Рефлекторна смерть

Судова медицина

Удар у рефлексогенну зону шиї, серця та сонячного сплетіння викликає розвиток рефлекторної смерті. Зупинка серця розвивається через асистолію або фібриляцію шлуночків серця (розвивається гостра серцева недостатність). Ретельний аналіз обставин події, об'єктивна оцінка навіть мінімальних анатомічних ушкоджень (садна та крововиливи в рефлексогенних зонах, наявність гістологічних ознак крововиливів у каротидному синусі та регіонарних лімфатичних вузлах) допомагають правильно сформулювати експертні висновки про причину смерті.

Певні труднощі для діагностики рефлекторної смерті бувають у разі ушкодження (удару) в сонний (каротидний) синус, який розміщений в зоні біфуркації спільної сонної артерії (мал. 168) та функціонує як “хеморецептор", має значну кількість хромафінних клітин та нервових закінчень (барорецепторів). У разі підозри на таку смерть необхідно ретельно дослідити ділянку сонного синусу та виконати гістологічне дослідження його й прилеглої тканини, з метою виявлення ознак прижиттєвого ушкодження – крововиливів, які часом бувають лише мікроскопічних розмірів.

Гілки зовнішньої сонної артерії: 1 – нижня щелепа, 2 – спільна сонна артерія; 3 – сонний гломус у зоні біфуркації сонної артерії, 4 – зовнішня сонна артерія, 5 – внутрішня сонна артерія, 6 – сонний синус.

Мал. 168. Гілки зовнішньої сонної артерії: 1 – нижня щелепа, 2 – спільна сонна артерія; 3 – сонний гломус у зоні біфуркації сонної артерії, 4 – зовнішня сонна артерія, 5 – внутрішня сонна артерія, 6 – сонний синус.

Раптова смерть дорослих осіб

Раптова смерть (син. нагла смерть) – смерть, яка настає несподівано протягом кількох секунд або хвилин після перших ознак нездужання.

Найчастіше раптова смерть дорослих спричинена розладом серцевої діяльності внаслідок асистолії або фібриляції шлуночків. Фібриляція шлуночків може виникати внаслідок тромбозу коронарних судин, гіпоксії, механічного подразнення, дії деяких медикаментів, значного фізичного перенапруження, емоційного стресу, алкогольної кардіоміопатії тощо. У судово-медичній практиці за відсутності ознак насильницької смерті слід думати про раптову смерть. Під час розтину трупа морфологічні зміни свідчать про гостру серцеву недостатність. Важливим для визначення причини смерті є гістологічне, у т.ч. гістохімічне, дослідження органів.

У російськомовній науковій літературі широко використовується термін "скоропостижная смерть" але цей термін та термін "раптова смерть” означають ідентичні явища.

Судово-медичний експерт повинен чітко диференціювати такі процеси як серцева, коронарна та судинна недостатність.

Серцева недостатність – патологічний стан – ускладнення ряду захворювань, за яких серце нездатне адекватно забезпечувати кровопостачання органів та тканин, що може призвести до смерті. Вона може бути наслідком нездатності до скорочення серцевого м'яза лівого, правого або одночасно обох шлуночків серця. Морфологічними критеріями серцевої недостатності є порушення у великому та малому колі кровообігу: розвиток загального венозного повнокров'я з набряком легень – під час лівошлуночкової недостатності, без набряку легень – у випадку правошлуночкової недостатності. За перебігом серцева недостатність буває гострою та хронічною.

Г остра серцева недостатність (під час розтину трупа) характеризується наявністю значної кількості крові в порожнинах серця, крупних артеріях та венах, у т.ч. у внутрішньоорганних, венозне повнокров'я внутрішніх органів без ознак вибіркового депонування крові в окремих органах, відсутність ознак гіповолемії (згущення крові). Шляхом гістологічного дослідження виявляється рівномірне венозне повнокров'я внутрішніх органів, ознаки підвищення капілярної проникності із плазматичним просочуванням та набряком, стазами в капілярах та наявністю діапедезних крововиливів, дистрофічними та некротичними змінами в паренхіматозних органах. В оболонках та тканині головного мозку, печінці, міокарді виразна картина периваскулярного набряку, у головному мозкові та легенях – периваскулярні крововиливи, в епітелії ниркових канальців – дистрофічні та некротичні зміни, а в печінці – центролобулярні крововиливи та некрози.

Хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації серця характеризується хронічним венозним застоєм у внутрішніх органах та тканинах. Переважання недостатності правого шлуночка призводить до застою у венах великого кола кровообігу, збільшення об'єму депо крові, а через тканинну гіпоксію виникають плазморагії, набряк та крововиливи, дистрофії та некрози, атрофічні та склеротичні зміни в органах. Розростання сполучної тканини в органах, за умови хронічної гіпоксії, зумовлює витіснення паренхіматозних клітин, що призводить до розвитку застійного ущільнення органів та тканин – індурації.

Серцева недостатність є наслідком як коронарогенних, так і некоронарогенних захворювань серця, може бути причиною смерті.

Коронарна недостатність – невідповідність кровопостачання міокарда його метаболічним потребам, тобто відносне або абсолютне недокрів'я серцевого м'яза. Гостра та хронічна коронарна недостатність найчастіше є наслідком атеросклерозу вінцевих артерій серця, коронариту різної етіології, інфільтрації судин пухлинними клітинами, травми коронарних артерій.

Гостра коронарна недостатність найчастіше пов'язана з раптовим порушенням кровотоку в коронарних артеріях (ішемія міокарда) внаслідок ангіоспазму, тромбозу або емболії їх. Морфологічно в міокарді виявляються ділянки зменшеного кровонаповнення, а в суміжних з ішемізованою ділянкою судинах – збільшення кровонаповнення, особливо в субендокардіальних судинах. Гостра коронарна недостатність може закінчитися розвитком інфаркту міокарда та раптовою смертю.

Хронічна коронарна недостатність розвивається переважно внаслідок атеросклерозу вінцевих артерій серця, запальних процесах зі склерозом стінок та рубцевою деформацією їх тощо. Головною морфологічною ознакою хронічної коронарної недостатності є наявність, окрім ознак ураження коронарних артерій, дифузного або зонального кардіосклерозу. Прямої та чіткої залежності між звуженням коронарних артерій та коронарною недостатністю не існує, бо прогресуючий стеноз крупної коронарної артерії призводить до розвитку в міокарді колатералей. Таким чином, коронарна недостатність в абсолютній більшості випадків (окрім процесів, що спричинюють розвиток ішемічної хвороби серця) є ускладненням різноманітних патологічних процесів. Тривала в гострому періоді та хронічна коронарна недостатність може зумовити розвиток серцевої недостатності.

Судинна недостатність – патологічний стан, який характеризується зменшенням тонусу гладких м'язів стінок судин, що зумовлює розвиток артеріальної гіпотензії, порушення венозного кровотоку та накопичення крові в депо.

Гостра судинна недостатність (колапс) характеризується насамперед падінням судинного тонусу, а також зменшенням об'єму циркулюючої крові. Колапс розвивається як ускладнення, переважно у випадку тяжких захворювань та патологічних станів. Формами гострої судинної недостатності також є непритомність та шок.

У разі смерті патолога-анатомічна картина зумовлена процесом, що призвів до розвитку гострої судинної недостатності; специфічні зміни в органах відсутні.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рефлекторна смерть“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть
  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами