Макроскопічне дослідження органів та тканин під час розтину трупа часто не дозволяє вирішити питання про причину смерті, визначити ознаки інтоксикації чи отруєння певною речовиною, визначити давність заподіяння ушкодження тощо. Вирішення цих та багатьох інших питань можливе шляхом виконання лабораторних досліджень.
Судово-медичні лабораторні дослідження – способи одержання об'єктивних даних, необхідних для вирішення питань, що виникають в експертній практиці під час дослідження трупів, речових доказів та опосвідчення живих осіб.
У судово-медичній практиці застосовується цілий комплекс лабораторних методів дослідження: гістологічних, спектральних, рентгенологічних, біохімічних, імунологічних та інших спеціальних методів, за допомогою яких можна вирішити такі важливі для слідства питання, як визначення зажиттєвості ушкодження та давності ушкодження, давності настання смерті, вид знаряддя травми, належність тканини чи виявлених слідів певній особі тощо.
Судово-медична гістологія дозволяє одержати об'єктивні дані, що допомагають з'ясувати причину смерті та танатогенез, дослідити особливості ранового каналу, визначити зажитгєвість ушкоджень (странгуляційні борозни, рани), давність ушкодження, визначити живонародженість тощо. Судово-медична експертиза трупа без гістологічного, у т.ч. гістохімічного, дослідження тканин та органів від нього є неповноцінною, бо унеможливлює діагностику ряду патологічних процесів. Іноді гістологічне дослідження буває єдиним доказом у вирішенні питання про причину та механізм розвитку смерті не лише внаслідок захворювань (гостра ішемія міокарда, крововилив у стовбур головного мозку, туберкульозний лептоменінгіт тощо), а й внаслідок ушкодження (рефлекторна смерть, дифузне аксональне ушкодження головного мозку, жирова емболія тощо). Дані гістологічного дослідження дозволяють з'ясувати танатогенез та роль у ньому супутніх (фонових) процесів або захворювань.
Судова хімія (син.: токсикологічна хімія, судово-токсикологічна хімія) – розділ судової медицини та токсикології, що опрацьовує методи хімічного дослідження речових доказів з метою якісного та кількісного визначення вмісту в них отруйних речовин та основних продуктів їх метаболізму.
Об'єктом дослідження найчастіше є внутрішні органи, біологічні рідини (кров, сеча, слина тощо), кістки, волосся, нігті тощо. Судово-хімічну експертизу умовно поділяють на судово-токсикологічну (хіміко- токсикологічну), яку виконують у бюро судово-медичної експертизи, та хіміко-криміналістичну, яку виконують у криміналістичних установах. Найчастіше судово-токсикологічна експертиза вирішує питання про отруєння. Для оцінки результатів судово-токсикологічних аналізів слід ураховувати природну наявність певних хімічних речовин та елементів у органах та тканинах.
Бактеріологічне та вірусологічне дослідження – сукупність методів та способів, що використовуються для визначення наявності та виділення бактерій чи вірусів від хворих, носіїв, окремо взятих органів, тканин та об'єктів зовнішнього середовища. Вони виконуються в бактеріологічних та вірусологічних лабораторіях санітарно-епідеміологічних установ.
Бактеріологічне дослідження в судово-медичній практиці застосовується для діагностики харчових токсикоінфекцій, деяких інфекційних хвороб, у т.ч. особливо небезпечних (чума, холера, сибірка) тощо.
Про медико-криміналістичні дослідження під час експертизи трупа мова йтиме в наступних розділах.
Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа“ на сторінці 1. Приємного читання.
