Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

Судова медицина

Алкогольне сп'яніння – гостра алкогольна інтоксикація, що настала внаслідок уживання алкоголю залежить від процесів резорбції та елімінації.

Резорбція алкоголю – процес всмоктування його, поширення та встановлення дифузної рівноваги в тканинах організму. Період резорбції триває 1 -2-і год. після вживання алкогольних напоїв. Підвищують швидкість резорбції напої, що містять вуглекислий газ (шампанське, пиво), фізичне навантаження та інші чинники. Резорбція сповільнюється у випадку наповнення їжею шлунка, черепно-мозкової травми або вживання солодових напоїв.

Елімінація алкоголю – видалення з організму алкоголю. Якщо вміст алкоголю в крові нижчий, ніж у сечі, яка міститься в сечовому міхурі, то це є ознакою фази елімінації.

Умовно розрізняють три ступеня сп'яніння за концентрацією алкоголю в крові: легкий – до 2‰, середній – 2-3‰, тяжкий – більше 3‰ (табл. ..........). Кожен із них має певні клінічні ознаки: слабкий – ознаки відсутні або близькі до середнього; середній – розгальмованість, зниження інтелекту, сонливість, млявість, зниження м'язового тонусу, порушення координації рухів тощо; тяжкий – втрата – здатності орієнтуватись, уповільненість мови, зниження емоцій, у 2/3 випадків виявляється блювання, можлива смерть від паралічу дихального та судинорухового центрів, а також у стані алкогольної коми. Кількісне визначення алкоголю здійснюється фотометричним методом (у крові, сечі, лікворі, умісті шлунка, тканинах) та методом газорідинної хроматографії (у крові, сечі та повітрі, що видихається). Кількість алкоголю в даний момент, прийнятого, концентрацію алкоголю в певний проміжок або в певний час можна визначити за формулами, що рекомендовані Відмарком, які використовуються також під час судово-медичної експертизи трупа.

Факт алкогольного сп'яніння констатується лікарем-психіатром, наркологом, невропатологом або лікарем іншого фаху.

Забирання крові та сечі для визначення кількості алкоголю в живих осіб слід виконувати з дотриманням певних правил, зокрема: кров беруть із м'якуша пальця після попередньої дезінфекції цього пальця розчином сулеми 1:1000 (розчин спирту, настойка йоду та бензин не використовується) та поміщають її в ємкість об'ємом 5 мл; сечу особа, що обстежується, випускає в стакан чи іншу чисту ємкість, а з неї беруть необхідну кількість (5 мл) для дослідження; кров та мочу беруть двічі через 30-45 хв. Проби крові та сечі наливаються в абсолютно чистий посуд, герметично закриваються та зберігаються чи транспортуються до лабораторії при температурі +4°.

Існуючі методи Рапопорта, Архангельської, Мохова, Шинкаренка не є специфічними. Клінічні методи визначення ступеня алкогольного сп'яніння теж не завжди достовірні, тому сучасна діагностика ґрунтується на кількісному визначенні алкоголю в крові (табл. 58), сечі, слині та повітрі, що видихається. Це дозволяє об'єктивно визначити ступінь алкогольного сп'яніння, кількість та давність уживання алкоголю.

Таблиця 58

Орієнтовна схема визначення ступеня прояву алкогольної інтоксикації

Концентрація алкоголю в кровіСтупінь інтоксикації
Менше 0,3‰відсутній вплив алкоголю
від 0,3 до 0,5‰незначний вплив алкоголю
від 0,5 до 1,5‰легке сп'яніння
від 1,5 до 2,5‰сп'яніння середнього ступеня
від 2,5 до 3,0‰сильне сп'яніння
від 3,0 до 5,0‰тяжке отруєння алкоголем, можлива смерть
від 5,0 до 6,0‰смертельне отруєння

Клінічні прояви алкогольного сп'яніння іноді приходиться диференціювати з наркотичним сп'янінням, яке супроводжується підвищенням загального тонусу, бажанням діяти, спілкуватися, легкістю рухів та мислення, веселим настроєм, трансом – формою психічного розладу, що характеризується автоматичністю дій та вчинків у стані затьмарення свідомості; шкірний покрив блідий, слизові оболонки сухі, зіниці розширені, артеріальний тиск підвищений, має місце почастішання пульсу й дихання, підвищення м'язового тонусу, посилення рефлексів, збільшення діурезу. Шляхом судово-токсикологічного дослідження в крові знаходять наркотичні речовини.

Іноді помилково за наркотичне чи алкогольне сп'яніння сприймають винятковий стан – група тимчасових розладів психічної діяльності, що характеризуються раптовим початком, нетривалим паморочним затьмаренням свідомості (протягом хвилин чи годин), амнезією; розвиваються в людей без ознак психічної хвороби. До виняткових станів належать: патологічний афект, сп'яніння патологічне, патологічне "просоння”, реакція “короткого замикання”. У разі діагностики виняткових станів судово- психіатрична експертиза визнає таку людину неосудною.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння
  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами