Алкогольне сп'яніння – гостра алкогольна інтоксикація, що настала внаслідок уживання алкоголю залежить від процесів резорбції та елімінації.
Резорбція алкоголю – процес всмоктування його, поширення та встановлення дифузної рівноваги в тканинах організму. Період резорбції триває 1 -2-і год. після вживання алкогольних напоїв. Підвищують швидкість резорбції напої, що містять вуглекислий газ (шампанське, пиво), фізичне навантаження та інші чинники. Резорбція сповільнюється у випадку наповнення їжею шлунка, черепно-мозкової травми або вживання солодових напоїв.
Елімінація алкоголю – видалення з організму алкоголю. Якщо вміст алкоголю в крові нижчий, ніж у сечі, яка міститься в сечовому міхурі, то це є ознакою фази елімінації.
Умовно розрізняють три ступеня сп'яніння за концентрацією алкоголю в крові: легкий – до 2‰, середній – 2-3‰, тяжкий – більше 3‰ (табл. ..........). Кожен із них має певні клінічні ознаки: слабкий – ознаки відсутні або близькі до середнього; середній – розгальмованість, зниження інтелекту, сонливість, млявість, зниження м'язового тонусу, порушення координації рухів тощо; тяжкий – втрата – здатності орієнтуватись, уповільненість мови, зниження емоцій, у 2/3 випадків виявляється блювання, можлива смерть від паралічу дихального та судинорухового центрів, а також у стані алкогольної коми. Кількісне визначення алкоголю здійснюється фотометричним методом (у крові, сечі, лікворі, умісті шлунка, тканинах) та методом газорідинної хроматографії (у крові, сечі та повітрі, що видихається). Кількість алкоголю в даний момент, прийнятого, концентрацію алкоголю в певний проміжок або в певний час можна визначити за формулами, що рекомендовані Відмарком, які використовуються також під час судово-медичної експертизи трупа.
Факт алкогольного сп'яніння констатується лікарем-психіатром, наркологом, невропатологом або лікарем іншого фаху.
Забирання крові та сечі для визначення кількості алкоголю в живих осіб слід виконувати з дотриманням певних правил, зокрема: кров беруть із м'якуша пальця після попередньої дезінфекції цього пальця розчином сулеми 1:1000 (розчин спирту, настойка йоду та бензин не використовується) та поміщають її в ємкість об'ємом 5 мл; сечу особа, що обстежується, випускає в стакан чи іншу чисту ємкість, а з неї беруть необхідну кількість (5 мл) для дослідження; кров та мочу беруть двічі через 30-45 хв. Проби крові та сечі наливаються в абсолютно чистий посуд, герметично закриваються та зберігаються чи транспортуються до лабораторії при температурі +4°.
Існуючі методи Рапопорта, Архангельської, Мохова, Шинкаренка не є специфічними. Клінічні методи визначення ступеня алкогольного сп'яніння теж не завжди достовірні, тому сучасна діагностика ґрунтується на кількісному визначенні алкоголю в крові (табл. 58), сечі, слині та повітрі, що видихається. Це дозволяє об'єктивно визначити ступінь алкогольного сп'яніння, кількість та давність уживання алкоголю.
Таблиця 58
Орієнтовна схема визначення ступеня прояву алкогольної інтоксикації
| Концентрація алкоголю в крові | Ступінь інтоксикації |
| Менше 0,3‰ | відсутній вплив алкоголю |
| від 0,3 до 0,5‰ | незначний вплив алкоголю |
| від 0,5 до 1,5‰ | легке сп'яніння |
| від 1,5 до 2,5‰ | сп'яніння середнього ступеня |
| від 2,5 до 3,0‰ | сильне сп'яніння |
| від 3,0 до 5,0‰ | тяжке отруєння алкоголем, можлива смерть |
| від 5,0 до 6,0‰ | смертельне отруєння |
Клінічні прояви алкогольного сп'яніння іноді приходиться диференціювати з наркотичним сп'янінням, яке супроводжується підвищенням загального тонусу, бажанням діяти, спілкуватися, легкістю рухів та мислення, веселим настроєм, трансом – формою психічного розладу, що характеризується автоматичністю дій та вчинків у стані затьмарення свідомості; шкірний покрив блідий, слизові оболонки сухі, зіниці розширені, артеріальний тиск підвищений, має місце почастішання пульсу й дихання, підвищення м'язового тонусу, посилення рефлексів, збільшення діурезу. Шляхом судово-токсикологічного дослідження в крові знаходять наркотичні речовини.
Іноді помилково за наркотичне чи алкогольне сп'яніння сприймають винятковий стан – група тимчасових розладів психічної діяльності, що характеризуються раптовим початком, нетривалим паморочним затьмаренням свідомості (протягом хвилин чи годин), амнезією; розвиваються в людей без ознак психічної хвороби. До виняткових станів належать: патологічний афект, сп'яніння патологічне, патологічне "просоння”, реакція “короткого замикання”. У разі діагностики виняткових станів судово- психіатрична експертиза визнає таку людину неосудною.
Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння“ на сторінці 1. Приємного читання.
