідчать про наявність або відсутність обставин, які належать до предмету доказу за справою.

Залежно від об'єкта існують такі види судової медичної експертизи:

• дослідження трупів у випадках насильницької смерті з метою визначення причин смерті, характеру тілесних ушкоджень та механізму їх заподіяння, часу настання смерті, а також вирішення інших питань, що поставлені органами слідства та суду; дослідження трупів у випадку смерті, коли є підозра на насильство або інші обставини, що зумовлюють виконання експертизи;

• обстеження живих осіб (потерпілих, обвинувачуваних тощо) з метою визначення характеру та тяжкості тілесних ушкоджень, віку,

статі, у разі статевих злочинів та вирішення інших питань, що цікавлять органи слідства та суду;

• дослідження речових доказів (крові, волосся, сперми, біологічних тканин, інших виділень організму) шляхом судово-медичного, судово-біологічного, судово-імунологічного, судово-хімічного (судово- токсикологічного) аналізів для вирішення ідентифікаційних питань – визначення особи, якій належать певні речові докази;

• експертиза за матеріалами справи в разі злочину проти життя, здоров'я та гідності особи, зокрема, за справами, де до кримінальної відповідальності притягаються медичні працівники за професійні правопорушення (тобто з метою визначення професійно-медичного рівня діагностики, хірургічних операцій, спеціальної компетентності медичних працівників);

• комплексні медико-криміналістичні експертизи (наприклад, ототожнення особи за черепом, знівеченим обличчям, слідами зубів, у разі визначення механізму зіткнення тіла людини з автотранспортом тощо).

Судово-медична експертиза, окрім іншого, надає допомогу органам охорони здоров'я в підвищенні якості лікувально-профілактичної допомоги населенню, діагностиці інфекційних та онкологічних захворювань тощо.

Методика судово-медичної експертизи – система методів, що використовуються з метою дослідження об'єктів експертизи для встановлення фактів, які належать до предмету певного роду, виду та підвиду судової експертизи.

Методи судово-медичної експертизи – система логічних та (або) інструментальних операцій (способів, засобів) для одержання даних із метою вирішення питання, що поставлено перед експертом; вони завжди цілеспрямовані та співвідносяться до задач та об'єкта дослідження. Широко використовуються інструментальні методи дослідження, що виконуються за допомогою науково-технічних засобів (приладів, інструментів тощо). У судовій експертизі використовуються фотографічні, мікроскопічні, спектральні, хроматографічні, рентгеноскопічні, фізико-технічні, кібернетичні та інші методи дослідження.

Виконання судово-медичної експертизи регламентується законами про судову експертизу, охорону здоров'я, кримінально-процесуальним, цивільним та цивільно-процесуальним кодексами, іншими нормативними актами відповідних органів. Судово-медична експертиза виконується за постановою особи, що веде дізнання, слідчого, прокурора або за визначенням суду. За мотивованим письмовим дорученням органів слідства або суду може виконуватися судово-медичне дослідження та огляд осіб із метою виявлення ознак, які можуть бути основою для порушення кримінальної справи.

Судово-медична експертиза виконується в переважній більшості випадків судово-медичним експертом – посадова експертиза, або лікарем, який у цьому випадку йменується лікарем-експертом.

Судово-медичний експерт – лікар, який здобув післядипломну освіту в галузі судової медицини, що виконує функції експерта у відповідності до посади, яку обіймає в установі судово-медичної експертизи, і виконує судово-медичну експертизу згідно з чинним законодавством.

Особа, що призначила виконання експертизи, ставить перед експертом відповідні питання, на які останній відповідає у своєму висновку. Висновок експерта не є обов'язковим для особи, яка веде дізнання (слідчого, прокурора, суду), але незгода її з висновками, повинна бути умотивованою. Вмотивування ж вимагає достеменного знання можливостей експерта (експертизи), ступеня вірогідності одержаних результатів, межі ймовірності одержаного результату тощо, а також способів (шляхів) використання висновку експерта.

Слід мати на увазі, що судовий експерт, у т.ч. і судово-медичний експерт, не повинен вирішувати юридичні питання (наприклад, про причини злочину, умисел та мотиви скоєння злочину, юридичну кваліфікацію злочинну тощо).

Загальна схема виконання якої завгодно експертизи така:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи
  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами